Постанова

від 07.05.2014 по справі 826/4039/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2014 року 10 год. 10 хв. № 826/4039/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Гермо» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року № 0000302208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Гермо» (далі - позивач, ПП «Гермо») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року № 0000302208.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неправомірність здійснення відповідачем нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 45 250, 00 грн. на підставі Акта Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління у місті Києві від 30.12.2013р. № 3060/26-58-22-08-11/32372768, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Гермо» (ідентифікаційний код 32372768) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентом ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 35780936) за період з 01.01.2008р. по 30.09.2013р. На думку позивача, вказана сума грошового зобов'язання була визначена ДПІ у спірному податковому повідомленні-рішенні від 22.01.2014р. № 0000302208 всупереч приписам норми п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, - з перевищенням терміну встановленого вказаною статтею цього Кодексу (а саме: більше ніж три роки з моменту закінчення строку подачі ПП «Гермо» податкових декларацій з податку на прибуток за звітні періоди І-ий квартал, І-е півріччя та ІІІ-и квартали 2010 року, в яких були задекларовані валові витрати в сумі 36 200, 00 грн. по господарським операціям з підприємством-контрагентом ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 35780936).

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Гермо» (ідентифікаційний код 32372768) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентом ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 35780936) за період з 01.01.2008р. по 30.09.2013р., за результатами якої складений Акт від 30.12.2013р. № 3060/26-58-22-08-11/32372768. Згідно висновків цього Акта перевірки ПП «Гермо» допустило порушення норм пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 36 200, 00 грн. (в т.ч. за І-ий квартал 2010 року на суму 5 428, 00 грн., за І-е півріччя 2010 року - 26 540, 00 грн., за ІІІ-и квартали 2010 року - 36 200, 00 грн., за 2010 рік - 36 200, 00 грн.) та заниження податку на додану вартість на загальну суму 24 832, 00 грн. (в т.ч. за квітень 2010 року на суму 9 193, 00 грн., за травень 2010 року - 6 833, 00 грн., за червень 2010 року - 1 747, 00 грн., за липень 2010 року - 1 225, 00 грн., за серпень 2010 року - 1 651, 00 грн., за вересень 2010 року - 3 883, 00 грн.). За наслідками проведеної документальної перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.01.2014р. № 0000302208, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 14 квітня 2014 року заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

28 квітня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 17.12.2013р. по 23.12.2013р. на підставі Наказу від 17.12.2013р. № 1046 та направлення на перевірку від 17.12.2013р. № 889-26-58-22-08-09, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Гермо» (ідентифікаційний код 32372768) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентом ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 35780936) за період з 01.01.2008р. по 30.09.2013р., за результатами якої складений Акт від 30.12.2013р. № 3060/26-58-22-08-11/32372768 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів, що були предметом дослідження документальної перевірки та використані працівником податкової інспекції при проведенні перевірки наведені на стор. 2 - 3 Акта перевірки.

Під час проведення перевірки працівником відповідача встановлені фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Гермо» з суб'єктом господарської діяльності - ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 35780936), а саме: між перевіряємим підприємством (Замовником) і ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (Виконавець) були укладені певні письмові договори на виконання ремонтно-будівельних робіт. За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат суми витрат у розмір 144 800, 00 грн. (в тому числі за І-ий квартал 2010 року суму витрат 21 710, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2010 року - 84 450, 00 грн. та за ІІІ-ій квартал 2010 року - 38 640, 00 грн.), а до складу податкового кредиту за місяці квітень - вересень 2010 року - податок на додану вартість в сумі 24 832, 00 грн. (в т.ч. за квітень 2010 року на суму 9 193, 00 грн., за травень 2010 року - 6 833, 00 грн., за червень 2010 року - 1 747, 00 грн., за липень 2010 року - 1 225, 00 грн., за серпень 2010 року - 1 651, 00 грн., за вересень 2010 року - 3 883, 00 грн.).

На думку перевіряючого правомірність формування ПП «Гермо» сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Оптима Консалтинг Плюс» на підставі пред'явлених до перевірки первинних і розрахункових документів спростовується обставинами, що наведені в постанові слідчого СУФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ст. лейтенанта податкової міліції Сидорчука Р.А. про призначення податкової перевірки від 31.10.2013р., та Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 20.05.2013р. № 382/3-22-70-35780936 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оптима Консалтинг Плюс» (код за ЄДРПОУ 35780936) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий, березень, квітень, липень 2010 року», даними з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітні періоди червень, серпень-вересень 2010 року.

За результатами проведення перевірки працівником ДПІ встановлені порушення позивачем вимог норм пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 36 200, 00 грн. (в т.ч. за І-ий квартал 2010 року на суму 5 428, 00 грн., за І-е півріччя 2010 року - 26 540, 00 грн., за ІІІ-и квартали 2010 року - 36 200, 00 грн., за 2010 рік - 36 200, 00 грн.) та заниження податку на додану вартість на загальну суму 24 832, 00 грн. (в т.ч. за квітень 2010 року на суму 9 193, 00 грн., за травень 2010 року - 6 833, 00 грн., за червень 2010 року - 1 747, 00 грн., за липень 2010 року - 1 225, 00 грн., за серпень 2010 року - 1 651, 00 грн., за вересень 2010 року - 3 883, 00 грн.).

22 січня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 30.12.2013р. № 3060/26-58-22-08-11/32372768 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0000302208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначило ПП «Гермо» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45 250, 00 грн., в т.ч. 36 200, 00 грн. - основний платіж, 9 050, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до норм п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) (далі - ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (пп. 54.3.1); дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2); згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (54.3.3); рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків (54.3.4); дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (54.3.5); результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (54.3.6).

Абзацами першим і четвертим п. 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

В розумінні пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому нормами п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи (в т.ч. Акта перевірки, стор. 3 - 4, 11, 13) господарські операції між позивачем і ПП «Оптима Консалтинг Плюс» здійснювались протягом березня-вересня 2010 року і були відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал 2010 року (вх. № 68739 від 16.04.2010р.), І-е півріччя 2010 року (вх. № 178506 від 19.07.2010р.) та ІІІ-и квартали 2010 року (вх. № 297258 від 27.10.2010р.), граничний строк подання яких настав 10 травня 2010 року, 09 серпня 2010 року та 09 листопада 2010 року.

Протягом 2010 року, до набрання чинності з 01 січня 2011 року ПК України, строки подання податкової звітності були визначені пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, згідно якого, зокрема, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (в тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Крім того, п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який був спеціальним законом з податку на прибуток до 01 квітня 2014 року), встановлювалися такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податкова декларація про прибуток за звітний період розраховується наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (абз. 2 п. 16.4 ст. 16 цього ж Закону).

Таким чином, граничним терміном подання податкової декларації за I квартал 2010 року є 10 травня 2010року, за І-е півріччя 2010 року - 9 серпня 2012 року, а за III-и квартали 2010 року - 9 листопада 2010 року.

Враховуючи те, що граничні строки подання декларацій з податку на прибуток підприємства за І-ий квартал, І-е півріччя та ІІІ-и квартали 2010 року настали до січня 2011 року, а спірне податкове повідомлення-рішення № 0000302208 винесено 22 січня 2014 року - більше ніж три роки з моменту закінчення строків подачі таких податкової декларації, тобто з пропуском встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності, суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві належних правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014р. № 0000302208, а відтак, вказане рішення є безпідставним і неправомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012р. у справі № К/9991/54460/12.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним і скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014р. № 0000302208.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 182, 70 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Гермо» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 22 січня 2014 року № 0000302208.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Гермо» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Островського, буд. 11, кв. 45, ідентифікаційний код 32372768) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова