Ухвала

від 05.05.2014 по справі 826/14641/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14641/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

05 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., секретаря Коваленко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «П»,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, про що складено відповідний Акт від 20.08.2013 року № 527/23-56-22-04-21/21129873 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 16-49).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме, завищення ним на 1111330 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік, в тому числі за: І квартал 2012 року на 94665 грн., І півріччя 2012 року - 1111330 грн.; п.п. 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України - заниження на 222266,46 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за: січень 2012 року - 18933,34 грн., квітень 2012 року - 203333,12 грн.; пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п.164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. пп. 168.1.2 , 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп.168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - несплата 4229,00 грн., на кінець перевіряємого періоду, а саме, станом на 31.12.2012 року, суми податку на доходи фізичних осіб.

Позивачем подано Заперечення до Акта на які Відповідачем надано Відповідь від 30.08.2013 року №4124/10/26-53-22-04-11, копія якої також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 102-105), та якою висновки Акта залишено без змін, а зазначені Заперечення - без задоволення.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 02 вересня 2013 року форми «Р» № 0000282204 та форми «П»

№0000292204, копії яких наявні в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 108-109), а саме, збільшено Позивачу на 333399 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в тому числі на 222266 грн. за основним платежем і на 111133 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та зменшено на 1111330 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідно.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частинами першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

24 листопада 2011 року між Позивачем, як Замовником, та Приватним підприємством «Хімінвест-2012», як Підрядником, укладено Договір підряду № SBK/24-11-О, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 119-123), згідно пп. пп. 1.1. - 1.2. п. 1. якого Позивачем доручено, а Підрядником прийнято на себе обов'язки виконати власними та залученими силами комплекс робіт по ремонту пічних вагонеток на об'єкті - «Завод по виробництву керамічних блоків у с. Озера Бородянського району Київської області» у відповідності до умов даного Договору. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пп. 4.3. п. 4. Договору, терміном закінчення робіт за цим Договором вважається дата підписання Сторонами останнього Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Згідно із пп. 7.1. п. 7. Договору, здача - приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним законодавством, будівельними нормами і правилами та оформляється видатковими накладними, Актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Відповідно до пп. 11.1. п. 11. Договору, Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині фінансових зобов'язань, - до повного виконання.

Позивачем на підтвердження реальності виконання контрагентом робіт надано первинні документи, а саме, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт /і витрат/ за січень 2012 року, Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, податкову накладну від 16.01.2012 року № 32, банківські виписки, копії яких наявні в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 125, 129-131, 133, 136-137). Як правильно встановлено судом першої інстанції, первинною документацією, яку мало бути складено після виконання відповідних робіт за договором, є документи на підтвердження передачі технічного завдання,видаткові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). Проте, в наданій Позивачем Довідці про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) в графах «субподрядчик, Генподрядчик, Заказчик» міститься лише один підпис, скріплений печатками Позивача та його контрагента, без зазначення даних особи, яка його вчинила, а в Акті приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) в графі «Сдал Генподрядчик (Субподрядчик)» - підпис без зазначення особи, яка його вчинила та в графі «Принял Заказчик (Генподрядчик) підпис відсутній, не зазначено дати його складання.

Крім того, підставою для висновків Відповідача щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом - Приватним підприємством «Хімінвест-2012» є, зокрема, складений Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби Акт «Про проведення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Хімінвест-2012» (код ЄДРПОУ 37310596) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року та за березень 2012 року під час взаємовідносин з Приватним підприємством «Ольвія - 2003», код ЄДРПОУ 32312358» від 07.11.2012 року № 907/22-06/37310596, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.3, а.с.6-31). Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування Приватного підприємства «Хімінвест-2012» за операціями з придбання товарів (послуг) у підприємства - постачальника Приватного підприємства «Ольвія - 2003» та за операціями з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям; правочини вчинені Приватним підприємством «Хімінвест-2012» не спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними. Товар (послуги) за вказаними правочинами передано не було. Крім того, 02.10.2012 року Свідоцтво Приватного підприємства «Хімінвест-2012», як платника податку на додану вартість, анульовано.

29 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електродизель», як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір поставки товару № SBK/29-03-Р, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 143-146), та відповідно до пп. пп. 1.1., 1.4. п. 1. якого Постачальник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язався поставити і передати у власність (повне господарське відання) Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату; в момент передачі товару Постачальник зобов'язався передати товар із сертифікатом на матеріали, використані під час виготовлення . Невід'ємною частиною зазначеного Договору є Специфікація № 1, копія якої наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 147), згідно п. 1 якої Постачальник постачає, а Покупець приймає та оплачує наступний товар: вогнетривку та ізоляційну цеглу, вогнетривкий розчин для кладки, шамотну суміш, цемент вогнетривкий глиноземний, плити вогнетривкі теплоізоляційні, вермікулітну суміш, бокові пальники Джет на загальну суму з ПДВ - 1 200 000,00 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що Індустріальною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо контрагента Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродизель» складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.03.2012 року по 30.06.2012 року» від 10 серпня 2012 року № 559/22-207/32949132, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.3, а.с. 32-73), щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності у період березень - червень 2012 року.

Проте, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, залишеною в частині без змін, Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с. 272-292), визнано неправомірними дії Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню, зокрема, зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року, результати якої оформлено Актом від 10 серпня 2012 року № 559/22-207/32949132, в зв'язку з чим, суд першої інстанції не мав приймати зазначений Акт, як належний та допустимий доказ.

Позивачем на підтвердження реальності надання зазначеним контрагентом послуг надано первинні документи, а саме, податкові накладні, банківські виписки, видаткові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 170-219, Т. 3, а.с. 169-213), але, як правильно встановлено судом першої інстанції, обумовлені за Договором сертифікати на матеріали, використанні під час виготовлення, в матеріалах справи відсутні та Позивачем до суду не надано.

Як зазначено Відповідачем в Акті, Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Державної податкової служби проведено перевірку контрагента Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалтранс Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено відповідний Акт від 05.07.2012 року № 227/22-2/37903438. Перевіркою встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством, а саме, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Крім того, 31.08.2012 року свідоцтво Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалтранс Груп», як платника податку на додану вартість, анульовано. В матеріалах справи, первинні документи крім копії платіжного доручення №528 від 27 квітня 2012 року, яким Позивачем сплачено зазначеному Товариству 19998,72 грн. за товар, а саме видаткові та податкова накладні відсутні, до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вищезазначеного Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо), що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарської операції є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначено для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано, а саме, доведено правомірність прийняття ним оскаржених Позивачем податкових повідомлень-рішень.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» залишити без задоволення , а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 08.05.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.