Постанова

від 13.05.2014 по справі 907/1145/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа № 907/1145/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Кузь В.Л.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто"

№ 064 від 05.02.2014 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014 року

у справі № 907/1145/13

за позовом ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Львівської філії ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО", м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати ЛТД", м. Мукачево

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,

м. Київ

про стягнення 11971,27 грн.

за участю представників:

від позивача - Мінчев А.С. - представник (довіреність № 91-1-4/21-Ю від 20.12.2013р.)

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження. У зв'язку з перебуванням судді Новосад Д.Ф. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року у склад судової колегії для розгляду справи № 907/1145/13 замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Кузя В.Л.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014р. у справі № 907/1145/13 (суддя Русняк В.С.) в позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що розмір фактичних витрат понесених ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" не перевищує меж страхової суми зазначеної у стаховому полісі що становить 50 тисяч гривень, а тому відповідно до ст. 1194 ЦК України та ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої транспортному засобу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в межах страхової сум, зазначеної у страховому полісі має нести страховик відповідача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 064 від 05.02.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014р. у справі № 907/1145/13, оскільки вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Поряд з цим скаржник покликається на те, що оскільки реальні збитки завдані працівником відповідача становлять 32 702,69 грн., а страхова компанія у якій застрахована цивільно-правова відповідальність водіїв відповідача не має законних підстав для виплати більшої суми, ніж була фактично виплачена, то різницю між реальними збитками та розрахованою матеріальною шкодою, на думку скаржника, повинен відшкодувати винуватець ДТП, в даному випадку його роботодавець, відповідно до ст. 1172 ЦК України.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати ЛТД" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить залишити рішення господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014 року у справі № 907/1145/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 25.03.2014р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.04.2014р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року, зокрема, строк розгляду апеляційної скарги продовжено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» та відкладено розгляд апеляційної скарги на 06.05.2014р. 06.05.2014р. розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.05.2014р.

В дане судове засідання прибув представник позивача, проте, відповідач та третя особа явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2014р. та повідомленням Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 06.05.2014р.

Враховуючи ту обставину, що відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача у даному судовому засіданні, враховуючи пояснення представника відповідача надані у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014р. у справі № 907/1145/13 слід скасувати.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 27.08.2012р. на автодорозі Київ - Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода, відбулося зіткнення транспортного засобу автомобіля марки "Рено Мастер" № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 (належить ОСОБА_6) та автомобіля марки "ГАЗ 33021" № кузова НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_7, який належить на праві власності ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" (Довідка № 9061882 про дорожньо-транспортну пригоду, а.с. 19).

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2012р. у справі № 0707/8470/2012 (а.с. 20) ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Документальними доказами у справі встановлено, що 28 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-авто» (Страховик) та ОСОБА_6 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу «Каско-класика» (надалі - Договір) (а.с. 14), предметом якого є страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Рено Мастер", № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - Автомобіль).

Відповідно до п. 21. Договору строк дії Договору з 28.05.2012 року до 27.05.2013 року.

Згідно п. 34.4. Договору розмір збитку, завданого застрахованому ТЗ та (або) ДО, визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначається за одним з обраних Страхувальником та належним чином зазначеним у пункті 13 Договору варіантів. Відтак, з врахуванням п. 13. Договору вартість відновлювального ремонту визначається згідно з розрахунком Страховика, виконаним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, або згідно з калькуляцією СТО, на яку Страхувальника направив Страховик, або згідно з калькуляцією корпорації «Укравто». При цьому, конкретний спосіб визначення вартості відновлювального ремонту за цим варіантом обирається Страховиком.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що 05.09.2012р. складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 196/12 (а.с. 22-28) відповідно до якого:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Рено Мастер" № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент проведення дослідження становить 42 579,79 грн.;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Рено Мастер" № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 з врахуванням експлуатаційного зносу станом на момент проведення дослідження становить 22 604,14 грн.

При цьому встановлено, що вартість відновлювального ремонту без врахування ПДВ та без врахування експлуатаційного зносу становить 20 731,42 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Перевіркою доводів апеляційної скарги встановлено, що на підставі страхового акту № 1041034 (138639) від 17.10.2012р. (а.с. 21) Українською страховою компанією «Гарант-Авто» зроблено висновок про необхідність виплати Страхувальнику ОСОБА_6, страхового відшкодування у розмірі 32 702,69 грн. за виключенням франшизи 600 грн. При цьому, Страховий акт № 1041034 (138639) складено на підставі: заяви Страхувальника; посвідчення водія, технічного паспорту; протоколу огляду і фотографій; полісу № 21-00/12425/1.1.2.00 від 28.05.2012р.; висновку експерта № 196/12 від 05.09.2012р.; калькуляції ЦАУК № 1041034/2 від 20.09.2012р. та довідки ДАІ.

Відповідно до п. 35.4. Договору Страховик виплачує страхове відшкодування протягом 15 робочих днів з дня складання страхового акта.

Таким чином, позивач за заявою страхувальника, на підставі страхового акту перерахував ОСОБА_6 32 702,69 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 31984 від 17.10.2012р. (а.с. 17).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" яка є власником автомобіля "ГАЗ 333021" № кузова НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_2. При цьому встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 (Страхувальник ТзОВ фірма «Карпати ЛТД») була застрахована у ПрАТ СК «Уніка» згідно полісу № АВ/7062931. Строк дії зазначеного полісу з 04.07.2012р. по 03.07.2013р. (а.с. 51).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, ПАТ «УСК «Гаран-Авто» звернулося до ПАТ «СК «Уніка» (страхової компанії винної особи) із вимогою № 274 від 27.03.2013р. про відшкодування шкоди, внаслідок чого отримало страхове відшкодування у розмірі 20 731,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 018577 від 30.05.2013р. (а.с. 18).

Водночас, матеріалами справи встановлено, що ПАТ «УСК «Гаран-Авто» звернулося до ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" із вимогою № 492 від 07.06.2013р. про відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме 11 971,27 грн. (різниця між виплаченою сумою Страхувальнику ОСОБА_6 32 702,69 грн. та отриманим страховим відшкодуванням від ПАТ «СК «Уніка» у розмірі 20 731,42 грн.) (а.с. 39-42). Проте, у відповіді № 101 від 08.07.2013р. (а.с. 43-45) ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" повідомила, що дані претензійні вимоги необґрунтовані, а відповідальність та обов'язок по відшкодуванню шкоди має нести ПАТ «СК «Уніка».

Відтак, в подальшому, ПАТ «УСК «Гаран-Авто» звернулося до ПАТ «СК «Уніка» (страхової компанії винної особи) із вимогою № 981 від 19.12.2013р. про відшкодування шкоди в порядку регресу (доплата), а саме в сумі 11 971,27 грн. (а.с.78). Проте, у відповіді № 40 від 09.01.2014р. (а.с. 79) ПАТ «СК «Уніка» повідомила, що страхова компанія виконала свої зобов'язання, сплативши ПАТ «УСК «Гаран-Авто» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 20 731,42 грн.

З врахуванням викладеного, предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме різниці суми понесених витрат позивача та суми відшкодованої ПАТ «СК «Уніка» в розмірі 11 971,27 грн. Таким чином, позивач покликаючись на ст.ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" обґрунтовує виникнення у нього права вимоги до ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" в частині відшкодування шкоди в розмірі 11 971,27 грн., що складає різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та сплаченою ПрАТ "СК "Уніка" вартістю відновлювального ремонту.

З матеріалів справи встановлено, що між ПАТ «УСК «Гаран-Авто» та ОСОБА_6 укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу «Каско-класика», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначається згідно з розрахунком Страховика, виконаним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Так, згідно з розрахунком Страховика та на підставі страхового акту № 1041034 (138639) від 17.10.2012р. Страхувальнику ОСОБА_6 виплачено 32 702,69 грн. страхового відшкодування. Водночас, документальними доказами у справі встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 (Страхувальник ТзОВ фірма «Карпати ЛТД») була застрахована у ПрАТ СК «Уніка» згідно полісу № АВ/7062931.

Відтак, ПрАТ СК «Уніка» на підставі полісу № АВ/7062931 та висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 196/12 відшкодувала ПАТ «УСК «Гаран-Авто» із суми 22 604,14 грн. вартості відновлювального ремонту суму 20 731,42 грн. - вартості відновлювального ремонту без врахування ПДВ та без врахування експлуатаційного зносу.

