Постанова

від 25.04.2014 по справі 804/1167/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 р. Справа № 804/1167/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя за участю:Букіна Л. Є., секретаря судового засіданняЧервяченко Д.В., представника позивача представник відповідача Ковирєв А.В., Мадалиць В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» (далі - позивач, ТОВ «ДКЗ-Дніпро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 12.11.2013 року № 0003372202.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про визнання правочинів ТОВ «ДКЗ-Дніпро» з ТОВ «НВП «Металургмонтаж» за червень 2013 року, такими, які не мають правових наслідків. Крім того, відповідачем перевірку проведено із порушенням вимог податкового законодавства, оскільки представнику позивача не було вручено запит про надання документів та пояснень, не було повідомлено про перевірку, заперечення до акту перевірки розглянуто за відсутності представника позивача, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. У судовому засіданні представник позивача додатково пояснив, що господарські операції із ТОВ «НВП «Металургмонтаж» були реальними, позивач за укладеними угодами отримував роботи та послуги, що підтверджується первинними документами. Також, позивач зазначив, що порушення державних будівельних норм не є підставою вважати, що такої господарської операції з замовленням і виконання будівельних робіт між замовником будівництва і генеральним підрядником взагалі не існувало.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ДКЗ-Дніпро». На думку відповідача, позивачем, під час проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом, оскільки до перевірки не надано всі первинні документи, які підтверджують господарські операції, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «ДКЗ-Дніпро» (код ЄДРПОУ 38301289) на момент виникнення спірних правовідносин перебував на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Порядок проведення позаплановх документальних перевірок встановлений статтею 78 ПК України.

Згідно п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «ДКЗ-Дніпро» підготовлено запит про надання документів та письмових пояснень від 12.08.2013 року № 2297/10/15.2-20, згідно якого необхідно надати документацію щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «НВП «Металургмонтаж» за червень 2013 року (а.с.176-177).

Згідно наданої суду представником відповідача копії запиту, запит отримано 12.08.2013 року представником позивача. При цьому є обґрунтовані сумніви щодо отримання цього запиту саме представником позивача, оскільки за поясненнями представника позивача у судовому засіданні, запит позивачем не отримано. У свою чергу відповідачем не доведено, що запит отримано саме представником позивача, а не будь-якою особою, оскільки до суду не надано копії довіреності від позивача на отримання документації від податкового органу. Крім того, податковим органом не надано копію відповіді на цей запит.

Відповідно до повідомлення 13.09.2013 року № 38/10/22-119 та наказу від 13.09.2013 року № 190 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ДКЗ-Дніпро» за червень 2013 року, призначено проведення перевірки з 16 вересня 2013 року. Копія наказу отримана представником позивача, згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення, 28.09.2013 року (а.с.192).

Згідно п.79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Твердження представника позивача про порушення податковим органом цієї норми з підстав зазначення в акті перевірки дати початку перевірки раніше ніж дата підписання наказу про перевірку судом не беруться до уваги, оскільки помилкове зазначення дати перевірки в акті не вплинуло на фактичну дату закінчення перевірки та складання акту перевірки.

Так, за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «НВП «Металургмонтаж» (код ЄДРПОУ 34822498) за червень 2013 року та повноти їх відображення в податковому обліку ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено відповідний акт від 18.09.2013 року № 463/22-02/38301289.

Відповідно до Акту перевірки від 18.09.2013 року № 463/22-02/38301289, оформленого за результатами перевірки, податковим органом зроблені висновки про порушення позивачем п. 185.1. ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198,1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ «ДКЗ-Дніпро» занижено податок на додану вартість за червень 2013 року на суму 57 565,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки позивачем подано до податкового органу заперечення від 21.10.2013 року № 2110-01, в яких зазначено про незгоду із висновками перевірки та здійснення розгляду заперечень за участю представника ТОВ «ДКЗ-Дніпро».

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Заперечення ТОВ «ДКЗ-Дніпро» на акт перевірки податковим органом розглянуто за відсутності представника позивача, що не заперечувалось податковим органом під час розгляду справи, та надано відповідь на заперечення від 08.11.2013 року № 3578/8/22-16, за результатами якого акт від 18.09.2013 року № 463/22-02/38301289 залишено без змін.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм податковим органом порушено право позивача бути присутнім під час розгляду заперечень до акту перевірки, що виключало надання ТОВ «ДКЗ-Дніпро» первинних документів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про порушення податковим органом порядку проведення перевірки в частині ненаправлення позивачу запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, а також розгляду заперечень позивача у його присутності.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 року № 0003372202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ДКЗ-Дніпро» за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 71 956,25 грн., з яких за основним платежем - 57 565 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14391,25 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ДКЗ-Дніпро» (замовник) укладено Договір будівельного генерального підряду з ТОВ «НВП «Металургмонтаж» (генпідрядник) від 14.01.2013 року № 1/01/13-1/ДКЗ.

