Постанова

від 01.04.2014 по справі 810/394/14-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 року 810/394/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю: секретаря судового засідання Тятькова І.А., представника позивача Баякіної О.О., представника відповідача Шаранданова О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІЗНЕСТРЕЙД» до Київської митниці Міндоходів про визнання дій неправомірними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІЗНЕСТРЕЙД» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «КОМПАНІЯ «БІЗНЕСТРЕЙД») до Київської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Митний орган), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Київської митниці Міндоходів щодо прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010060/2 від 29.08.2013;

- скасувати Рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010060/2 від 29.08.2013;

- зобов'язати повернути надмірно сплачені кошти ввізного мита в сумі 3066,41 грн. та податку на додану вартість в сумі 10048,37 грн. з Державного бюджету України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, Товариство самостійно визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявило цей показник в декларації митної вартості, до якої додало документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товару, що ввозився. Однак, на думку позивача, Митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Також позивач зазначив, що з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав Митному органу заяву про митне оформлення товарів під гарантійне зобов'язання, здійснив коригування митної вартості товару згідно з рішеннями Митного органу, подавши нову митну декларацію, сплатив всі митні платежі згідно з визначеною відповідачем митною вартістю імпортованих товарів.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що при митному оформленні вартість товарів, заявлена позивачем, значною мірою відрізнялася від середньоконтрактної вартості, що була визначена митницею під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари. В свою чергу позивачем не було надано всіх документів, які б підтверджували митну вартість ввезеного товару.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БІЗНЕСТРЕЙД», код за ЄДРПОУ 38237664, зареєстроване як суб'єкт господарювання 16.05.2012, номер запису в ЄДР - 10701070003046427, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №702420 від 16.05.2012 та довідкою з ЄДРПОУ №904098 від 31.10.2013.

Судом встановлено, що Товариством 29.08.2013 через митного брокера ТОВ «Рабен Україна» (далі - Декларант) на підставі договору доручення №К098/2012-195 від 16.10.2012 до Митного органу під час митного оформлення товару подано вантажну митну декларацію №125110010/2013/938161 (далі - Декларація), якою задекларовано придбану та отриману Товариством партію побутової хімії від виробника компанії «The London Oil Refining Co. LTD» із застосуванням основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до інвойсу SIN023256.

Так, Товариством було задекларовано товари на загальну суму 35382,02 дол. США, у тому числі:

1) пункт 32 Декларації, позиція 1, код товару 34022090, на суму 21293,42 дол. США, заявлена митна вартість 21501,76 дол. США (171863,60 грн.) - мийні засоби та засоби для чищення (артикули С2180, С2006 - 192 упаковки по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 2188,80 дол. США (товари з артикулами С2180, С2006, С9618, С1069, С3821, С9716, С9960, С1080, С2998, С3105, С1926, С1092, С1031, С8117, С9900, С9910, С9920, С9955, С2600, С1416, С1470, С2557, С2575, С2451, С1583, С1561, С1541, С1077, С1945, С1690, С3320, С1712, С9225, С9106, С2192, С1606);

2) пункт 32 Декларації, позиція 2, код товару 34011900, на суму 12002,40 дол. США (96136,51 грн.) - мило для видалення плям (Astonish Stainbar) артикул С2990 - 20004 упаковок на суму 12002,40 дол. США.

3) пункт 32 Декларації, позиція 3, код товару 3401300, на суму 2086,20 дол. США, заявлена митна вартість 2102,89 дол. США (16808,37 грн.) - поверхнево-активні органічні речовини та засоби для миття шкіри (товари з артикулами С4545, С4626, С4550, С4535, С4630, С4640).

До Декларації було додано:

картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (№100/2012/0000283 від 12.10.2012);

міжнародну автомобільну накладну (CMR) №192429 від 23.08.2013;

книжку МДП (Carnet TIR) №GX.73560077 від 23.08.2013;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/08/01 від 23.08.2013;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.08.2013;

рахунок - фактуру (інвойс) №SIN023256 від 13.08.2013;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, AST-1 від 26.09.2012;

договір про надання послуг митного брокера №К098/2012-195 від 16.10.2012;

сертифікат відповідності №UA1.020.0175057 від 12.10.2012;

декларація про відповідність №UA.035.D.00044-12 від 12.10.2012;

інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 23.08.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2730 від 23.08.2013;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 23.08.2013;

резервна позиція №915 від 26.07.2001;

сертифікат про походження товару загальної форми №PL/MF/AG0257353 від 23.08.2013;

інші некласифіковані документи - інвойс №SIN023256 від 13.08.2013;

копію митної декларації країни відправлення 13PL402010147C5FB4 від 23.08.2013;

інформаційний код результатів митного огляду товарів №1/1-1-0-1/1/00/5/3/1.5 від 27.08.2013;

митна декларація, якою було відмовлено у пропуску, №125110010.2013.938105 від 27.08.2013.

Зазначений товар був придбаний позивачем на підставі контракту AST-1 від 26.09.2012, укладеного між ТОВ «КОМПАНІЯ «БІЗНЕСТРЕЙД» (покупець) та компанією «The London Oil Refining Co. LTD» (Великобританія) (продавець), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар з кількістю та вартістю, як зазначено продавцем у інвойсі на кожну окрему партію товару. Умови і термін поставки за даним контрактом відповідають «Інкотермс-2010»; умовами поставки вважаються СРТ Жешув (Польща) та FCA Жешув (Польща), згідно з якими продавець доставляє товар на митно-ліцензійний пост в Польщі, а покупець бере на себе доставку товару на Україну.

Інвойсом компанії «The London Oil Refining Co. LTD» №SIN023256 від 13.08.2013 визначено кількість та вартість імпортованого Товариством товару (побутової хімії - миючих та очищаючих засобів ТМ «Astonish») на загальну суму 35382,02 дол. США, у тому числі:

артикул С2180 - 270 упаковок по 4 од. ціною 2,96 дол. США на суму 3196,80 дол. США;

артикул С2006 - 192 упаковки по 12 од. ціною 0,95 дол. США на суму 2188,80 дол. США;

артикул С9618 - 116 упаковок по 12 од. ціною 0,92 дол. США на суму 1280,64 дол. США;

артикул С1069 - 37 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 408,48 дол. США;

артикул С3821 - 75 упаковок по 12 одиниць ціною 1,00 дол. США на суму 900,00 дол. США;

артикул С9716 - 119 упаковок по 12 од. ціною 0,92 дол. США на суму 1313,76 дол. США;

артикул С9960 - 80 упаковок по 12 одиниць ціною 0,98 дол. США на суму 940,80 дол. США;

артикул С1080 - 40 упаковок по 14 одиниць ціною 1,55 дол. США на суму 868,00 дол. США;

артикул С2998 - 58 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 640,32 дол. США;

артикул С3105 - 145 упаковок по 12 од. ціною 0,90 дол. США на суму 1566,00 дол. США;

артикул С1926 - 24 упаковки по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 273,60 дол. США;

артикул С1092 - 18 упаковок по 12 одиниць ціною 1,55 дол. США на суму 334,80 дол. США;

артикул С1031 - 10 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 110,40 дол. США;

артикул С8117 - 25 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 276,00 дол. США;

артикул С9900 - 17 упаковок по 16 одиниць ціною 0,89 дол. США на суму 242,08 дол. США;

артикул С9910 - 4 упаковки по 16 одиниць ціною 0,89 дол. США на суму 54,96 дол. США;

артикул С9920 - 26 упаковок по 16 одиниць ціною 0,89 дол. США на суму 370,24 дол. США;

артикул С9955 - 39 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 444,60 дол. США;

артикул С2600 - 22 упаковки по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 242,88 дол. США;

артикул С1416 - 11 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 121,44 дол. США;

артикул С1470 - 37 упаковок по 12 одиниць ціною 0,85 дол. США на суму 377,40 дол. США;

артикул С2557 - 7 упаковок по 12 одиниць ціною 0,99 дол. США на суму 83,16 дол. США;

артикул С2575 - 21 упаковка по 12 одиниць ціною 1,09 дол. США на суму 274,68 дол. США;

артикул С2451 - 22 упаковки по 14 одиниць ціною 0,90 дол. США на суму 277,20 дол. США;

артикул С1583 - 17 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 193,80 дол. США;

артикул С1561 - 7 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 79,80 дол. США;

артикул С1541 - 17 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 193,80 дол. США;

артикул С1077 - 23 упаковки по 14 одиниць ціною 0,93 дол. США на суму 299,46 дол. США;

артикул С1945 - 11 упаковок по 12 одиниць ціною 1,00 дол. США на суму 132,00 дол. США;

артикул С1690 - 58 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 640,32 дол. США;

артикул С3320 - 73 упаковки по 8 одиниць ціною 2,40 дол. США на суму 1401,60 дол. США;

артикул С1712 - 39 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 430,56 дол. США;

артикул С9225 - 16 упаковок по 12 одиниць ціною 0,91 дол. США на суму 174,72 дол. США;

артикул С9106 - 58 упаковок по 12 одиниць ціною 0,92 дол. США на суму 640,32 дол. США;

артикул С2192 - 25 упаковок по 12 одиниць ціною 0,90 дол. США на суму 270,00 дол. США;

артикул С1606 - 4 упаковки по 12 одиниць ціною 1,00 дол. США на суму 48,00 дол. США;

артикул С2990 - 1667 упаковок по 12 од. ціною 0,60 дол. США на суму 12002,40 дол. США.

артикул С4545 - 25 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 285,00 дол. США;

артикул С4626 - 95 упаковок по 12 од. ціною 0,95 дол. США на суму 1083,00 дол. США;

артикул С4550 - 15 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 171,00 дол. США;

артикул С4535 - 20 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 228,00 дол. США;

артикул С4630 - 20 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 228,00 дол. США;

артикул С4640 - 8 упаковок по 12 одиниць ціною 0,95 дол. США на суму 91,20 дол. США.

Листом компанії «The London Oil Refining Co. LTD» від 21.08.2013 (а.с. 33, 34) підтверджено знижку на поставлений Товариству товар з артикулом С2990 «Мило для видалення плям» (Astonish Stainbar), та підтверджено, що по відношенню до інвойсу №SIN023256 від 13.08.2013 ціна для вказаного товару складає 0,60 дол. США для кількості 20004 шт. Загальна сума імпортованого товару з артикулом С2990 - 12002,40 дол. США.

Листом ДП «Держзовнішінформ» №12/257 від 25.10.2013 Товариству повідомлено про результати експертного аналізу (цінової експертизи) на побутові товари ТМ «Astonish» виробництва компанії «The London Oil Refining Co. LTD» (Великобританія), що постачаються згідно з інвойсом №SIN023256 від 13.08.2013 до контракту поставки №AST-1 від 26.09.2012. При аналізі були досліджені ціни на імпортовані Товариством товари з артикулами: С2180, С2006, С9618, С1069, С3821, С9716, С9960, С1080, С2998, С3105, С4626, С1926, С1092, С4545, С1031, С4550, С8117, С9900, С9910, С9920, С9955, С2600, С4535, С1416, С1470, С2557, С2575, С4630, С2451, С1583, С1561, С1541, С1077, С1945, С1690, С4640, С3320, С1712, С9225, С9106, С2192, С1606. Відповідно до даного висновку ціни на зазначені побутові товари на суму 23379,62 дол. США відповідають цінам фірми-виробника, що встановлені компанією «The London Oil Refining Co. LTD» (Великобританія) для ТОВ «КОМПАНІЯ «БІЗНЕСТРЕЙД» на умовах поставки FCA Rzeszow.

В матеріалах справи наявні копії Декларації №UA.035.D.00044-12 від 12.10.2012 про відповідність продукції компанії «The London Oil Refining Co. LTD» вимогам Технічного регламенту мийних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717 згідно з ДСТУ 2161:2010, а також Сертифікату №UA1.020.0175057 від 12.10.2012 відповідності продукції компанії «The London Oil Refining Co. LTD» вимогам ДСТУ 4315:2004.

За результатами опрацювання Декларації Митним органом 29.08.2013 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010060/2, яким із застосуванням резервного методу оцінювання митної вартості визначено митну вартість товарів: з артикулами С2180, С2006, С9618, С1069, С3821, С9716, С9960, С1080, С2998, С3105, С1926, С1092, С1031, С8117, С9900, С9910, С9920, С9955, С2600, С1416, С1470, С2557, С2575, С2451, С1583, С1561, С1541, С1077, С1945, С1690, С3320, С1712, С9225, С9106, С2192, С1606 - 1,7473 дол. США за одиницю на загальну суму 26833,74 дол. США; з артикулами 4626, 4545, 4550, 4535, 4630, 4640 - 2,1827 дол. США за одиницю на загальну суму 2672,99 дол. США.

