Ухвала

від 29.07.2014 по справі 804/16112/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2014 рокусправа № 804/16112/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 804/16112/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2013р. №0000292500 та №0000302500. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що єдиною підставою для висновків відповідача про наявність порушень з боку ТОВ "АТБ-Маркет" є довідка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва "Про нереальність здійснених операцій ТОВ "Астра Рекордс" з ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" за січень 2011 року. Позивач вважає неприпустимим відображення в акті перевірки тверджень про наявність порушень з боку інших суб'єктів господарювання, адже ТОВ "АТБ-Маркет" не має змоги вплинути на дії непідконтрольних йому суб'єктів та не має об'єктивних даних щодо наявності цих порушень, та не відповідає за порушення податкового законодавства іншими платниками податків. Посилання ж на відсутність у ТОВ "Астра Рекордс" основних засобів, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності без наведення будь-яких належних доказів є припущеннями. Крім того, ТОВ "АТБ-Маркет" отримано від ТОВ "Астра Рекордс" копії листів від 31.05.12 р. № 31/05-01 та від 12.02.13 р. № 12/02-01, направлених у відповідь на запити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо з'ясування реальності господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет", де серед переліку постачальників "Астра Рекордс" протягом 2010 р. та січня 2011 р. ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" не зазначається, що свідчить про недостовірність висновків ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, і, як наслідок, протиправність дій відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт посилається на відсутність реально вчиненої господарської операції ТОВ "АТБ-Маркет", юридичною дефектністю відповідних первинних документів, а також дефектністю у правовому статусі його контрагентів, у зв'язку з чим товари, які нібито отримані позивачем у січні 2011 року у постачальника на суму 524 924,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 87 487,44 грн.) вважаються безоплатно отриманими від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього. Так, податковий орган прийшов до висновку, що договори, укладені між ТОВ „АТБ-маркет" та ТОВ „Астра Рекорде", мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків. Крім того відповідач також зазначив, що факт оплати коштів позивачем на користь контрагентів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце, тому такі дії спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "Астра Рекордс" було укладено договір поставки від 04.01.11 р. № 27413, згідно з яким ТОВ "Астра Рекордс" постачало диски з записами ТОВ "АТБ-Маркет". Укладений ТОВ "АТБ-Маркет" договір був направлений на настання реальних наслідків, що підтверджується як видатковими та податковими, товарно-транспортними накладними, так і платіжними дорученнями, які засвідчують факт передачі товару (лазерних компакт-дисків) та оплати за нього. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „АТБ-маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства України. За результатами даної перевірки винесено Акт перевірки від 20.05.13 р. № 351/253/30487219 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра Рекордc" за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року". За підсумками проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України щодо "нереальності" проведення господарських операцій між ТОВ "АТБ-маркет" та контрагентом-постачальником ТОВ „Астра Рекордс" та юридичну дефектність первинних документів, в результаті чого згідно з:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 з урахуванням, п.1.32 ст.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 Закону № 334 підприємством ТОВ ,,АТБ-Маркет" занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2011 року на суму 240 591 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, пп. 201.6, 201.4, 201.1 ст. 201 розділу 5 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у січні 2011 року на загальну суму 87 487,0 грн.". Як вбачається із змісту акту перевірки №351/25.3/30487219 від 20.05.2013р., висновки податкового органу стосовно здійснення позивачем порушення податкового законодавства ґрунтуються на результатах перевірки ДПІ у Голосіївському районі м.Києва фінансово - господарських відносин ТОВ „Астра Рекордс" (постачальник ТОВ "АТБ-маркет") із ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" за січень 2011 року. Так, Довідкою ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 06.04.2011 року № 360/3-23-60/32525926, якою встановлено: "В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку із відсутністю та не наданням для перевірки договорів про господарські відносини, актів приймання-передачї товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" підприємству ТОВ "Астра Рекордс", що свідчить про те, що взаємовідносини між ТОВ "Торговий Дім "ДОАР" та ТОВ "Астра Рекордс" здійснені без мети настання реальних наслідків. На підставі вказаного акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.13 р. № 0000302500, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 240 592 грн. (в т. ч податкове зобов'язання - 240 591 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.); та № 0000292500, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87 488 грн. (в т. ч податкове зобов'язання - 87 487 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що акт перевірки не містить об'єктивного викладення обставин, які є підставою для нарахування грошових зобов'язань, позбавлення права на податковий кредит або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки ТОВ "АТБ-маркет" не містить фактів, які б спростовували підтвердження первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися. З'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків проведено поверхнево без посилання на достовірні факти та первинні документи. Беручи до уваги те, що при складанні зазначеного Акту відповідач керувався виключно висновками Акту зустрічної перевірки контрагента позивача слід зазначити, що порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. А відтак, оскільки здійснена відповідачем в Акті перевірки кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним досліджених первинних документів, вона не може слугувати підставою для висновків щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем до перевірки було надано:

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.09.2009 р. № 05.03.02-04/56407, що надані зразки товару (компакт-дисків для лазерних систем зчитування CD, DVD „С і Di Macter") відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України. Висновок дійсний протягом терміну дії нормативного документа ТУ У 24.6-325901 57-001 -2003;

- лист Державного підприємства Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) від 21.01.2009 р. № 210-09/282, згідно яким товар (компакт-диски з записами до переліку продукції) є таким, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, не включені.

Факти здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджують: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, виконання позивачем договорів з контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, що є визначальною ознакою господарської операції, та свідчить про правомірність дій підприємства щодо формування податкового кредиту за даним договором.

Щодо посилань відповідача на вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Так, законом не передбачена можливість визначення податковим органом правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Адже, в окремому випадку, факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Крім того, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Натомість відповідачем не були надані відповідні судові рішення щодо визнання, укладених правочинів недійсними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 804/16112/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко