Рішення

від 22.04.2014 по справі 922/468/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р.Справа № 922/468/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (перший позивач) та Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, м. Харків (другий позивач) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого позивача - Міністерство промислової політики України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кебот-Харків", м. Харків про визнання недійсними додаткових угод до договору за участю представників сторін:

прокурор - Кріцина Л.Г., Боброва

першого позивача - Євтіфєєв Г.А.

другого позивача - не з"явився

відповідача - Алексеев С.І., Федоров С.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати додаткові угоди від 05.01.2009 року № 12, від 01.01.2012 року б/н, від 01.10.2012 року б/н, від 02.01.2013 року б/н, від 01.03.2013 року № 1/01032013, від 01.03.2013 року № 02/01032013 до договору оренди № 12 від 02.01.2001 року, укладені між Державним інститутом праці та соціально-економічних досліджень (перший позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кебот-Харків" (відповідач) недійсними. Крім того, просить суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Кебот- Харків" з орендованих за договором оренди від 02.01.2001 року №12 нежитлових приміщень, а саме: кімнати 101 площею 21,8 кв.м., кімнати 102 площею 72,5 кв.м., кімнати 506 площею 16,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1; з орендованих за додатковою угодою від 05.01.2009 року № 12 до договору оренди від 02.01.2001 року № 12 нежитлових приміщень, а саме: купольного залу та кімнати 110, загальною площею 196,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1; з орендованих за додатковою угодою від 01.01.2012 року б/н до договору оренди від 02.01.2001 року № 12 нежитлових приміщень, а саме: частини покрівлі даху п'ятиповерхової будівлі площею 14,00 кв.м. та частини нежитлового приміщення мансардового поверху площею 6,0 кв.м.: м. Харків, вул. Сумська, 1; з орендованих за додатковою угодою від 02.01.2013 року б\н до договору оренди від 02.01.2001 року № 12 нежитлових приміщень загальною площею 195,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1; з орендованих за додатковою угодою від 01.03.2013 року № 01/01032013 до договору оренди від 02.01.2001 року № 12 нежитлових приміщень площею 14,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1; з орендованих за додатковою угодою від 01.03.2013 року № 02/01032013 до договору оренди від 02.01.2001 року нежитлових приміщень площею 30,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1 та зобов'язати відповідача повернути ці приміщення. Судові витрати по справі прокурор просить суд покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що при укладанні додаткових угод до договору, були порушені норми законодавства, зокрема, ст. ст. 5, 9, 10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та інш.

08.04.2014 року до суду від прокурора надійшла заява про виправлення технічної помилки, в якій прокурор зазначає про те, що при складанні тексту позовної заяви була допущена технічна помилка, а саме: в прохальній частині не зазначена особа котрій потрібно повернути орендовані приміщення, та просить суд вважати такою особою - Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень.

Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

08.04.2014 року до суду від прокурора надійшли письмові пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

09.04.2014 року до суду від першого позивача надійшли уточнення правової позиції, в яких перший позивач - РВ ФДМУ по Х/обл. підтримує позовні прокурора у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

17.04.2014 року до господарського суду від прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди від 05.01.2009 року № 12, від 01.01.2012 року б/н, від 01.10.2012 року б/н, від 02.01.2013 року б/н, від 01.03.2013 року № 1/01032013, від 01.03.2013 року № 02/01032013 до договору оренди № 12 від 02.01.2001 року, укладені між ДІПСЕД та ТОВ "Кебот-Харків". Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши прокурора, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

22.04.2014 року до суду від прокурора надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи лист № 03-52/14 від 22.04.2014 року.

Суд, дослідивши наданий лист, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та просив суд його задовольнити.

Представник першого позивача - РВ ФДМУ по Х/обл. підтримав позов прокурора та просив суд його задовольнити.

22.04.2014 року до суду від представник другого позивача - ДІПСЕД надійшло клопотання, в якому він просить суд судове засідання провести без його участі. У письмових поясненнях, наданих до суду 11.03.2014 року та долучених до матеріалів справи, другий позивач проти позову прокурора заперечував. Зокрема посилався на те, що при поданні позову прокурор помилився у визначенні процесуального статусу ДІПСЕД під час звернення до суду з позовною заявою, щодо вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 12 від 15.01.2009 року сплив загальний строк позовної давності та інш.

Третя особа правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів, викладених у відзив на позовну заяву, наданому до суду 28.03.2014 року, дослідженому судом та долученому до матеріалів справи. Зокрема посилались на те, що не було правових підстав для проведення оцінки майна перед укладанням додаткової угоди від 01.11.2012 року про зміну терміну дії договору; додаткова угода від 05.01.2009 року та від 02.01.2013 року є не чинними, такими, що припинили свою дію у зв'язку з поверненням майна; сплинув трирічних строк на звернення до суду з вимогою про визнання договору оренди нерухомого майна № 12 від 02.01.2001 року недійсним.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, до прокуратури Дзержинського району м. Харкова з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківські області (далі - РВ ФДМУ) 09.12.2013 року листом № 20-6469 надійшла інформація щодо виявлених порушень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в діяльності Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень (далі - ДІПСЕД або Інститут).

Відповідно до Статуту ДІПСЕД заснований на державній власності і підпорядкований Міністерству промислової політики України (далі - Міністерство). Інститут створений з метою отримання прибутку (доходу). Майно Інституту є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Згідно з п. 4.5 Статуту, Інститут має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів, філій, цехів) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу. Здача в оренду нежилих приміщень здійснюється за погодженням з Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Міністерством.

Між ДІПСЕД та ТОВ "Кебот-Харків" 02.01.2001 року укладено договір оренди нерухомого майна № 12. Згідно з договором, ТОВ "Кебот-Харків" отримав у строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме: кімнати 101, 102, 506, загальною площею 110,5 кв.м. Строк дії вказаного договору визначений до 31.12.2003 року та в подальшому продовжувався додатковими угодами від 31.12.2003 року, 17.09.2007 року, 31.12.2008 року, 01.10.2012 року.

Додатковою угодою № 12 від 05.01.2009 року до договору оренди нерухомого майна № 12 від 02.01.2001 року ТОВ "Кебот-Харків" в оренду додатково надано нежитлові приміщення, а саме: купольний зал та кімнату 110, загальною площею 196,7 кв.м.

Додатковою угодою від 01.01.2012 року б/н до договору оренди нерухомого майна № 12 від 02.01.2001 року ТОВ "Кебот-Харків" в оренду додатково надано нежитлові приміщення, а саме: частину покрівлі даху п'ятиповерхової будівлі площею 14,0 кв.м. та частину нежитлового приміщення мансардового поверху площею 6,0 кв.м.

Додатковою угодою від 01.10.2012 року термін дії договору оренди № 12 від 02.01.2001 року продовжено до 31.12.2014 року.

Додатковою угодою від 02.01.2013 року б/н до договору оренди нерухомого майна № 12 від 02.01.2001 року ТОВ "Кебот-Харків" в оренду додатково надано нежитлові приміщення загальною площею 195,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1.

Додатковою угодою № 01/01032013 від 01.03.2013 року до договору оренди нерухомого майна № 12 від 02.01.2001 року ТОВ "Кебот-Харків" в оренду додатково надано нежитлові приміщення загальною площею 14,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1.

Додатковою угодою № 02/01032013 від 01.03.2013 року до договору оренди нерухомого майна № 12 від 02.01.2001 року ТОВ "Кебот-Харків" в оренду додатково надано нежитлові приміщення загальною площею 30,0 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин" від 21.04.2011 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вказаною правовою нормою встановлено, що у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди. Вказаний закон набув чинності 24.05.2011 року.

У п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629, зазначено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

Умова договору щодо вартості об'єкта оренди державного або комунального майна повинна відповідати Методиці оцінки об'єктів оренди, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 (абз. 3 п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Оцінка вартості нежитлових приміщень, переданих в оренду ТОВ "Кебот-Харків" за договором оренди від 02.01.2001 року № 12 проведена НПП "Прогрес" станом на 31.12.2000 року.

В порушення вимог ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", без проведення будь-якої оцінки вартості нежитлових приміщень на підставі додаткових угод від 05.01.2009 року № 12, від 01.01.2012 року б/н, від 02.01.2013 року б/н, від 01.03.2013 року № 1/01032013, від 01.03.2013 року № 02/01032013 до договору оренди № 12 від 02.01.2001 року були надані в оренду додаткові нежитлові приміщення.

Статтею 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", передбачено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснювалася виключно на конкурсних засадах. З порушенням вказаних вимог законодавства укладено додаткову угоду від 05.01.2009 року № 12, якою передано в оренду державне нерухоме майно без проведення конкурсу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин" від 21.04.2011 року, внесено зміни до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вказаною нормою, окрім іншого, зобов'язано орендодавців розмішувати в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду. Таким чином, ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено порядок надання майна державної форми власності в оренду, зокрема, передбачено проведення конкурсу за умови надходження двох або більше заяв про оренду.

З порушенням норм вказаного законодавства, яке встановлює порядок надання державного майна в оренду, без розміщення оголошень, а як наслідок без проведення конкурсу, передано додатковими угодами від 01.01.2012 року б/н, від 02.01.2013 року б/н, від 01.03.2013 року № 1/01032013, від 01.03.2013 року № 02/01032013 в оренду додаткові нежитлові приміщення.

