Ухвала

від 29.07.2015 по справі 2а-5782/10/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2015 р. м. Київ К/800/26323/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Сірош М.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Інспекція)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014

у справі № 2а-5782/10/1370

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Західний каскад" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальшої зміни позовних вимог) подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.06.2010 № 0001822320/3/14782, № 0001812320/3/14780 та № 0000672320/3/14783.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014, позов задоволено з тих мотивів, що операція з передачі комісіонерові (позивачу у справі) товару на реалізацію на умовах комісії не утворює об'єктів оподаткування з ПДВ та з податку на прибуток.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про безпідставне поширення судами на аналізовані операції з продажу позивачем паливно-мастильних матеріалів приватній фірмі «Авіта» правил оподаткування комісійних операцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 18.08.2009 № 393/23-2/20844326.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про заниження платником оподатковуваного доходу на 567 630 грн. та бази оподаткування ПДВ на 118 199,20 грн. внаслідок невідображення у податковому обліку операцій з реалізації паливно-мастильних матеріалів приватній фірмі «Авіта» за договором від 18.03.2002 № БК-04/03-02.

Наведені обставини (з урахуванням результатів процедури апеляційного узгодження) стали підставою для прийняття Інспекцією податкових повідомлень-рішень:

від 23.06.2010 № 0001822320/3/14782, за яким позивачеві нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 209 263 грн. (у тому числі 138 286 грн. за основним платежем та 70977 грн. за штрафними санкціями);

від 23.06.2010 № 0001812320/3/14780, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 165 952,50 грн. (у тому числі 110 635 грн. за основним платежем та 55 317,50 грн. за штрафними санкціями);

від 23.06.2010 № 0000672320/3/14783 про нарахування платникові штрафних санкцій з ПДВ у сумі 1519 грн.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди послалися на факт реалізації позивачем паливно-мастильних матеріалів у рамках виконання договору комісії від 01.06.2007 № 106/07-209, укладеного Товариством (комісіонер) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гепард» (комітент).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що дійсно, одержання платником майна на підставі договору комісії не опосередковується переходом права власності на таке майно, не є поставкою товару, а тому не є об'єктом оподаткування ПДВ у розумінні підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та з огляду на положення підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не збільшує оподатковуваний доход такого платника.

Однак у розглядуваному випадку позивачеві було збільшено доход не за операцією з одержання товару від комітента (товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард») за названим договором комісії, а за операцією з реалізації цього майна покупцеві - приватній фірмі «Авіта».

Згідно з абзацом другим пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів . При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Таким чином, за фактом реалізації отриманих на умовах комісії нафтопродуктів покупцеві (приватній фірмі «Авіта») позивач повинен був збільшити податкові зобов'язання з ПДВ за правилом «першої події»; за наслідками ж перерахування комітентові коштів від продажу цього товару у Товариства виникло право на податковий кредит.

А відтак для правильного вирішення спору судам слід було дослідити факт дотримання Товариством наведених правил оподаткування при відображенні у податковому обліку операцій з реалізації паливно-мастильних матеріалів приватній фірмі «Авіта» і на підставі цього визначити дійсний обсяг прав та обов'язків позивача як платника ПДВ у розглядуваних правовідносинах.

Оскільки прийняття правильного по суті спору рішення вимагає додаткового встановлення обставин даного спору, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у відповідній частині для усунення вказаних недоліків та ухвалення за наслідками цього рішення у відповідності з вимогами статті 159 КАС.

У той же час при реалізації майна комісіонером обов'язок збільшити валовий доход виникає у комітента, у зв'язку з чим слід погодитися з висновком судів щодо протиправності оспорюваного донарахування по податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2010 № 0001822320/3/14782.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі № 2а-5782/10/1370 скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2010 № 0001812320/3/14780 та від 23.06.2010 № 0000672320/3/14783.

У цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі № 2а-5782/10/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак М.В. Сірош