Рішення

від 14.05.2014 по справі 918/411/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа № 918/411/14

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов Виробничо-приватної фірми "Каменяр-Древ" до дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в інтересах філії "Костопільський райавтодор" про стягнення 5 190, 35 грн.

За участю:

Від позивача: Волошин Л.С. (дов. № 146 від 17.03.2014 р.)

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробничо-приватна фірма "Каменяр-Древ" (далі - Позивач) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" про стягнення 5 190, 35 грн., з яких 4 893, 60 грн. основна сума боргу, 61, 33 грн. інфляційні втрати, 235, 42 грн. три відсотки річних, 1 461, 60 грн. витрат на оплату послуги адвоката та судовий збір.

Ухвалою господарського суду від 8 квітня 2014 року порушено провадження у справі №918/411/14 розгляд якої призначено на 16 квітня 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 16 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 6 травня 2014 року.

5 травня 2014 року від Позивача надійшли додаткові докази у справі, зокрема, письмові пояснення з приводу заявлених вимог, зокрема, в яких він вказує, що відповідачем у справі є дочірнє підприємство в особі філії.

В судовому засіданні 6 травня 2014 року було оголошено перерву до 14 травня 2014 року.

12 травня 2014 року від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 4 893, 60 грн. основної суми боргу, 31, 96 грн. інфляційних втрат, 235, 42 грн. три відсотки річних, 1 461, 60 грн. витрат на оплату послуги адвоката та 1 827 грн. судового збору. До заяви було долучено докази її направлення Відповідачу. Заява прийнята судом і позовні вимоги розглядаються з урахуванням вказаних змін.

В судовому засіданні 14 травня 2014 року Позивач підтримав заявлені вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості не подав, в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.05.2014 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

3 лютого 2012 року Виробничо-приватною фірмою "Каменяр-Древ" було виконано роботи (надано послуги) по очистці автомобільних доріг району від снігу та снігових заметів бульдозером для ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" на загальну суму 2 013, 60 грн.

21 грудня 2012 року позивачем було виконано роботи (надано послуги) по очистці автомобільних доріг району від снігу та снігових заметів бульдозером для ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" філії "Костопільський райавтодор" на загальну суму 2 880, 00 грн.

Факт заявки філії "Костопільський райавтодор" на виконання Позивачем вищезазначених робіт підтверджується товарно-транспортними накладними б/н від 22, 23.01.2012 р., б/н від 17.12.2012 р. (а. с. 48-49), а їх виконання підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2012 року на суму 2 013, 60 грн. та від 21 грудня 2013 року на суму 2 880, 00 грн.

Крім того, між Позивачем та філією "Костопільський райавтодор" було укладено також ряд договорів підряду на виконання робіт по очищенню автодоріг загального користування від снігового покриву і заметів в осінньо-зимовий період, а саме:

- договір підряду на виконання робіт по очищенню автодоріг загального користування від снігового покриву і заметів в осінньо-зимовий період 2010-2011 рр. від 04.01.2011 р. (а. с. 45);

- договір підряду на виконання робіт по очищенню автодоріг загального користування від снігового покриву і заметів в осінньо-зимовий період 2011-2012 рр. від 01.02.2012 р. (а. с. 46);

- договір підряду на виконання робіт по очищенню автодоріг загального користування від снігового покриву і заметів в осінньо-зимовий період 2012-2013 рр. від 02.11.2012 р. (а. с. 47).

Дана обставина підтверджує факт наявності юридично оформлених господарських відносин між сторонами договору. Однак, в обгрунтування вимог позивач посилається саме на вказані вище акти здачі-прийняття робіт.

Як вбачається з матеріалів справи ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" за надані послуги з Позивачем не розрахувалася, внаслідок чого станом на день винесення рішення за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4 893, 60 грн.

В матеріалах справи наявна претензія №2 від 10 січня 2014 року та докази її нааправлення відповідачу (а.с. 32, 33) з якою Позивач звертався до ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" з вимогою сплатити наявну заборгованість за отриманий товар та надані послуги.

Однак, зазначена претензія була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач у заяві про зменшення вимог нарахував на суму боргу 6,04 грн. інфляційних втрат на суму боргу по першорму акту 2 013 грн. в період з 01.02.2012 року по 01.02.2014 р. та 25, 92 грн. інфляційних втрат на суму інших послуг 2 880, 00 грн. в період з 01.12.2012 року по 01.02.2014 року. Крім того, в позовній заяві Позивачем було нараховано 128, 43 грн. три відсотки річних на суму 2 013, 60 грн. в період з 01.02.2012 року по 18.03.2014 року та 106, 99 грн. три відсотки річних в період з 21.12.2012 року по 18.03.2014 року.

Однак, судом встановлено, що при розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних Позивачем допущено помилку, а саме невірно визначено початок перебігу періоду нарахування.

Оскільки роботи Позивачем були виконані 3 лютого 2012 року та 21 грудня 2012 року, а як вбачається з письмових пояснень Позивача (зворот а. с. 30) та підтверджується наданими в судовому засіданні усними поясненнями, на момент надання послуг сторони домовилися про те, що розрахунки будуть проведені на наступний день після надання послуг, тобто відповідно 4 лютого 2012 року та 22 грудня 2012 року, період прострочення грошового зобов'язання за надані послуги на суму 2 013, 00 грн. починає свій перебіг з 5 лютого 2012 року та за надані послуги на суму 2 880, 00 грн. - з 23 грудня 2012 року.

Судом було перераховано заявлені вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, і відповідно до проведених розрахунків розмір інфляційних втрат на суму 2 013, 00 грн. в період з 05.02.2012 року по 01.02.2014 року становить 6, 04 грн. , розмір інфляційних втрат на суму 2 880, 00 грн. в період з 23.12.2012 року по 01.02.2014 року становить 20, 16 грн. Розмір трьох відсотків річних на суму 2 013, 60 в період з 05.02.2012 року по 18.03.2014 року становить 127, 93 грн. , розмір трьох відсотків річних на суму 2 880, 00 грн. в період з 23.02.2012 року по 18.03.2014 року становить 106, 76 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідачем розрахунків проведено не було.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших виплат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно ст. 12 вказаного Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Виробничо-приватною фірмою "Каменяр-Древ" було укладено з адвокатом Волошиним Л. С. договір-доручення про надання правової допомоги № 146 від 17.03.2014 року за умовами якого предметом договору є надання Волошиним Л. С. усіма законними методами та способами правової допомоги у справі за позовом Виробничо-приватної фірми "Каменяр-Древ" до ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості, шляхом представлення його інтересів, зокрема, у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами Договору з усіма правами представника.

За змістом п. 2.3.1. вказаного договору, Виробничо-приватна фірма "Каменяр-Древ" зобов'язалася сплатити гонорар Волошину Л. С. в розмірі та у строк погоджений між ними.

1 квітня 2014 року між Виробничо-приватною фірмою "Каменяр-Древ" та адвокатом Волошиним Л. С. було підписано акт виконаних робіт по наданню послуг (а. с. 27), відповідно до якого адвокатом Волошиним Л. С. було надано юридичні адвокатські послуги на суму 1 461, 60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вартість наданих адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 939 від 30.06.2012 р.) юридичних послуги визначена з урахуванням положень Закону України "Про адвокатуру" та станом на день розгляду справи є сплаченою Позивачем адвокату Волошину Л.С. (платіжне доручення № 49 від 1 квітня 2014 року на суму 1 461, 60 грн. (а.с. 48)), що є підставою для віднесення їх до судових витрат.

Судом вказані витрати визнаються обгрунтованими також на підставі приписів ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року № 4191-VI.

Згідно ст. 1 вказаного вище Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, перерахунок суду штрафних санкцій, - вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: 1 824, 70 грн. судового збору та 1 459, 76 грн. витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються на Відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Остафова, буд. 7, код 31994540) на користь виробничо-приватної фірми "Каменяр-Древ" (35043, Рівненська обл., Костопільський район, с. Берестовець, код 31148678) 4 893 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 69 коп. три відсотки річних, 26 (двадцять шість) грн. 20 коп. інфляційних втрат, а також 1 824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 70 коп. судового збору та 1 459 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 76 коп. витрат за послуги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 15.05.2014 року.

Суддя Гудзенко Я.О.