Ухвала

від 15.01.2015 по справі 806/7984/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/800/29937/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бившевої Л. І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Україна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Україна" (далі - ПАТ "Україна") звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року позов ПАТ "Україна" задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Житомирська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Україна" у задоволенні позову.

ПАТ "Україна" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Житомирської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Житомирською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Україна" щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ферко" за період січень-березень 2013 року. За результатами перевірки складено акт №483/22-05/00307230/0100 від 06 вересня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Україна" вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 679017, 00 грн.

На підставі акта перевірки Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №000132225, яким ПАТ "Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1018526, 00 грн., у т.ч. 679017, 00 грн. за основним платежем та 339509, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також Житомирською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Україна" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПВП "Квадро" за період 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №3197/22-01/00307230 від 15 листопада 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Україна" вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податковий кредит на загальну суму 500000, 00 грн.

На підставі акта перевірки Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002422201 від 02 грудня 2013 року, яким ПАТ "Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 750000, 00 грн., у т.ч. 500000, 00 грн. за основним платежем та 250000, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Україна" згідно договору №14011 від 14 січня 2013 року придбало у ТОВ "Ферко" боби соєві у кількості 807,83 т на загальну суму 4074103, 04 грн. Реальність здійснення господарських операцій за договором підтверджено додатком до договору поставки, видатковою накладною, довіреністю на отримання ТМЦ; актами приймання-передачі, податковими накладними, прибутковими ордерами, додатковими угодами, накладними про повернення, розрахунком коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної, фітосанітарними сертифікатами та видатковими накладними. Придбаний у ТОВ "Ферко" товар ПАТ "Україна" використано у господарській діяльності, що підтверджено договором комісії №К01141 з Підприємством "Вторметекспорт" у формі ТОВ, контрактами та звітами комісіонера.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що господарські операції, між ПАТ "Україна" та ТОВ "Ферко підтверджені належними первинними документами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, між ПАТ "Україна" та ПВП "Квадро" укладено договір поставки №01/20/08-13 від 20 серпня 2013 року. З метою реалізації придбаного ПАТ "Україна" укладено договір комісії №04/09-13К від 04 вересня 2013 року. В подальшому придбаний товар реалізовано (експортовано) комісіонером згідно ВМД №500010101/2013/005606 нерезиденту "Alfa Trading Limited", Індія, що підтверджено звітом комісіонера від 19 березня 2013 року.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ПАТ "Україна" не порушено вимог податкового законодавства та правомірно сформовано податковий кредит, а тому податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Україна".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Л. І. Бившева М.О. Федоров