cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" травня 2014 р. Справа№ 910/13888/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю представників:
від приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами": Молчанов П.В. (довіреність б/н від 13.05.2014);
від приватного підприємства "Рексал-Груп": Молчанов А.Г.(довіреність б/н від 27.02.2014);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
приватного підприємства "Рексал-Груп"
на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014
у справі № 910/13888/13 (суддя Зеленіна Н.І.)
до приватного підприємства "Рексал-Груп"
про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в сумі 68 820 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2014 у справі №910/13888/13 позов приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" до приватного підприємства "Рексал-Груп" про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в сумі 68 820 грн. задоволено частково; стягнуто з приватного підприємства "Рексал-Груп" на поточний рахунок приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" на користь приватного підприємства "Світова музика" 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 720,50 грн. судового збору; у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне підприємство "Рексал-Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги надані ним докази безпідставності позову, не зазначено підстави відхилення його пояснень. Крім того, у скарзі йдеться про недоведеність приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", приватним підприємством "Світова музика" прав на спірні музичні твору та на вжиття заходів з метою захисту відповідних прав, а також факту використання цих творів приватним підприємством "Рексал-Груп".
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник приватного підприємства "Рексал-Груп" апеляційну скаргу підтримав, представник приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" висловився за відхилення апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" пред'явлено позов в інтересах приватного підприємства "Світова музика" (далі - позивач) до приватного підприємства "Рексал-Груп" (далі - відповідач) про стягнення на поточний рахунок приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" на користь позивача 68 820 грн.
Причиною спору є намагання позивача отримати компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав.
Позов мотивовано тим, що відповідачем неправомірно проведено публічне сповіщення музичних творів "It's my life" (автори: Bon Jovi, Sambora&Sandberg), "Mission impossible theme" (автор: Lalo Schifrin), "Girl" (автори: McCartney/Lennon).
Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачу належать виключні майнові права на використання творів "It's my life" (автори: Bon Jovi, Sambora&Sandberg), "Mission impossible theme" (автор: Lalo Schifrin), "Girl" (автори: McCartney/Lennon) на підставі укладеного ним з товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг" договору № 1706/09 на передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав та додатків до нього.
Крім того, 01.01.2013 приватним підприємством "Світова музика" укладено з приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" договір про передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав № 01/01-13 (далі - Договір № 01/01-13), відповідно якого позивач передав в управління організації невиключні майнові права на твори згідно із каталогом, а саме право дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду за їх використання (пункт 1.1).
Згідно пункту 1.2 Договору № 01/01-13 приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" здійснює управління майновими правами на об'єкти авторських прав видавника і збирання винагороди за виконання творів такими засобами: публічне виконання, тобто виконання як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв та процесів у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства громадського харчування, підприємства торгівлі та галузі послуг, спортивні та розважальні центри, тощо), а також на гастрольних засадах (концертах) та інших масових заходах. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.05.2014 (пункт 8.1).
Факт використання відповідачем вищевказаних музичних творів шляхом їх публічного виконання у приміщенні кафе "Бель-Вю", яке знаходиться по вул. Саксаганського, 7 у м. Києві, підтверджується складеним представником приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та приватної організації «Українська ліга авторських та суміжних прав» актом від 23.04.2013 № 08/04/13 та здійсненим під час проведення зазначеної перевірки відеозаписом.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 445 ЦК України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) передбачено, що суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закон № 3792 виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.
Суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у позивача права на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частин другої і третьої статті 15 та пункту "а" статті 50 Закону № 3792 використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Відповідачем не подано доказів наявності у нього права на використання спірного музичного твору, а також не спростовано доводи позивача щодо використання ним цих творів.
Колегія суддів вважає непереконливими і такими що не підтверджені належними доказами пояснення скаржника з приводу того, що представниками приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" не проводилась перевірка використання відповідачем спірних музичних творів у приміщенні кафе "Бель-Вю".
Надані сторонами під час апеляційного перегляду справи додаткові документальні докази не можуть братися до уваги згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на час прийняття оскарженого рішення суду дані документи суду не надавались, неможливість подання їх суду першої інстанції сторони не обґрунтували.
Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права", публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Згідно з пунктом "г" частини першої статті 52 Закону № 3792 при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсацій, тоді як пунктом "г" частини другої цієї статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
З огляду на наведене суд першої інстанції, правильно встановивши факт порушення відповідачем майнових авторських прав шляхом використання спірних творів без необхідних дозволів, з урахуванням фактичних обставин порушення, правомірно взяв до уваги розмір мінімальної заробітної плати на момент подачі даного позову та дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення компенсації в сумі 12 180 грн. (без порушення приписів пункту "г" частини другої статті 52 Закону № 3792 стосовно розміру компенсації).
Судове рішення в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог місцевим господарським судом також прийнято в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Рексал-Груп" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №910/13888/13 залишити без змін.
Справу № 910/13888/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді М.Л. Доманська
В.О. Пантелієнко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2014 |
Оприлюднено | 19.05.2014 |
Номер документу | 38730251 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гарник Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні