Рішення

від 12.12.2006 по справі 13/107/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/107/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" грудня 2006 р.                                                 Справа №  13/107/06

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя  Коваль Ю.М.,

при секретарі Карцеві М.С.,

з участю представників позивача Орінцевої Г.В. по дов. № 34/9039 від 14.09.2005 р., Клименка О.П. по  дов. № 34/9207 від 19.09.2006 р.,

відповідач, повідомлений належним чином про місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (надалі –ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект”) , 54018, м. Миколаїв,   пр. Жовтневий, 42,                   

до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрюжпром” (надалі –ТОВ “Укрюжпром”), 54031, м. Миколаїв, вул. Електронна, 81/8,

про стягнення заборгованості за  договором у сумі 651 410 грн. 14 коп., -

В С Т АН О В И В:

ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” пред'явлено позов до ТОВ “Укрюжпром” про стягнення з останнього заборгованості, що виникла у зв'язку з не поставкою відповідачем обладнання за договором поставки № 77 від 19.12.2003 р., котра складається з основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 536601 грн. 98 коп., пені в сумі 20907 грн. 41 коп., 10% штрафу за прострочення постачання більш, як 30 днів (п. 8.3 договору) у сумі 54276 грн., 3 % річних в сумі 12624 грн. 75 коп., - усього: заборгованості в сумі 651410 грн. 14 коп. та коштів на погашення судових витрат.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що сума основного боргу становить 542760 грн.

Дані позовні вимоги представник позивача в судовому засіданні підтримав повністю.

Відповідач не надав суду письмових пояснень, не виконав вимоги ухвали суду від 01.11.2006 р. щодо надання відзиву по суті позовних вимог та доказів на обґрунтування заперечень проти позову. Будучи повідомлений належним чином про місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки представника відповідача суду не відомі.

За таких обставин спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні докази, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Між сторонами укладено договір № 77 від 19.12.2003 р., згідно якого,  додатків та специфікації за № 179 до нього ТОВ “Укрюжпром” повинно було поставити на адресу позивача обладнання на суму 542760 грн. протягом 12 неділь з дня передоплати (ас. 7-14).

Договором у редакції протоколу розбіжностей передбачено, що у разі передплати строки поставки можуть змінюватися в залежності від замовленого обладнання, яке узгоджується специфікаціями (ас. 10). Вказаний договір відповідно до додаткової угоди до нього від 23.12.2004 р. (ас. 12) діє до 31.12.2005 р.

На виконання умов договору на підставі рахунка відповідача від 05.07.2005 р. за № 127/1 ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” здійснено передплату коштів у сумі 542760 грн. платіжним дорученням від 27.07.2005 р. № 832.

Зобов'язання за укладеним сторонами договором щодо поставки обладнання протягом 12 неділь з дня передоплати його вартості, тобто до 19.10.2005 р. (передплату коштів здійснено 27.07.2005 р.), ТОВ “Укрюжпром” не виконано. Вимоги позивача про здійснення поставки оплаченого обладнання або повернення сплаченої суми передоплати, викладені у листах № 69/293 від 20.10.2005 р., № 69/71 від 24.02.2006 р., № 69 від 21.03.2006 р., № 69/6517 від 11.07.2006 р., відповідач залишив без задоволення.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором поставки, відносини за яким регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України).

Так, п. 1. ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно п. 2 ст. 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Строк поставки обумовленого сторонами обладнання стік 19.10.2005 р., а стор дії договору - 31.12.2005 р.

У відповідності із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Цивільним законодавством, зокрема ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.

Сторонами передбачено відповідальність постачальника за невиконання зобов'язань за укладеним ними договором.

Так, у пп. 8.2 зазначено, що у випадку зриву строку постачання продукції при узгодженому графіку постачання постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день зриву строку. Сплата пені не звільняє постачальника від зобов'язань по постачанню продукції по зазначеному договору.

У відповідності з пп. 8.3 у випадку не поставки продукції при узгодженому графіку постачання в строк більш, ніж 30 днів постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості непоставленої в строк продукції.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим наведений у розрахунку до позовної заяви розмір пені за прострочення постачання товару  в сумі 20907 грн. 41 коп., а також 10% штрафу за прострочення постачання більш як 30 днів у сумі 54276 грн., і в цій частині позовні вимоги визнає  підлягаючими задоволенню. Суд при цьому виходить із того, що позивач з вимогами звернувся до суду 13.10.2006 р., тобто в межах строку позовної давності.

Щодо вимог про стягнення з ТОВ “Укрюжпром” грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, котрі позивач мотивує тим, що відповідачем не виконано грошового зобов'язання, а саме, що відповідач не повернув на вимоги ДП НВКГ “Зоря”-“Машпрект” грошові кошти, отримані за продукцію, поставку якої не здійснив, суд приходить до наступного.

Такі вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві. За умовами укладеного сторонами договору відповідач повинен був поставити продукцію, а не сплатити її вартість.

Притримування грошей за продукцію, яку ТОВ “Укрюжпром” не поставлено і строк поставки якої за договором стік, є безпідставним збереженням грошей відповідачем.

Статтею 1214 ЦК України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Відповідно до ст. 536 зазначеного Кодексу розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки в чинному законодавстві відсутнє встановлення процентів за безпідставне збереження грошей при здійсненні господарських операцій, а в договорі розмір процентів у випадку безпідставного збереження грошей сторони не передбачили, то в задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних збитків та 3 % річних за безпідставне користування грошима належить відмовити.

За ст. 49 ГПК України  судові витрати при частковому задоволені позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

      Керуючись ст. ст. 44,82-85 ГПК України, господарський суд, –

                                                             В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрюжпром”, ідентифікаційний код 32229019, 54031, м. Миколаїв, вул. Електронна, 81/8, на користь Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект”, ідентифікаційний код 31821381, 54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42, основний борг у сумі 542760 (п'ятсот сорок дві тисячі сімсот шістдесят) грн., пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 20907 (двадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 41 коп., 10% штрафу за прострочення виконання зобов'язання в сумі 54276 грн. а всього коштів у сумі 617943 грн. (шістсот сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 41 коп., а також кошти на погашення витрат зі сплати позовної заяви державним митом у сумі 6179 (шість тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 41 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області протягом десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                        Ю.М. Коваль