Рішення

від 13.05.2014 по справі 922/943/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р.Справа № 922/943/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергопроект", м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області, про стягнення 42444,46 грн. за участю представників:

позивача - Волочнюк М.О. (довіреність б/н від 13.03.2014р.);

відповідача - Сахань В.О. (довіреність б/н від 22.04.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоенергопроект", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К", смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області, 40000,00 грн. попередньої оплати за газогенератор 3мВт згідно рахунку № 3/03 від 14.03.2011р.; 2164,46 грн. - 3% річних; 280,00 грн. інфляційних втрат (всього - 42444,46 грн.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/943/14 та розгляд справи призначено на 01.04.2014р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2014р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 23.04.2014р. об 11:15 год.

23.04.2014р. до канцелярії господарського суду надійшов відзив ТОВ "Колосов і К" на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було належним чином виконано умови договору в частині оплати у повному обсязі грошової суми, визначеної у рахунку-фактурі № 3/03 від 14.03.2011р., у зв'язку з чим відповідач не мав змоги придбати інші комплектуючі матеріали, щоб продовжити роботу по виготовленню теплогенератора.

Відзив відповідача разом з доданими до нього документами було долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2014р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 13.05.2014р. об 11:45 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву.

На підтвердження часткового виконання зобов'язань з виготовлення теплогенератора 3мВт представник відповідача надав копію акту приймання-передачі комплекту креслень для виготовлення теплогенератора, складеного та підписаного відповідачем з ФОП ОСОБА_3, а також копії квитанцій до прибуткового касового ордеру.

Надані представником відповідача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Екоенергопроект" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" в березні 2011 року в усній формі домовились про поставку теплогенератора 3 мВт вартістю 250000,00 грн., що разом з ПДВ становить 300000,00 грн.

14.03.2011р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру за № 3/03 на оплату вищевказаної продукції.

15.03.2011р. позивачем було здійснено попередню оплату за теплогенератор 3 мВт в розмірі 40000,00 грн., згідно рахунку-фактури № 3/03 від 15.03.2011р., що підтверджується платіжним дорученням № 178 від 15.03.2011р.

Проте, як вказує позивач, після спливу більш ніж річного строку (з моменту здійснення передоплати) обумовлений товар виготовлений та поставлений відповідачем не був.

30.04.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою повернути отриману попередню оплату в розмірі 40000,00 грн. Даний лист був отриманий відповідачем 03.05.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Але після отримання листа товар позивачу поставлений не був, сума попередньої оплати залишилась неповернутою.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що після отримання від позивача частини вартості товару він почав розробку технічної документації та закупівлю комплектуючих матеріалів для виготовлення теплогенератору. А саме відповідачем було придбано комплектуючі вироби, які відповідають переліку складових, що необхідні для виготовлення теплогенератора 3 мВт, на загальну суму 45750,33 грн., на підтвердження чого суду надано наступні документи:

- накладна № СК-0003398 від 23.03.2011р. на суму 2222,57 грн.;

- накладною № СК-0007320 від 12.05.2011р. на суму 1249,48 грн.;

- видатковою накладною № РН-0000194 від 19.05.2011р. на суму 6318,96 грн.;

- видатковою накладною № РН-00009/5 від 19.05.2011р. на суму 7980,00 грн.;

- видатковою накладною № 82 від 25.05.2011р. на суму 11850,00 грн.;

- видатковою накладною № РН-0000209 від 30.05.2011р. на суму 16129,32 грн.

Тобто, на придбання вищевказаних комплектуючих матеріалів відповідач витратив суму, що перевищує сплачену замовником (позивачем) на 5750,33 грн. (всього витрачено - 45750,33 грн.). Крім того, відповідачем понесено витрати на виготовлення технічної документації у розмірі 35000,00 грн.

Інших платежів, згідно рахунку-фактури № 3/03 від 15.03.2011р. позивачем здійснено не було.

За таких обставин, відповідач вважає, що умови договору не були виконані саме з вини позивача, який у повному обсязі не сплатив грошові кошти, у зв'язку з чим відповідач не мав змоги продовжити роботу по виготовленню тепло генератора.

