Ухвала

від 22.04.2014 по справі 2а-5782/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. № 1462/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Ящинського А.П.,

представника відповідача Павлюк Б.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Західний каскад» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Фірма «Західний каскад» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова, яким з врахуванням заяви про зміну предмета позову просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.06.2010 року № 0001822320/3/14782, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 209263,00 грн., в тому числі 138286,00 грн. за основним платежем та 70977,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0001812320/3/14780, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 169952,00 грн., в тому числі 110635,00 грн. за основним платежем та 55317,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, і № 0000672320/3/14783, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1519,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ПФ «Авіта», здійснював продаж дизпалива та бензину, які отримав від ТзОВ «Гепард» за договором комісії та обліковував на позабалансовому рахунку. Позивач надав суду акти приймання-передачі виконаних робіт відповідно до даного договору комісії, підписані ТзОВ «Фірма «Західний каскад» та ТзОВ «Гепард» після закінчення звітного місяця. За надані послуги позивач отримував від ТзОВ «Гепард» комісійну винагороду. При цьому, при передачі товару від комітента до комісіонера у межах договору комісії не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем, отже, валовий дохід у комітента (як і валові витрати у комісіонера) не виникає. Відповідно не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням таким платником майна на підставі договору комісії. Оподаткуванню підлягає лише комісійна винагорода, отримана платником податку від іншого платника податку, яка включається до бази оподаткування цим податком за ставкою 20%. Сума комісійної винагороди позивача як комісіонера включалась ним до бази оподаткування податком на додану вартість за ставкою, передбаченою законодавством. Доводи відповідача про те, що договору позивача з ПФ «Авіта» на реалізацію товару на умовах комісії до перевірки не представлено є безпідставними, оскільки позивач не укладав з ПФ «Авіта» такого договору, а як комісіонер здійснював реалізацію товару від свого імені третім особам за договорами купівлі-продажу згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що перевіркою відображених у рядку 01.1. Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2007 року до 31.03.2009 року встановлено, що на формування показників мало вплив здійснення операцій із реалізації паливно-мастильних матеріалів (бензин, дизпаливо) через системи смарт-карток. Відповідно до представлених до перевірки документів встановлено, що позивач за вказаний період здійснював реалізацію зазначеного товару ПФ «Авіта» частково на умовах комісії, однак договору з ПФ «Авіта» на реалізацію товару на умовах комісії до перевірки не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

В період з 31.07.2009 року до 13.08.2009 року працівники Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова провели планову виїзну перевірку ТзОВ «Фірма «Західний каскад» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року до 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 18.08.2009 року № 393/23-2/20844326.

В акті перевірки зазначено про встановлення фактів порушення позивачем (в частині, що стосується предмета спору в даній справі) вимог: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 141957,5 грн.; п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 110645,00 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень-рішень, Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова прийняла податкові повідомлення-рішення від 23.06.2010 року № 0001822320/3/14782, яким ТзОВ «Фірма «Західний каскад» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 209263,00 грн., в тому числі 138286,00 грн. за основним платежем та 70977,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0001812320/3/14780, яким ТзОВ «Фірма «Західний каскад» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 169952,00 грн., в тому числі 110635,00 грн. за основним платежем та 55317,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, і № 0000672320/3/14783, яким ТзОВ «Фірма «Західний каскад» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1519,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені в акті перевірки висновки були зроблені на підставі того, що до перевірки позивач надав договір від 18.03.2002 року № БК-04/03-02, укладений з ПФ «Авіта» (покупець), відповідно до умов якого покупець зобов'язується оплатити, а ТзОВ «Фірма «Західний каскад» (продавець) передати у власність покупця нафтопродукти. Відповідно до наданих до перевірки документів, а саме журналу-ордеру по рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», та журналу-ордеру по рахунку 024 «Товари на комісії», банківських виписок встановлено, що позивач за період з 01.07.2007 року до 31.03.2009 року здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів ПФ «Авіта» частково на умовах комісії, однак такого договору позивач до перевірки не надав.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про необґрунтованість таких висновків відповідача та про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 цього Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6. цього ж пункту.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановив суд, 01.06.2007 року ТзОВ «Гепард» (комітент) та ТзОВ «Фірма «Західний каскад» (комісіонер) уклали договір комісії № 106/07-209, відповідно до умов якого комісіонер приймає на себе обов'язки за дорученням комітента і за винагороду здійснити одну або декілька операцій з продажу бензину та дизпалива (в подальшому товар) на умовах договору.

Також даним договором передбачено, що продаж товару комісіонером здійснюється шляхом заключення договорів із споживачами товару, в подальшому покупцями, реалізації їм пластикових смарт-карт, узгодження даних, що заносяться у пам'ять смарт-карт, передачі цих даних комітенту та отримання від покупців грошових коштів за товар.

Право власності на товар належить комітенту, а винагорода комісіонера за звітний місяць складає 1% від суми реалізованого товару комітента.

18.03.2002 року ТзОВ «Фірма «Західний каскад» (продавець) та ПФ «Авіта» (покупець) уклали договір № БК-04/03-02, відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець оплатити товар - нафтопродукти, а саме дизпаливо, бензин А-76, А-92, А-95, А-98. Відпуск товару відбувається по пластиковій смарт-карті, що виготовляється за рахунок покупця.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1013 цього Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до пп. 6.2 п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як сума надходжень за договором комісії.

Факт виконання зазначених вище договорів, а саме отримання ТзОВ «Фірма «Західний каскад» як комісіонером нафтопродуктів від комітента ТзОВ «Гепард» та його подальша реалізація по пластикових смарт-картах ПФ «Авіта» відповідно до укладеного раніше договору купівлі-продажу, підтверджується наданими позивачем актами здачі-приймання, складеними та підписаними уповноваженими особами сторін договорів за період, що перевірявся відповідачем.

Товар, отриманий позивачем від ТзОВ «Гепард» за зазначеним вище договором комісії, обліковувався на позабалансовому рахунку підприємства за № 024.

Також з наявних в матеріалах справи виписок банку про рух коштів на рахунках ТзОВ «Фірма «Західний каскад», реєстрів платіжних документів та листів ТзОВ «Фірма «Західний каскад» і ПФ «Авіта» про зарахування коштів вбачається, що розрахунки за отримані і реалізовані нафтопродукти, а також комісійна винагорода були сплачені сторонами договорів в повному обсязі.

При цьому, як правильно встановив суд першої інстанції, при передачі товару від комітента до комісіонера у межах договору комісії не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем, отже, валовий дохід у комітента (як і валові витрати у комісіонера) не виникає.

Відповідно не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням таким платником майна на підставі договору комісії, а оподаткуванню підлягає лише комісійна винагорода, отримана платником податку від іншого платника податку, яка включається до бази оподаткування цим податком за ставкою 20%, що і робив позивач.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів податкового органу про те, що позивач здійснював реалізацію товару (нафтопродуктів) ПФ «Авіта» частково на умовах комісії, однак договору комісії, укладеного з ПФ «Авіта», до перевірки не надав, оскільки відповідач не надав жодних належних доказів реалізації ТзОВ «Фірма «Західний каскад» нафтопродуктів ПФ «Авіта» на умовах комісії.

В свою чергу, ТзОВ «Фірма «Західний каскад» як комісіонер здійснювало реалізацію товару від свого імені третім особам, в тому числі ПФ «Авіта» за договорами купівлі-продажу, про що зазначено вище і підтверджується належними та достатніми доказами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-5782/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Західний каскад» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді В.В. Святецький

Н.М. Судова-Хомюк

Ухвала складена в повному обсязі 25.04.2014 року