Таким чином, з врахуванням викладеного, ПАТ «УСК «Гаран-Авто» (страхова компанія ОСОБА_6) має право на звернення до страхувальника ПрАТ СК «Уніка» - ТзОВ фірма «Карпати ЛТД» щодо стягнення страхового відшкодування, що полягає у різниці вартості відновлювального ремонту транспортного засобу сплаченого ОСОБА_6 та відшкодованого позивачу.

Проте, наведені обставини не були досліджені господарським судом Закарпатської області, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Наведена стаття, також узгоджується з положеннями ст. 27 Закону "Про страхування", та надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, у відповідності до норм чинного законодавства ПАТ «УСК «Гаран-Авто», як страховик ОСОБА_6 правомірно звернулося до ПАТ «СК «Уніка», як страхувальника ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" з вимогою про відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень на одного потерпілого.

Як вже зазначалося вище та встановлено матеріалами справи, що відповідно до Полісу №АВ/7062931 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ СК "Уніка" та ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Страхування майнової відповідальності особи є одним із можливих різновидів страхування, передбачених ст. 980 ЦК України, а також Законом України "Про страхування". Страхування відповідальності може бути видом як обов'язкового страхування (страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів), так і добровільного страхування (страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

З огляду на викладене, страхове відшкодування - це сума, виплата якої здійснюється страховиком в межах страхової суми (максимально можливого розміру виплати по страхуванню), та страхувальник (відповідальна особа) несе зобов'язання по відшкодуванню різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою лише у разі, якщо фактичний розмір шкоди перевищує максимально можливий розмір страхової виплати (ліміт відповідальності страховика).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що реальні збитки завдані працівником відповідача становлять 32 702,69 грн., а ПрАТ СК "Уніка" сплатила страхове відшкодування лише в розмірі 20 731,42 грн., колегією суддів встановлено наступне.

Страховиком відповідача є ПрАТ СК "Уніка", до якої звертався страхувальник ОСОБА_6 - ПАТ «УСК «Гаран-Авто» з вимогою про сплату страхового відшкодування в розмірі 32 702,69 грн. Проте, відшкодовані ПАТ «УСК «Гаран-Авто» витрати пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу здійснені лише на суму 20 731,42 грн.

Разом з тим встановлено, що вимоги позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу (доплати) заявлені до ТзОВ фірма "Карпати ЛТД" та ПрАТ СК "Уніка" задоволені не були.

При цьому, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, оцінюючи документальні докази у справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що шкода завдана потерпілій, внаслідок ДТП, особі - ОСОБА_6 відшкодована їй у повному обсязі страховиком - ПАТ «УСК «Гаран-Авто». При цьому, виходячи з приписів Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування» та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", судова колегія вважає, що ПАТ «УСК «Гаран-Авто» в розумінні ст. 2 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України обґрунтовано звернулося з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Як вже зазначалося вище, згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, та ст. 27 Закону України "Про страхування", яка містить подібні положення, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З приписів зазначених норм не вбачається що позивач мав безпосередньо звертатись до ПрАТ СК "Уніка" з вимогою щодо отримання від останнього суми виплаченого страхового відшкодування, однак передбачено перехід до нього права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду, а саме до винної сторони Страховика або Страхувальника. Більше того, у даному випадку передувала вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу до винної сторони Страховика і Страхувальника. Однак, дані обставини залишились поза увагою господарського суду Закарпатської області.

З врахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Закарпатської області, винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції при винесенні судового рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Відтак, колегія суддів вважає, що позов ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Львівської філії ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" слід задоволити, оскільки позивачем у встановленому законом порядку доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014р. року у справі № 907/1145/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покасти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" № 064 від 05.02.2014 року задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2014р. у справі № 907/1145/13 скасувати. Прийняти нове рішення: позов задоволити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати ЛТД" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, 65 «А», код ЄДРПОУ 20441893) на користь ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Львівської філії ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" (79005, м. Львів, вул. Івана-Франка, 33/2, код ЄДРПОУ 20775855) 1720,50 грн. судового збору за розгляд справи в Господарському суді Закарпатської області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати ЛТД" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, 65 «А», код ЄДРПОУ 20441893) на користь ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-авто" в особі Львівської філії ПАТ "Українська страхова компанія "ГАРАНТ АВТО" (79005, м. Львів, вул. Івана-Франка, 33/2, код ЄДРПОУ 20775855) 913,50 судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

5. Господарському суду Закарпатської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 15.05.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Михалюк О.В.