Ухвала

від 07.08.2017 по справі 918/411/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" серпня 2017 р. Справа № 918/411/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши заяву про затвердження мирової угоди

у справі

за позовом Виробничо-приватної фірми "Каменяр-Древ"

до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор"

про стягнення 5 190, 35 грн

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 04.07.2017 року);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Виробничо-приватна фірма "Каменяр-Древ" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" про стягнення 5 190, 35 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.05.2014 року (суддя Гудзенко Я.О.) позов задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" на користь виробничо-приватної фірми "Каменяр-Древ" 4 893,60 грн заборгованості за надані послуги, 234,69 грн 3% річних, 26,20 грн інфляційних втрат, а також 1 824,70 грн судового збору та 1 459,76 грн витрат за послуги адвоката.

10.06.2014 року на виконання рішення суду від 14.05.2014 року видано наказ.

04.05.2017 року через канцелярію суду від представників сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 01-04/119/2017 від 05.05.2017 року, в зв'язку із закінченням повноважень судді Гудзенко Я.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу № 918/411/14 передано на розгляд судді Войтюку В.Р.

Ухвалою суду від 05.05.2017 року справу № 918/411/14 прийнято до свого провадження суддею Войтюком В.Р., розгляд заяви призначено до слухання в судовому засіданні на 23.05. 2017 року.

У судовому засіданні 23.05.2017 року представник позивача просив суд відкласти розгляд заяви.

Ухвалою суду від 23.05.2017 року розгляд справи відкладено на 19.06.2017 року.

У судовому засіданні 19.06.2017 року представник позивача просив суд відкласти розгляд заяви.

Ухвалою суду від 19.06.2017 року розгляд справи відкладено на 03.07.2017 року.

Ухвалою суду від 03.07.2017 року розгляд справи відкладено на 17.07.2017 року у зв'язку із клопотанням сторін про відкладення розгляду заяви.

Крім цього, 03.07.2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду господарського спору.

Ухвалою суду від 17.07.2017 року розгляд справи відкладено на 07.08.2017 року.

В судове засідання 07.08.2017 року з'явилась представник позивача, просила суд про відкладення розгляду заяви у зв'язку із мирним врегулюванням спору сторонами.

Представник відповідача в судове засідання 07.08.2017 року не з'явився, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши заяву про затвердження мирової угоди та додані до неї документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (ч.ч. 1, 3 ст. 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (ст. 28 ГПК). Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (п. 7 ч. 1 ст. 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Отже, мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами.

Суд, розглянувши мирову угоду сторін, встановив, що її умови не відповідають загальним вимогам норм матеріального права, а саме подана на затвердження суду мирова угода підписана уповноваженими представниками сторін, проте скріплена відбитком печатки тільки однієї із сторін - позивача, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України (у редакції закону, яка діяла на момент подання заяви) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться в ч. 1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Крім того, як вбачається з тексту мирової угоди, сторони погодили, що боржник зобов'язується сплатити на користь позивача суму основного боргу у розмірі 4 893,60 грн та суму судового збору у розмірі 1 524,70 грн шляхом перерахування коштів стягувачу до 15.05.2017 року.

Однак, цей строк боржником давно пропущено, у зв'язку з чим сторонами порушено умови мирової угоди, які мають бути викладені чітко й недвозначно, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Крім цього, сторони неодноразово зверталися до суду із клопотанням про відкладення розгляду заяви до моменту перерахування коштів, що суперечить правовому статусу затвердження мирової угоди судом.

Також суд звертає увагу на те, що сторони по теперішній час звертаються із клопотаннями про відкладення розгляду заяви, а не з заявами про затвердження мирової угоди.

Суд відмовляє в затвердженні мирової угоди, зокрема, якщо мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод; мирова угода містить умови, які виходять за межі предмету спору; мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язань сторін.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана згідно з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 78, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди у справі № 918/411/14 відмовити.

Суддя Войтюк В.Р.