Ухвала

від 14.05.2014 по справі 806/7984/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"14" травня 2014 р. Справа № 806/7984/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Україна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 24.09.2013 року № 000132225 та 02.12.2013 року № 0002422201.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової виїзної перевірки Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції питань фінансово-господарських взаємовідносин публічного акціонерного товариства "Україна" (далі-Товариство) з ТОВ "Ферко" за період січень-березень 2013 року та на підставі акту перевірки від 06 вересня 2013 року № 483/22-05/00307230/0100 прийнято податкове повідомлення-рішення № 000132225, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 018 526, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 679 017, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 339 509, 00 грн.

Згідно вказаних документів Товариством порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 679 017, 00 грн.

Також ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПВП "Квадро" за період 01.08.2013 року по 31.08.2013 року. За результатами перевірки та на підставі акту від 15 листопада 2013 року № 3197/22-01/00307230 прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013р. № 0002422201, яким збільшено Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 750 000, 00 грн., в тому числі, за основним платежем - 500 000, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 250 000, 00 грн.

Згідно вказаних документів Товариство порушило п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податковий кредит на загальну суму 500 000, 00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.09.2013 року № 000132225 суд встановив, що податковий орган у своїх висновках посилається на відсутність мети настання реальних наслідків та реального товарного характеру, що може свідчити про безтоварність господарських операцій між ПАТ "Україна" та ТОВ "Ферко".

Однак, таке твердженням ОДПІ було спростовано представленими доказами.

Згідно договору від 14 січня 2013 року №14011 Товариство придбало в ТОВ "Ферко" боби соєві (для технічних потреб) у кількості 807,83 т на загальну суму 4 074 103, 04 грн.

За п.1.2. договору поставки кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до даного договору і є невід'ємними його частинами. Відповідно до додатку № 1 від 14.01.2013 і додатку № 2 від 08.02.2013 до договору поставки від 14.01.2013р. товар поставлявся покупцю на умовах СРТ-Одеський морський торгівельний порт/ ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл", додаток № 3 від 25.03.2013 до договору поставки від 14.01.2013 регламентує поставку на умовах: франко-склад ТОВ "Вторметекспорт" (Херсонський морський торгівельний порт).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При розгляді справи встановлено, що факт передачі (поставки) товару від продавця до покупця підтверджено додатком № 1 від 14.01.2013р. до договору поставки №14011 від 14.01.2013 р., видатковою накладною від 31.01.2013 р. № 2402, довіреністю на отримання ТМЦ № 78 від 31.01.2013 р.; актом приймання-передачі № 1 від 31.01.2013 р. до додатку № 1 від 14.01.2013 р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013 р., податковою накладною від 31.01.2013 р. № 161 у кількості 130 т на загальну суму 641 550,00 грн., прибутковий ордер № А0000000381 від 01.02.2013 р., додатковою угодою № 1 від 04.02.2013 р. до додатку № 1 від 14.01.2013 р. договору поставки від 04.02.2013 р., актом приймання-передачі (передачі) № 1 від 19.02.2013р. до додаткової угоди № 1 від 04.02.2013р. до додатку №1 від 14.01.2013р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013 р., накладною про повернення № А0000000001 від 19.02.2013 р. 0,17 т на загальну суму 838, 96 грн., розрахунок № 149 від 19.02.2013 р. коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної на суму 139, 83 грн., фітосанітарний сертифікат № 75/15-059/ВА-415884. Також, підтверджується додатком №2 від 08.02.2013р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013р., видатковою накладною від 25.02.2013р. № 2603, довіреністю на отримання ТМЦ № 142 від 22.02.2013р., актом приймання-передачі № 1 від 25.02.2013р. до додатку № 2 від 08.02.2013р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013р., податковою накладною від 25.02.2013р. № 171 у кількості 180 т на загальну суму 911 520, 00 грн.; видатковою накладною від 01.03.2013р. № 2768, довіреністю № 142 від 22.02.2013р., актом приймання-передачі № 2 від 01.03.2013р. до додатку № 2 від 08.02.2013р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013р., податковою накладною від 01.03.2013р. №71 у кількості 18 т на загальну суму 91 152, 00 грн., прибутковий ордер № А0000000477 від 25.02.2013р., фітосанітарний сертифікат № 75/15-019/ВА-075361; додатком № 3 від 25.03.2013р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013р., видатковою накладною від 28.03.2013р. № 2986, довіреністю на отримання ТМЦ № 253 від 26.03.2013р., актом приймання-передачі № 1 від 28.03.2013р. до додатку № 3 від 25.03.2013р. до договору поставки № 14011 від 14.01.2013р., податковою накладною від 28.03.2013р. № 2811 у кількості 480 т на загальну суму 2 430 720, 00 грн., прибутковий ордер № А0000000853 від 28.03.2013р., фітосанітарний сертифікат № 75/21-020/ЕС-358814.

Підставою вважати, що операції з придбання товарно-матеріальних цінностей Товариством у ТОВ "Ферко" не спричиняють реального настання правових наслідків, податковий орган зазначає відсутність у контрагента Товариства виробничих потужностей, основних засобів та трудових ресурсів для здійснення даного виду господарських операцій.

Суд вірно зазначив, що відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Податковим органом також зазначається, що Товариством не підтверджено факт отримання товару від ТОВ "Ферко", так як не було надано товарно-транспортних накладних.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Суд вірно зазначив, що норма вказаного положення Правил не стосується Товариства, оскільки перевезення товару здійснювалося його контрагентом, саме Товариство не укладало жодного договору перевезення.

Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Пунктом 3.6. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів від 10.01.2007р. № 2 передбачено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. Тому датою оприбуткування є дата, вказана на накладній чи іншому товаросупровідному документі, який підтверджує приймання-передачу матеріальних цінностей. Для того, щоб відбулося оприбуткування, необхідно покупцю отримати товар. Факт отримання товару від ТОВ "Ферко" підтверджено видатковими накладними.

Судом з'ясовано, що усі господарські операції, між ПАТ "Україна" та ТОВ "Ферко", у тому числі щодо отримання та передачу товару, підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, суд встановив, що придбаний у ТОВ "Ферко" товар було використано у господарській діяльності ПАТ "Україна", що підтверджено договором комісії № К01141 з Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ, відповідно до якого ПАТ "Україна" - комітент, а Підприємство "Вторметекспорт" у формі ТОВ - комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту, укласти експортні договори (контракти) купівлі-продажу, укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом. В подальшому придбані у ТОВ "Ферко" боби соєві (для технічних потреб) були реалізовані (експортовані) комісіонером нерезиденту, що підтверджено контрактами та звітами комісіонера.

Щодо посилання у акті перевірки по взаємовідносинах між ПАТ "Україна" та ТОВ "Ферко" на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 30.05.2013 року № 1624/22-30/31681342 по господарських взаємовідносинах між ТОВ "Ферко" та рядом інших контрагентів, то суд вірно зазначив, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та правильно послався на практику Європейського суду з прав людини.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0002422201, то суд з'ясував, що позиція контролюючого органу щодо нетиповості господарських операцій між ПАТ "Україна" та ПВП "Квадро" ґрунтується на тому, що основним видом економічної діяльності позивача, як вказано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є виробництво панчішно-шкарпеткових виробів.

Суд вірно зазначив про несостоятельность такого висновку.

Так, 20 серпня 2013 року між ПАТ "Україна" (надалі - Покупець) і ПВП "Квадро" (надалі - Постачальник) укладено договір поставки № 01/20/08-13. Згідно даного договору Постачальник зобов'язувався поставляти у власність Покупця олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2012 року, постачання товару здійснювалось на умовах та в строк, визначений в специфікації.

ПАТ "Україна" з метою реалізації придбаного товару (олії соняшникової нерафінованої) у ПВП "Квадро" уклало договір комісії № 04/09-13К від 04.09.2013 року, відповідно до якого ПАТ "Україна" - комітент, а ТОВ "Компанія Квадро-К" - комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента реалізацію на експорт з України товару, що належить комітенту, укласти експортні договори (контракти) купівлі-продажу, укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом.

В подальшому придбаний у ПВП "Квадро" товар (олія соняшникова нерафінована) було реалізовано (експортована) комісіонером згідно ВМД № 500010101/2013/005606 нерезиденту "Alfa Trading Limited", Індія, що підтверджується звітом комісіонера від 19.03.2013 року.

Відповідно до п.2.2.2. статті 2 Статуту ПАТ "Україна" від 22.03.2011р. зареєстрованого виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області 28.03.2011 р. № 13051050018002397 визначено предмет діяльності товариства, а саме: оптову та роздрібну торгівлю товарами народного споживання, продуктами харчування, обладнанням, продукцією сільського господарства, матеріалами, сировиною та напівфабрикатами, у тому числі зовнішньоекономічна, комісійна, консигнаційна, аукціонна торгівля та бартерні операції.

Виходячи з аналізу норм ст.3 ГК України, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, суд вірно зазначив, що підприємство яке здійснює господарську діяльність не має право здійснювати іншу діяльність, крім її основної, то відповідно підприємство здійснює будь-яку діяльність, яка прямо не заборонена законом та передбачена статутом такого підприємства, з однією метою - отримання прибутку. Договори поставки, договори комісії, які аналізувались податковим органом під час перевірки є діючими, оплатними і судові рішення, щодо їх недійсності - відсутні.

В ході розгляду справи на підтвердження реальності господарської операції досліджено довідку ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 587/2-26-50-22-07- 24126303 від 29.11.2013р. "Про результати проведення зустрічної звірки ПВП "Квадро" код за ЄДРПОУ 24126303 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Компанія Квадро-К", код за ЄДРПОУ 34569766, Корпорація "УКРІНМАШ", код за ЄДРПОУ 22916863, ПрАТ "Київ -Дніпровське МППЗТ", код за ЄДРПОУ 04737111, ТОВ "Світ Олія", код за ЄДРПОУ 38066068, ТОВ "Блок 2012", код за ЄДРПОУ 38088584, ПАТ "Україна", код за ЄДРПОУ 00307230, ТОВ "Смілаенергопромтранс", код за ЄДРПОУ 33931257, ТОВ "Укролія", код за ЄДРПОУ 31577685, ТОВ "ОІЛГРУП", код за ЄДРПОУ 35231078 за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., з якої вбачається здійснення господарських відносин із вказаними контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

В той самий час, податкове законодавства України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язати платників податків контролювати своїми контрагентами норм законодавства. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.

Суд встановив дійсні обставини справи, дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку, з врахуванням приписів підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, п.п.198.2., 198.3., 198.6. статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та зробив обгрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Податковим органом, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийнятих ним рішень та не представлено доказів на спростування вищевикладеного.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів України у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Україна" пр.Миру,16,м.Житомир,10020

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів України у Житомирській області пл.Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-5 представникам позивача:

- Дячук Олекна Володимирівна АДРЕСА_2

- Іванець Ірина Василівна АДРЕСА_1 - ,