Ретельно дослідивши докази, надані сторонами в обгрунтування позивних вимог та заперечень проти позову, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Інженерний центр "Екоенергопроект" в частині повернення попередньої оплати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами було досягнуто домовленості про виготовлення та поставку теплогенератора 3 мВт вартістю 300000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Тобто, фактично між сторонами було укладено договір підряду, згідно якого відповідач зобов'язався виготовити та поставити позивачу теплогенератор, що вбачається з рахунку-фактури № 3/03 від 14.03.2011р., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію. Про згоду позивача на укладення договору свідчить факт попередньої оплати за теплогенератор в сумі 40000,00 грн. (платіжне доручення № 178 від 15.03.2011р.).

Судом встановлено, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору підряду. Зокрема, не визначено строків оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою сторін.

З пояснень відповідача вбачається, що всі умови договору узгоджувалися сторонами шляхом телефонних перемов. Відповідач наполягає, що замовник мав сплатити всю суму за договором до закінчення обумовлених робіт. Проте, позивач вказує, що між сторонами було досягнуто згоди щодо авансового платежу в розмірі 10% від вартості продукції.

На підтвердження часткового виконання робіт по виготовленню теплогенератора 3 мВт відповідачем надано копію Договору на виготовлення комплекту креслень від 21.03.2011р., укладеного між ТОВ "Колосов і К", у якості замовника, та ФОП ОСОБА_3, у якості виконавця.; копії наступних накладних, які свідчать про придбання відповідачем комплектуючих виробів, а саме: накладної № СК-0003398 від 23.03.2011р. на суму 2222,57 грн.; накладної № СК-0007320 від 12.05.2011р. на суму 1249,48 грн.; видаткової накладної № РН-0000194 від 19.05.2011р. на суму 6318,96 грн.; видаткової накладної № РН-00009/5 від 19.05.2011р. на суму 7980,00 грн.; видаткової накладної № 82 від 25.05.2011р. на суму 11850,00 грн.; видаткової накладної № РН-0000209 від 30.05.2011р. на суму 16129,32 грн.; акту приймання-передачі комплекту креслень для виготовлення теплогенератора, складеного та підписаного відповідачем з ФОП ОСОБА_3, а також копії квитанцій до прибуткового касового ордеру.

Зазначені вище документи у якості доказів виконання відповідачем умов спірного договору судом не приймаються, оскільки вони свідчать про існування договірних стосунків між відповідачем і ФОП ОСОБА_3 та не мають жодного посилання на виконання умов договору, укладеного між позивачем і відповідачем у даній справі.

Таким чином, на даний час теплогенератор, зазначений у рахунку-фактурі № 3/03 від 14.03.2011р., відповідачем не виготовлений та не поставлений позивачеві.

Відповідачем не надано належних доказів своєчасного звернення до позивача з вимогою оплатити вартість робіт до закінчення їх виконання, а також не надано належних доказів відмови позивача в оплаті вказаних робіт.

Направлений позивачем на адресу відповідача майже через рік лист (вих. № 1-30.04 від 30.04.2012р.) з проханням вважати існуючу усну угоду такою, що втратила чинність за домовленістю сторін, та вимогою повернути отриману попередню оплату було залишено відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 40000,00 грн., сплачені відповідачем у якості попередньої оплати, підлягають поверненню.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 2164,46 грн. та інфляційних витрат в розмірі 280,00 грн., суд вважає необґрунтованими, оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивачем було здійснено розрахунок даних штрафних санкцій, встановлює відповідальність за порушення лише грошового зобов'язання.

Проте, у даному випадку з боку відповідача має місце порушення умов договору в частині виконання певних робіт. Зобов'язання відповідача щодо перерахування позивачеві грошових коштів укладеною між сторонами угодою передбачено не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Екоенергопроект" в частині стягнення з відповідача 40000,00 грн. попередньої оплати обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 2164,46 грн. - 3% річних та 280,00 грн. інфляційних втрат суд відмовляє у задоволенні позову як необґрунтованому.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 837, 854, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосов і К" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт.Солоницівка, вул.Дачна, 1; код ЄДРПОУ: 31466006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "ЕкоЕнергоПроект" (04108, м.Київ, вул.Новомостицька, 2; код ЄДРПОУ: 36988369; п/р 26003701359189 у ПАТ "ОТП Банк", м.Харків, МФО 300528) - 40000,00 грн. попередньої оплати; 1721,78 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2164,46 грн. - 3% річних та 280,00 грн. інфляційних втрат у позові відмовити.

Повне рішення складено 14.05.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар