Постанова

від 18.12.2013 по справі 804/16112/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 804/16112/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представників відповідача Тубольцевої О.В. Малютіної В.Е., Ледачкової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013р. №0000292500 та №0000302500.

Представник позивача, позов підтримав і надав пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Так, на думку позивача, єдиною підставою для висновків відповідача про наявність порушень з боку ТОВ «АТБ-Маркет» є довідка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва "Про нереальність здійснених операцій ТОВ "Астра Рекордс" з ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" (ЄДРПОУ 37194473) за січень 2011 року. Позивач вважає неприпустимим відображення в акті перевірки тверджень про наявність порушень з боку інших суб'єктів господарювання, адже ТОВ "АТБ-Маркет" не має змоги вплинути на дії непідконтрольних йому суб'єктів та не має об'єктивних даних щодо наявності цих порушень, та не відповідає за порушення податкового законодавства іншими платниками податків. Посилання ж на відсутність у ТОВ "Астра Рекордс" основних засобів, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності без наведення будь-яких належних доказів є припущеннями. Крім того, ТОВ "АТБ-Маркет" отримано від ТОВ "Астра Рекордс" копії листів від 31.05.12 р. № 31/05-01 та від 12.02.13 р. № 12/02-01, направлених у відповідь на запити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо з'ясування реальності господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет", де серед переліку постачальників "Астра Рекордс" протягом 2010 р. та січня 2011 р. ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" не зазначається, що свідчить про недостовірність висновків ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, і, як наслідок, протиправність дій відповідача.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована відсутністю реально вчиненої господарської операції ТОВ «АТБ-Маркет», юридичною дефектністю відповідних первинних документів, а також дефектністю у правовому статусі його контрагентів, у зв'язку з чим товари, які нібито отримані позивачем у січні 2011 року у постачальника на суму 524 924,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 87 487,44 грн.) вважаються безоплатно отриманими від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього. Так, податковий орган прийшов до висновку, що договори, укладені між ТОВ „АТБ-маркет" та ТОВ „Астра Рекорде", мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків. Крім того відповідач також зазначив, що факт оплати коштів позивачем на користь контрагентів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце, тому такі дії спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Протягом періоду з 09.04.13 р. по 14.05.13 р. відповідачем відповідно до положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „АТБ-маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства України, термін перевірки продовжувався з 30.04.13 р. по 14.05.13 р.

За результатами даної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками у м.Дніпропетровську Державної податкової служби (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів; далі-СДПІ) було винесено Акт перевірки від 20.05.13 р. № 351/253/30487219 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (код ЄДРПОУ 30487219) з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра Рекордc" (код ЄДРПОУ - 32525926) за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року" (далі-акт перевірки).

На підставі вказаного акту, СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.13 р. № 0000302500, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 240 592 грн. (в т. ч податкове зобов'язання - 240 591 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.); та № 0000292500, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87 488 грн. (в т. ч податкове зобов'язання - 87 487 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.).

За підсумками проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України щодо "нереальності" проведення господарських операцій між ТОВ "АТБ-маркет" та контрагентом-постачальником ТОВ „Астра Рекордс" та юридичну дефектність первинних документів, в результаті чого згідно з:

пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 з урахуванням, п.1.32 ст.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 Закону № 334 підприємством ТОВ ,,АТБ-Маркет" занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2011 року на суму 240 591 грн.;

п. 198.6 ст. 198, пп. 201.6, 201.4, 201.1 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у січні 2011 року на загальну суму 87 487,0 грн.".

Відповідні висновки зроблені за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій за укладеними договорами ТОВ „АТБ-маркет" з ТОВ „Астра Рекордс".

Між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "Астра Рекордс" було укладено договір поставки від 04.01.11 р. № 27413, згідно з яким ТОВ "Астра Рекордс" постачало диски з записами ТОВ "АТБ-Маркет". Укладений ТОВ "АТБ-Маркет" договір був направлений на настання реальних наслідків, що підтверджується як видатковими та податковими, товарно-транспортними накладними, так і платіжними дорученнями, які засвідчують факт передачі товару (лазерних компакт-дисків) та оплати за нього.

Як вбачається із змісту акту перевірки №351/25.3/30487219 від 20.05.2013р., висновки податкового органу стосовно здійснення позивачем порушення податкового законодавства ґрунтуються на результатах перевірки ДПІ у Голосіївському районі м.Києва фінансово - господарських відносин ТОВ „Астра Рекордс" (постачальник ТОВ «АТБ-маркет») із ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" за січень 2011 року. Так, Довідкою ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 06.04.2011 року № 360/3-23-60/32525926, якою встановлено: «В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку із відсутністю та не наданням для перевірки договорів про господарські відносини, актів приймання-передачї товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" підприємству ТОВ "Астра Рекордс", що свідчить про те, що взаємовідносини між ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" та ТОВ "Астра Рекордс" здійснені без мети настання реальних наслідків.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Астра Рекордс" та проведених заходів встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності».

Зокрема, в ухвалі ВАСУ від 14.11.2012 по справі №К/9991/43637/12 зазначено, що:

«чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б передбачала наявність повноважень органів ДПС України на встановлення факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам cm. ст. 203, 215, 228, 662, 656 Цивільного Кодексу України в актах перевірок суб'єктів господарювання... Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені...».

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з цього підставою для визнання правочину нікчемним є його недійсність, встановлена законом або судом, а не актом перевірки, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, відображають лише суб'єктивну думку податкового інспектора.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податковий орган, посилаючись на цю обставину, вправі звернутись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, незаконно отриманих за таким правочином. Однак СДПІ до суду з таким позовом не зверталась.

Слід мати на увазі, що в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України необхідною умовою для висновку про нікчемність правочину є докази наміру сторін на протизаконний результат. При цьому намір юридичної особи визначається умислом особи, яка підписала відповідний договір.

В Акті не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання укладених правочинів недійсними як боку його учасників, так і з боку третіх осіб. Жодних документальних доказів про неможливість роботи контрагентів ТОВ "АТБ-Маркет" та його постачальника у перевіряємий період не надано.

Так, на стор. 10 акту зазначено:

"До Центру безпеки дорожнього руху м. Києві направлено лист від 08.05.13 р. № 14366/9/25-3-10 щодо належності автомобіля "Mersedes" з номерами державної реєстрації 06157 AT до ТОВ „Кур'єрська Авіапошта України-Експрес". Станом на 14.05.2013 року відповіді не отримано.

До ДПІ у Голосіївському районі м. Києва направлено запит від 12.04.2013 № 11634/7/25.3-08 про наявну на даний час інформацію щодо оскарження акта 06.04.11 р. № 360/3-23-60/32525926 щодо нереальності взаємовідносин ТОВ „Астра Рекордс" з контрагентами за січень 2011 року. Станом на 14.06.2013року відповіді не отримано."

Із зазначеного вбачається, що СДПІ, без отимання відповідей на направлені запити, передчасно зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до п. 4, 5. 6 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДНА України від 22.12.10 р. № 984:

"Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово- господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів ".

Також слід зазначити, що відповідачем в акті перевірки не спростовується фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "Астра Рекордс" та відсутність використання ТОВ "АТБ-Маркет" отриманих товарів у власній господарській діяльності.

Так, реальність відносин між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "Астра Рекордс" вже досліджувалась. ТОВ "Астра Рекордс" надавалися документи на запити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04.04.12 р. № 1044/10/2291 І та від 06.02.13 р. № 1305/10/22-91 1, що підтверджується, наявними у матеріалах справи, листами від 31.05.12 р. №31/05-01 та від 12.02.13 р. № 12/02-01.

Крім того, для підтвердження реальності господарської операції до перевірки було надано:

висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.09.2009 р. № 05.03.02-04/56407, що надані зразки товару (компакт-дисків для лазерних систем зчитування CD, DVD „С і Di Macter") відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України. Висновок дійсний протягом терміну дії нормативного документа ТУ У 24.6-325901 57-001 -2003;

лист Державного підприємства Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) від 21.01.2009 р. № 210-09/282, згідно яким товар (компакт-диски з записами до переліку продукції) є таким, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, не включені.

Факти здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджують: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Виконання позивачем договорів з контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, що є визначальною ознакою господарської операції, та свідчить про правомірність дій підприємства щодо формування податкового кредиту за даним договором.

Термін "Дефектність правового статусу платника податків" не визначено українським законодавством, та не є підставою для позбавлення права на податковий кредит, про що свідчить також і судова практика.

Так, ВАСУ в Інформаційному Листі від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10 звертає увагу на таке: "При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу."

Така ж позиція міститься в ухвалі ВАСУ від 22.12.10 р. №К-537/08: "Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту."

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до ст. 17 Закону від 23.02.06 р. № 3477-1V "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.07р. у справі "Інтерсплав проти України").

Вищий адміністративний суд України (далі - ВАСУ) в ухвалі від 13.12.2012 № К/9991/32048/12 зазначає: "чинним податковий законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого".

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі «Булвес АД» проти Болгарії (заява №3991/03) було встановлено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Врахуваючи викладене, акт перевірки не містить об'єктивного викладення обставин, які є підставою для нарахування грошових зобов'язань, позбавлення права на податковий кредит або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваних рішень, а, отже прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м.Дніпропетровську Державної податкової служби від 29.05.2013р. №0000302500.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м.Дніпропетровську Державної податкової служби від 29.05.2013р. №0000292500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати в сумі 458, 80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року

Суддя Р.А. Барановський