У пункті 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуватися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010060/2 від 29.08.2013 (далі - Рішення) зазначено наступне: метод 1 не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення основних та додаткових документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, та у зв'язку з не виконанням вимог статті 58 Митного Кодексу України; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам ст. 59-60 Митного Кодексу України; методи згідно зі статтями Митного Кодексу України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами; Метод №6- митну вартість скориговано відповідно до інформації, наявної у митного органу, а саме оформлення товару за МД №100270000/2013/206496 від 21.08.2013 та МД №400050000/2013/11798 від 29.07.2013; Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом - прайс-лист, рахунки з третіми особами, договір з третіми особами, копія митної декларації країни відправлення, банківські та/або бухгалтерські документи, які можна ідентифікувати із ввезеним товаром, та які підтверджують вартість товару й містять відповідні реквізити, в тому числі такі, що підтверджують вартість доставки товару до кордону України.

Крім того, Митним органом на підставі Рішення була сформована картка відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125110010/2013/00111, якою Декларанту було відмовлено у митному оформленні (випуску) імпортованого відповідно до Декларації товару.

Декларантом була використана можливість випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного Кодексу України.

Листом №70 від 06.11.2013 Товариство надало Митному органу додаткові документи, зміст яких приведено вище: лист «The London Oil Refining Co. LTD» від 21.08.2013 (з перекладом) та висновок ДП «Держзовнішінформ» №12/257 від 25.10.2013, та повторно документи, надані при митному оформленні. Даним листом Товариство просило підтвердити задекларовану митну вартість за Декларацією; скасувати Рішення; повернути надмірно сплачену суму податку в розмірі 13112,00 грн.

Листом Митного органу №06.1-45/2/15.4-4602 Товариству за результатом розгляду листа №70 від 06.11.2013 відмовлено у застосуванні заявленої в Декларації митної вартості імпортованого товару із посиланням на ненадання декларантом всіх додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі - Митного Кодексу України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного Кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 Митного Кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного Кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного Кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного Кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно зі статтею 51 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного Кодексу України).

Статтею 53 Митного Кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного Кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного Кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного Кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного Кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного Кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного Кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного Кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного Кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного Кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного Кодексу України.

Водночас, право митного органу на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Також суд звертає увагу, що при наданні декларантом пакету документів, визначених у статті 53 Митного кодексу України, факт недостатності інформації, яка б підтверджувала заявлену митну вартість за ціною договору органу, який здійснює митне оформлення і пропуск товару на територію Україні слід обґрунтувати і підтвердити відповідними доказами.

З аналізу наданих Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару документів вбачається, що вони містили єдину розбіжність - ціну на мило для видалення плям (Astonish Stainbar) артикул С2990, ціна якої відповідно до прайс-листа виробника складає 10,08 дол. США за упаковку з 12 одиниць, тобто 0,95 дол. США за одиницю товару.

Однак, відповідно до листа компанії «The London Oil Refining Co. LTD» від 21.08.2013, який був наданий відповідачу під час митного оформлення, виробником було зроблено знижку на вказаний товар, по відношенню до інвойсу №SIN023256 від 13.08.2013 ціна для вказаного товару складає 0,60 дол. США для кількості 20004 шт.

Отже, надані Декларантом при митному оформленні первинні та додаткові документи в повній мірі підтверджували заявлену вартість товару.

Як було зазначено вище, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Приведене також узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного Кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Щодо витребування Митним органом додаткових документів суд зазначає, що їх часткове або повне ненадання не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також слід зазначити, що в оскаржуваному Рішенні не зазначено про наявність будь-яких розбіжностей або суперечностей у наданих Товариством документах (як основних, так і додаткових), що підтверджує протиправність рішення Митного органу, оскільки доводить відсутність у останнього обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості на момент витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості.

Такі дії відповідача є прямим порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, де зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Щодо витребовування відповідачем копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що частиною другою статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не передбачена в переліку основних документів, необхідних для підтвердження митної вартості. Частиною третьою цієї статті передбачено, які документи надаються при встановленні розбіжностей, про що зазначалося вище, тобто митна декларація країни відправлення може вимагатись лише у разі встановлення розбіжностей в основних документах, до яких експортна декларація не відноситься.

Пункт 3.15 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур визначає, що митна служба вимагає представлення оригіналу декларації на товари і тільки мінімально необхідної кількості копій.

Про неможливість подання навіть копії вантажної митної декларації країни відправлення повідомлено Держмитслужбу Представництвом України при Європейських Співтовариствах (лист від 20.08.2009 № 3111/16-230-1791) за результатами робочої зустрічі, проведеної 19.08.2009 з представниками Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії.

За повідомленням Представництва України при Європейських Співтовариствах, Європейською стороною поінформовано про неприйнятність застосування подібної практики відносно імпортерів країн-членів СС, у зв'язку з тим, що імпортер (мається на увазі резидент України): по-перше, не є власником експортної декларації, вона належить експортерові та митним органам країни експорту, при цьому імпортер не має доступу до експортної декларації; по-друге, з 1 липня 2009 року митними органами ЄС для оформлення приймається виключно електронні декларації, декларації в паперовому форматі не використовуються; по-третє, якщо товари експортуються після режиму транзиту (залізниця, TIR), застосовується спрощена процедура митного оформлення у режимі експорт.

Крім цього, Європейська Комісія листом від 27.03.2008 наголосила, що вимога надання копії експортної вантажної митної декларації не відповідає міжнародним митним стандартам, сучасній митній практиці і може бути розглянута як торговельний бар'єр (відповідь Держмитслужби України на лист Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2009 № 767 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

В частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодного доказу, які б свідчили про наявні розбіжності, що не дають можливість підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також відповідачем не доведено неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Як встановлено судом, митна вартість товарів була підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у частини другій статті 53 Митного кодексу України.

Отже, Декларантом для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

У спірному Рішенні відсутнє зазначення будь-яких розбіжностей у поданих до митного оформлення додаткових документах для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, у відповідача під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, яка з перелічених у частині другій статті 58 Митного кодексу України підстав у даній конкретній справі стала причиною неможливості застосування першого методу.

Відповідно до пункту 1 Загального вступного коментарю до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (набула чинності для України 16.05.2008) первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», як це визначено в Статті 1 даної Угоди. Статті від 2 до 7 передбачають методи визначення митної вартості у випадках, коли вона не може бути визначена згідно з положеннями Статті 1.

З наведеного вбачається, що Митний орган не обґрунтував у своєму рішенні, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не навів обставини, які мали були бути підтвердженні додатково запитаними митним органом документами.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного Кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, відповідачем при невизнанні митної вартості, заявленої Товариством, та визначенні митної вартості за іншим, відмінним від першого, методом, необґрунтовано із посиланням на надані декларантом документи, причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, тому митна вартість повинна бути визнана автоматично.

Митним органом не доведено неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, окрім резервного.

Крім того, у Рішенні не зазначено докладної інформації щодо використаних Митним органом джерел інформації при визначенні митної вартості товарів.

Згідно з описом графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання наявної в Митному органі інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості у рішенні про коригування митної вартості товарів допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Аналогічна вимога міститься у статті 64 Митного кодексу України, яка визначає правила та умови застосування резервного методу для визначення митної вартості товарів, частиною другою та пунктом 7 частини третьої якої передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях та не може визначатися на підставі довільної чи фіктивної вартості.

Проте, відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав раніше визнану (визначену) митну вартість, що підтверджує її визначення на підставі довільної вартості в порушення вказаних норм Митного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями відповідача, що справжньою причиною для витребування Митним органом додаткових документів від декларанта стала цінова інформація ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення.

Суд зазначає, що Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться у ЄАІС Держмитслужби України, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що у ЄАІС Держмитслужби України є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами задекларований та розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості виникнення сумнівів щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей та правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору та застосування інших методів, крім шостого (резервного), а також прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване Рішення, відтак таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Київської митниці Міндоходів щодо прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010060/2 від 29.08.2013, суд зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки належним захистом порушеного права позивача є саме скасування спірного рішення, підставою для чого, зокрема, стало встановлення порушення відповідачем вимог митного законодавства при його прийнятті.

Розглядаючи позовну вимогу Товариства про зобов'язання відповідача повернути надмірно сплачені кошти ввізного мита в сумі 3066,41 грн. та податку на додану вартість в сумі 10048,37 грн. з Державного бюджету України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником, головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Процедура надання Висновку про повернення регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362 (далі - Порядок №611/147).

Відповідно до пункту 7 Порядку відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Доказів дотримання Товариством (Декларантом) встановленого наведеними нормами порядку повернення надмірно сплачених митних платежів позивачем надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 (провадження №К/9991/1320/12, К/9991/6392/12).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №125110010/2013/010060/2 від 29 серпня 2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.