ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 вересня 2014 року Справа № 907/1145/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Ємельянова А.С., Прокопанич Г.К.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Карпати ЛТД" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі№ 907/1145/13 господарського суду Закарпатської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" доТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Карпати ЛТД" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" простягнення 11 971,27 грн.,
в с т а н о в и в:
Згідно з приписами ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 907/1145/13 прийнята 13.05.2014 р., а отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 02.06.2014 р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Карпати ЛТД" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13 було повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України (скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі).
Подана вдруге Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Карпати ЛТД" касаційна скарга № 110 від 24.07.2014 р. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13 підлягає поверненню з наступних підстав.
Скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, скаржник вказує на те, що пропуск такого строку зумовлений виправленням ним недоліку при оформленні касаційної скарги, зазначеного у попередній ухвалі Вищого господарського суду України від 14.07.2014 р. у даній справі.
Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.
Наведені у клопотанні обставини не є такими, що свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки попереднє повернення касаційної скарги зумовлено саме неналежним оформленням її скаржником.
Будь-яких причин пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги, у клопотанні не наведено, а тому колегія суддів визнає, що можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, а тому згідно з приписами ст. 53 ГПК України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, звернувшись вдруге з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13, скаржник припустився порушень вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
У п. 6 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом.
Описи вкладення до цінного листа від 30.05.2014 р. , додані до касаційної скарги від 24.07.2014 р. , не є належними доказами надсилання її копії Публічному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (позивачу) та Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" (третій особі), оскільки вони датовані раніше, ніж було складено касаційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1 218,00 грн.
Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення 11 971,27 грн.
Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення з касаційною скаргою в такому випадку, становить 913,50 грн.
Натомість, до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 201 від 30.05.2014 р. про сплату судового збору у сумі 456,75 грн. та платіжне доручення № 304 від 24.07.2014 р. про сплату судового збору у сумі 403,50 грн., а всього у розмірі 860,25 грн.
Таким чином, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Карпати ЛТД" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13 підлягає поверненню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
у х в а л и в:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Карпати ЛТД" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Карпати ЛТД" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 907/1145/13 повернути скаржнику.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Карпати ЛТД" судовий збір у сумі 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 75 коп., сплачений за платіжним дорученням № 201 від 30.05.2014 р., судовий збір у сумі 403 (чотириста три) грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням № 304 від 24.07.2014 р.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді А.С. Ємельянов
Г.К. Прокопанич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2014 |
Оприлюднено | 12.09.2014 |
Номер документу | 40427640 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Демидова A.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні