Постанова

від 05.05.2014 по справі 909/117/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа № 909/117/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Данко Л.С., Дякович О.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - Ватутін І.П., Прусак М.С. (директор)

від відповідача (скаржника) - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області, вих.№248/0/01-31/24 від 04.03.2014 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2014 року (підписане 25.02.2014 року), суддя Грица Ю.І.

у справі № 909/117/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрусбуд", м. Коломия

до відповідача Коломийської міської ради Івано-Франківської області, м. Коломия

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прикарпатська регіональна товарна біржа, м. Коломия

про стягнення 170000 грн. надміру сплаченої суми завдатку

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2014 року по справі №909/117/14 позов ТзОВ "Укрпрусбуд" задоволено. Присуджено до стягнення на користь останнього з Коломийської міської ради Івано-Франківської області 170000 грн. - надміру сплаченої суми завдатку.

Суд у рішенні, посилаючись на ч.2 ст.571 ЦК України та умови договору купівлі-продажу від 25.05.2009 року та договору від 17.10.2013 року про розірвання вказаного договору купівлі-продажу від 25.05.2009 року, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, Коломийська міська рада Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилаючись на ст.653 ЦК України, зазначає, що ТзОВ «Укрпрусбуд» не має права вимагати повернення коштів у розмірі 170000 грн., сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу, що були перераховані останнім до моменту розірвання договору, оскільки законодавством не передбачено повернення того. що вже було виконано за договором до моменту його розірвання, а у договорі купівлі-продажу від 25.05.2009 року відсутні будь-які положення щодо повернення покупцю, сплачених за договором коштів у разі розірвання останнього, натомість, пунктом 2.4 договору купівлі-продажу передбачено лише обов'язок покупця у разі розірвання договору, повернути продавцю отримане за договором майно. Крім того, скаржник зазначає про порушення судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 27, 77 ГПК України, вказуючи, що судом першої інстанції не розглядалось питання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Прикарпатської регіональної товарної біржі та з приводу цього суд не виніс відповідної ухвали. Поряд з цим, скаржник відзначив, що суд, розглянувши справу та прийнявши рішення у першому судовому засіданні за відсутності представника відповідача, порушив, передбачені ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, принципи рівності та змагальності сторін.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 26.03.2014 року), просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначали, що пункт 6 договору від 17.10.2013 року про розірвання договору купівлі-продажу 25.05.2009 року, в якому йде мова про відсутність у сторін договору матеріальних, моральних чи будь-яких інших претензій, не поширюється на повернення покупцю коштів, які були ним сплачені на виконання умов договору купівлі-продажу. Поряд з цим, посилаючись на положення ч.2 ст. 571 ЦК України, вказували, що кошти в сумі 170000 грн., які позивач перерахував на рахунок біржі, є надміру сплаченими понад суму завдатку (у розмірі 123655,50 грн.).

Представники відповідача (скаржника) та третьої особи в судове засідання не з'явились.

18.04.2014 року від третьої особи - Прикарпатської регіональної товарної біржі на адресу суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу (вих.№8 від 16.04.2014 року), в яких остання просить оскаржуване рішення залишити без змін, а справу №909/117/14 розглядати без її участі.

05.05.2014 року від скаржника до суду надійшло клопотання (вих.№432/0/01-31/24 від 05.05.2014 року), (факсограма вх.№01-14/231/14), в якому останній просить про відкладення розгляду справи. Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, враховуючи, що розгляд справи уже відкладався ухвалою суду від 31.03.2014 року а представник відповідача (скаржника) був присутній у попередньому судовому засіданні та надавав суду свої пояснення по суті, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такого.

Оскільки явка представників відповідача (скаржника) та третьої особи не визнавалась обов'язковою, враховуючи прохання третьої особи, викладене у наведених вище поясненнях, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2009 року Прикарпатською регіональною товарною біржею проведено аукціон з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, виділеної для виробничого використання, площею 38000 кв.м., кадастровий номер 2610600000:30:002:0002, що розташована в м. Коломия Івано-Франківської області, в районі об'їзної дороги Стрий-Чернівці.

Підставою продажу земельної ділянки було рішення Коломийської міської ради №1737-35/2008 від 24 грудня 2008 року та №1977-38/2009 від 25 березня 2009 року.

Організація та проведення аукціону здійснювались відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення земельних аукціонів з продажу земельних ділянок під забудову суб'єктам підприємницької діяльності, затвердженого рішенням Коломийської міської ради №599-18/2007 від 20 червня 2007 року.

Згідно з Протоколом №1 земельного аукціону в м. Коломиї, затвердженого Коломийською міською радою, у проведеному 14 травня 2009 року аукціоні брало участь два учасника, серед яких позивач - ТзОВ «Укрпрусбуд», який з пропозицією викупу земельної ділянки (Лот №1) за 1273647 грн. і став переможцем аукціону.

До початку проведення аукціону ТзОВ «Укрпрусбуд» сплатило на рахунок Прикарпатської регіональної товарної біржі завдаток у сумі 123655 грн., що підтверджується платіжним дорученням №141 від 12.05.2009 року. У випадку визнання учасника переможцем аукціону, даний завдаток зараховувався до вартості земельної ділянки, та у випадку несплати покупцем у встановлений термін всієї вартості, не підлягав поверненню покупцю.

25 травня 2009 року між Коломийською міською радою Івано-Франківської області (в тексті договору - продавець) та ТзОВ "Укрпрусбуд" (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №2018.

Відповідно до п.1 договору продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 38000 кв.м., що розташована в м. Коломия, в районі об'їзної дороги Івано-Франківської області.

Згідно п.1.1 договору, земельна ділянка належить продавцю на підставі рішення Коломийської міської ради №1467-31/2008 від 24 вересня 2008 року "Про включення земельної ділянки в районі об'їзної дороги до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на земельному аукціоні».

Пунктом 2 договору передбачено, що продаж земельної ділянки вчиняється за 1273647 грн., що є остаточною ціною продажу майна на аукціоні, який проведений Прикарпатською регіональною товарною біржею згідно Протоколу №1 земельного аукціону в м. Коломия. Крім того в даному пункті договору визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Прикарпатської регіональної товарної біржі.

В рахунок часткової оплати за земельну ділянку зараховується сума завдатку в розмірі 123655 грн., яка сплачена позивачем для участі в аукціоні до дати його проведення. Решта грошових коштів у сумі 1149992,50 грн. за домовленістю сторін покупець повинен сплатити продавцю на протязі тридцяти календарних днів з моменту проведення аукціону (п.п. 2.1, 2.4 договору).

На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу позивачем сплачено на рахунок Прикарпатської регіональної товарної біржі 100000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №390 від 12 червня 2009 року та 80000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №397 від 19 червня 2009 року. В наведених платіжних дорученнях в графі «Призначення платежу» зазначено: оплата за земельну ділянку в районі об'їзної дороги Стрий-Чернівці. Згідно протоколу №1 від 14 травня 2009 року» (арк. арк. справи 22, 23).

Зі сплаченої суми Біржа залишила на своєму рахунку часткову винагороду в розмірі 10000 грн., а решту суми у розмірі 170000 грн. перерахувала на рахунок міського бюджету м. Коломия, згідно платіжного дорученням №221 від 10 серпня 2009 року із зазначенням призначенння платежу - часткова плата за земельну ділянку у м. Коломия в районі об'їзної дороги Стрий-Чернівці несільськогосподарського призначення до розмежувань земельної державної та комунальної власності згідно Протоколу №1 від 14.05.2009 року (арк. справи 25).

24 червня 2009 року Коломийська міська рада прийняла рішення №2184-40/2009, яким, розглянувши звернення ТзОВ «Укрпрусбуд», надала дозвіл останньому на розстрочення платежу за придбання наведеної вище земельної ділянки терміном до 01 серпня 2009 року (арк. справи 32).

В подальшому 29 вересня 2009 року Коломийська міська рада, прийнявши рішення №2238-42/2009, надала дозвіл ТзОВ «Укрпрусбуд» на розстрочення платежу за придбання земельної ділянки терміном до 01 грудня 2009 року з умовою сплати протягом 30 календарних днів в повному обсязі частини платежу, що зараховується до державного бюджету (не підлягає розстроченню) та не менш як 50% частини платежу, що зараховується до місцевого бюджету.

Проте, позивач кошти за земельну ділянку так і не сплатив та звернувся до Коломийської міської ради із вимогою (вих.№2 від 25.01.2011 року) про повернення перерахованих коштів в сумі 170000 грн. за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2009 року.

У відповідь на вимогу позивача, Коломийська міська рада повідомила останнього, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2009 року, укладений між ТзОВ «Укрпрусбуд» та Коломийською міською радою не розірваний, завдаток в розмірі 123655,50 грн. поверненню не підлягає, а механізм повернення коштів у разі відмови покупця від купівлі земельної ділянки чинним законодавством не передбачений та у договорі купівлі-продажу не прописаний.

Згідно п.2.4 договору у разі прострочення оплати за цим договором у термін, визначений чинним законодавством, то результат аукціону анулюється, завдаток у розмірі 123655,50 грн., який сплачений покупцем для участі в аукціоні до дати його проведення не повертається.

Поряд з тим, наведеним вище пунктом договору встановлено, що в разі прострочення терміну повного розрахунку за договором позивач зобов'язується добровільно в нотаріальному порядку та за свій рахунок розірвати договір з відповідачем на протязі десяти календарних днів після закінчення терміну проплати ціни договору та зобов'язується повернути отримане майно за цим договором, якщо воно було йому передане.

Так, ТзОВ «Укрпрусбуд» звернулось до Коломийської міської ради з листом (вих.№4 від 16 березня 2012 року), в якому просило розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2009 року та зобов'язалось оплатити витрати, повязані із таким розірванням.

У відповідь на лист позивача, Коломийська міська рада листом (вих.№1134/1/01-19/22 від 17 квітня 2012 року) повідомила останнього про нобхідність подання раді на погодження проекту договору про розірвання договору купівлі-продажу.

17 жовтня 2013 року між Коломийською міською радою Івано-Франківської області (в тексті договору - сторона 1) та ТзОВ "Укрпрусбуд" (в тексті договору - сторона 2) укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого, а саме: п.1, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2009 року, у зв'язку з невиконанням стороною 2 вимог абзацу першого пункту 2.4 договору купівлі-продажу та на виконання вимог абзацу другого пункту 2.4 договору купівлі-продажу, сторони розривають.

29 жовтня 2013 року, ТзОВ «Укрпрусбуд» звернулось до Коломийської міської ради з вимогою (вих.№48/2013) про повернення грошових коштів в розмірі 170000 грн., що перевищують розмір завдатку, визначеному у п.2.1 договору купівлі-продажу від 25 травня 2009 року.

У відповідь на зазначену вище вимогу, міська рада надіслала позивачу лист (вих.№4947/1/01-19/22 від 06.01.2014 року), в якому повідомила, що згідно ст.653 ЦК України, останній не має права вимагати повернення сплачених за договором коштів, оскільки в договорі купівлі-продажу не передбачено такого правового наслідку у разі його розірвання.

У звязку з наведеним, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Коломийської міської ради 170000 грн., надміру сплачених понад суму завдатку.

Місцевий господарський суд позовні вимоги задоволив, вирішив стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Укрпрусбуд» 170000 грн. заборгованості.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи нижченаведене:

Згідно ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.3 ст.653 ЦК України).

Договір від 17 жовтня 2013 року про розірвання договору купівлі-продажу вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення (п.7 договору).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_5 - 17 жовтня 2013 року та зареєстровано в реєстрі за №4621.

У п.6 договору від 17 жовтня 2013 року про розірвання договору купівлі-продажу, сторони цього договору стверджують, що не мають одна до одної матеріальних, моральних чи будь-яких інших претензій щодо повернутої земельної ділянки чи щодо наслідків прострочення стороною 2 оплати за земельну ділянку.

Відповідно до ч.4 ст.653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.4 договору купівлі-продажу встановлено, в разі прострочення терміну повного розрахунку за договором позивач зобов'язується добровільно в нотаріальному порядку та за свій рахунок розірвати договір з відповідачем на протязі десяти календарних днів після закінчення терміну проплати ціни договору та зобов'язується повернути отримане майно за цим договором, якщо воно було йому передане.

Жодних обов'язків міської ради щодо повернення позивачу сплачених ним на виконання умов договору коштів, в договорі не передбачено, а відтак, на спірні правовідносини поширюються положення ч.4 ст.653 ЦК України.

Суд першої інстанції помилково визначає правову природу перерахованих позивачем на рахунок Біржі та в подальшому Біржею - Коломийській міській раді, коштів в розмірі 170000 грн., зазначаючи, що вказана сума коштів є збитками в розумінні ч.2 ст.571 ЦК України, та, оскільки, Коломийська міська рада не зверталась до позивача з вимогою про відшкодування таких збитків, зобов'язана повернути останньому вказані кошти. Крім того, в резолютивній частині рішення суд зазначив, що 170000 грн., що підлягають до стягнення з Коломийської міської ради є заборгованістю.

Проте, кошти у розмірі 180000 грн. (з яких 170000 грн. Біржа перерахувала міській раді), позивач перерахував на рахунок Прикарпатської регіональної товарної біржі саме на виконання умов договору купівлі-продажу від 25 травня 2009 року як оплату за купівлю земельної ділянки, передбаченої договором. Наведене підтверджується платіжними дорученнями №390 від 12 червня 2009 року на суму 100000 грн. та №397 від 19 червня 2009 року на суму 80000 грн., в яких у графах «Призначення платежу» зазначено: «оплата за земельну ділянку в районі об'їзної дороги Стрий-Чернівці. Згідно протоколу №1 від 14 травня 2009 року» (арк. арк. справи 22, 23).

Твердження позивача, що п.6 договору від 17 жовтня 2013 року про розірвання договору купівлі-продажу, яким встановлено, що сторони цього договору стверджують, що не мають одна до одної матеріальних, моральних чи будь-яких інших претензій щодо повернутої земельної ділянки чи щодо наслідків прострочення позивачем оплати за земельну ділянку, не стосується вимоги позивача про повернення сплачених ним коштів не береться судом до уваги, оскільки до спірних правовідносин застосовуються положення статті 653 ЦК України, якою передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. А у зв'язку з тим, що таке право позивача у договорі купівлі-продажу від 25 травня 2009 року не передбачене, останній не може вимагати у міської ради повернення, сплачених до моменту розірвання договору, коштів.

Враховуючи наведені вище положення законодавства та умови, укладених між сторонами договорів, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі, скаржник вказує, як на одну з підстав скасування рішення місцевого господарського суду, порушення останнім норм процесуального права, а саме: ст.ст. 27, 77 ГПК України, вказуючи, що судом першої інстанції не розглядалось питання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Прикарпатської регіональної товарної біржі та з приводу цього суд не виніс відповідної ухвали. Поряд з цим, скаржник відзначив, що суд, розглянувши справу та прийнявши рішення у першому судовому засіданні за відсутності представника відповідача, порушив, передбачені ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, принципи рівності та змагальності сторін. З приводу цього, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, останній залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Крім того, згідно п.1.6 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду або під час розгляду справи, але до прийняття господарський судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Прикарпатська регіональна товарна біржа допущена до участі у справі №909/117/14 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2014 року про порушення провадження у справі.

Відтак, посилання скаржника на порушення судом ст.27 ГПК України безпідставні.

Щодо тверджень скаржника про порушення місцевим господарським судом ст.77 ГПК України, слід зазначити наступне:

Згідно ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, серед іншого, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Проте, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 18.02.2014 року о 10 год. 20 хв., оскільки, ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.02.2014 року надіслана на адресу останнього - 04.02.2014 року та отримана ним, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення - 05.02.2014 року. Відтак, у відповідача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду, а саме: направлення на адресу суду відзиву на позовну заяву та у випадку неможливості прибути у судове засідання, повідомити про це суд та клопотати про відкладення розгляду справи.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», суд зазначив, що практика нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Отже, враховуючи що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів не вбачає в діях місцевого суду порушення ст.77 ГПК України.

Проте, оскільки, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, колегія суддів прийшла до висновку що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2014 року по справі №909/117/14 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Поряд з цим, у зв'язку із скасуванням рішення місцевого господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог, враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, суд проводить новий розподіл судових витрат, а саме: за подання позовної заяви витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем та, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь скаржника (Коломийської міської ради Івано-Франківської області) слід стягнути - 1700 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Коломийської міської ради Івано-Франківської області задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2014 року по справі №909/117/14 скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрусбуд" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрусбуд" (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Волоська, 17, код ЄДРПОУ 35065428) на користь Коломийської міської ради Івано-Франківської області (78203, Івано-Франківська область, м. Коломия, проспект Михайла Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 04054334) - 1700 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 12.05.2014 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Данко Л.С.

Дякович О.В.