Між ДІПСЕД та ТОВ "Гейзер" 01.04.1998 року укладено договір № 9 оренди нежитлових приміщень в будівлі інституту площею 107,2 кв.м. Строк дії вказаного договору до 31.03.2001 року. Крім того, між ДІПСЕД та ТОВ "Оргтехком" 02.01.2001 року укладено договір № 2 оренди нежитлових приміщень в будівлі інституту загальною площею 172,1 кв.м. Строк дії вказаного договору до 31.12.2003 року. Дія вказаних договорів в подальшому продовжувалась та вони є дійсними на даний час.

Таким чином, починаючи з 02.01.2001 року ДІПСЕД виступав орендодавцем державного нерухомого майна, загальна площа якого перевищувала 200 кв.м.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в імперативному порядку визначено органи, яким надано право бути орендодавцями.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в ред. 07.02.2002 року) було передбачено, що підприємства є орендодавцями державного нерухомого майна, що перевищує 200 кв.м., з дозволу Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв.

Укладаючи додаткову угоду від 05.01.2009 року № 5, якою в оренду ТОВ "Кебот-Харків" передано додаткові площі нежитлових приміщень, орендодавцем не отримано дозвіл РВ ФДМУ, чим порушено вимоги законодавства, яке діяло на час укладання додаткових угод.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в ред. 24.05.2011 року) підприємства, установи та організації можуть виступати орендодавцями щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю виступає Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Таким чином, додаткові угоди від 01.01.2012 року б/н, від 02.01.2013 року б/н, від 01.03.2013 року № 01/01032013 та від 01.03.2013 року № 2/01032013 до договору оренди № 12 від 02.01.2001 року укладені в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" (в ред. 24.05.2011 року), враховуючи, що за наведених обставин у орендодавця відсутня господарська компетенція на надання в оренду державного нерухомого майна, яке перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 203 зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (п. 2 Постанови Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними" від 06.11.2009 року № 9).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені порушення вимог законодавства, допущені при укладанні зазначених додаткових угод, обумовили, зокрема, неефективне використання майна державної форми власності, закріпленого за ДІПСЕД на праві господарського відання, що в свою чергу призвело до недоотримання додаткових доходів інститутом в розмірі 288,8 тис. грн. та Державним бюджетом в розмірі 679,3 тис. грн. Вказаний факт підтверджується проведеним Державною фінансовою інспекцією в Харківській області фінансовим аудитом діяльності ДІПСЕД за 2010-2012 роки та І півріччя 2013 року.

Згідно зі ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. При цьому, обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Прокуратурою виконано вказані вимоги законодавства та в якості позивача зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а саме: РВ ФДМУ по Х/обл.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 4 вказаного закону до основних завдань Фонду, зокрема, відноситься реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, здійснення контролю у сфері передачі державного майна в оренду та користування.

Згідно з Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 678 від 15.05.2012 року основними завданнями регіонального відділення є, зокрема, захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також корпоративних прав держави на території України та за її межами, здійснення повноважень орендодавця державного майна.

Таким чином, РВ ФДМУ є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та є належним позивачем по справі.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 ГПК України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

З приводу пропуску позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про порушення інтересів держави та про невідповідність додаткових угод до договору оренди вимогам законодавства прокурор довідався під час здійснення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів, яка проводилась на підставі постанови від 22.01.2014 року № 04-28-803вих-14.

Відтак, враховуючи положення ст. 261 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що строк позовної давності у даному спорі не пропущений, оскільки право вимоги у прокурора виникло у 2014 році.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди, укладені між Державним інститутом праці та соціально-економічних досліджень (61057, м. Харків, вул. Сумська,1, код ЄДРПОУ 00190325) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кебот-Харків" (61057, м. Харків, вул. Сумська,1, код ЄДРПОУ 23906826) до договору оренди № 12 від 02.01.2001 року, а саме: додаткову угоду від 05.01.2009 року № 12, додаткову угоду від 01.01.2012 року б/н, додаткову угоду від 01.10.2012 року б/н, додаткову угоду від 02.01.2013 року б/н, додаткову угоду від 01.03.2013 року № 1/01032013 та додаткову угоду від 01.03.2013 року № 02/01032013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кебот-Харків" (61057, м. Харків, вул. Сумська,1, код ЄДРПОУ 23906826, п/р 26000200200106, 26009200200107 у ПАТ "ВіЕйБі Банк") на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 7308,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.04.2014 р.

Суддя О.В. Погорелова