Будівельні роботи з реконструкції об'єкту нерухомості, зокрема, з облицювання світлових ліхтарів, роботи з монтажу металопластикових конструкцій, роботи з ремонту м'якої покрівлі, проведено на суму 345 392,65 грн., у тому числі ПВД на суму 57 565,44 грн., що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за травень-червень 2013 року.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1. ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198,1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, оскільки до перевірки е надано товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості придбаних матеріалів, які було використано при проведенні будівельних робіт.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

Відповідно до умов договору від 14.01.2013 року № 1/01/13-1/ДКЗ Генпідрядник зобов'язується власними силами та за свій рахунок, згідно узгодженої з Замовником проектно-кошторисної документації і в обумовлені терміни, виконати для Замовника будівельні роботи на об'єкті, що знаходиться за адресою: вул. Ударників, 27, м. Дніпропетровськ, а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику фронт робіт, прийняти виконані Генпідрядником роботи та сплатити їх.

Так, згідно п.1.5 Договору, матеріали для виконання робіт надає Генпідрядник, що входить у вартість робіт. Роботи виконуються з використанням матеріалів і обладнання Генпідрядника, його власними силами і силами залучених субпідрядних організацій.

Умови договору відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно до ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

На підтвердження правомірності своїх висновків податковий орган також посилається на не надання до перевірки проектно-кошторисної документації, яка згідно умов договору від 14.01.2013 року № 1/01/13-1/ДКЗ є обов'язковою.

Проте, податковим органом не враховано, що згідно п.85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Враховуючи, що наказ про проведення перевірки позивачем отримано вже після складання акту перевірки, тому після початку перевірки додаткові первинні документи від позивача не витребовувались, що унеможливило надання їх позивачем податковому органу.

Тому, податковим органом не враховано наявність доповнень до договору будівельного договору генерального підряду № 14/01/13-1/ДКЗ від 20.03.2013 року, згідно якого договірною документацією є графік виконання робіт та договірна ціна на роботи. Зазначена документація наявна у позивача (а.с.173-175).

Слід зазначити, що акт перевірки не містить жодного посилання на порушення норм чинного законодавства щодо підтвердження якості матеріалів.

Державні будівельні норми України «Організація будівельного виробництва» ДБН А.3.1-5-2009, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.12.2009 року № 689, не містять вимог щодо підтвердження якості матеріалів, з яких здійснюються ремонтні роботи.

Крім того, ДБН А.3.1-5-2009 встановлюють загальні норми до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівельні споруд, технічного переоснащення діючих підприємств об'єктів будь-якого призначення. Вимоги цих норм не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд, а тому дотримання цих норм для позивача не є обов'язковим.

На підтвердження придбання будівельних робіт постачальником ТОВ «НВП» Металургмонтаж» складені та підписані Акти прийому виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, а саме: № 5 за червень 2013 року, № 6 за червень 2013 року, № 7 за червень 2013 року, № 8 за червень 2013 року на загальну суму 345392,65 грн., у т. ч. ПДВ 57565,40 грн.

Щодо посилання податкового органу про ненадання до перевірки товарно-транспортної документації суд зазначає таке.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. №128/2568 (далі - Правила №363), встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, основним документом на перевіз вантажів являється ТТН і дорожні листи вантажного автомобілю. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб здійснюється при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до дорожнього листа.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Враховуючи, що ТОВ «ДКЗ-Дніпро» згідно укладеного Договору будівельного генерального підряду від 14.01.2013 року № 14/01/13-1/ДКЗ не було учасником транспортного процесу під час доставки будівельних матеріалів до місця проведення будівельних робіт, а також ні вантажовідправником або вантажоодержувачем, тому товарно-транспортна накладна в даному випадку не є обов'язковою для позивача.

Відповідно до Акту перевірки податковим органом враховані висновки, викладені в Акті перевірки контрагента позивача, зокрема, Акт перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 29.08.2013 року № 363/04-66-22-01-11/34822498, відповідно до якого порушено ТОВ «НВП «Металургмонтаж» ст. 185 ПК України в частині відсутності об'єкту оподаткування з податку на додану вартість по ланцюгу постачання товарів від контрагентів-постачальників ТОВ «БікКаскад», ТОВ «НИКС-М», ТОВ «АТ-80» до покупця ТОВ «ДКЗ-Дніпро».

Слід зазначити, що межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальних характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту визначає п. 198.1 ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій повинно досліджуються податковим органом з урахуванням даних фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту податковим органом не враховано всі наявні у позивача первинні документи.

Первинні документи позивача відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідність податкових накладних за спірними взаємовідносинами вимогам ст.201 ПК України не заперечується відповідачем.

Отже, оскільки здійснена відповідачем в Акті перевірки кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним досліджених первинних документів, вона не може слугувати підставою для висновків щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку.

Враховуючи порушення відповідачем порядку проведення перевірки та прийняття оскарженого рішення, підтвердження позивачем під час розгляду справ здійснення господарських операцій, суд доходить висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 12.11.2013 року № 0003372202, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 року № 0003372202, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71 956 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 25 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЗ-Дніпро» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн.70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 30.04.2014 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна