Ухвала

від 14.05.2014 по справі 826/14210/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14210/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрторг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрторг» (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 серпня 2013 року № 0000021501.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 31 липня 2013 року складено акт № 775/26-58-15-01-12-32524278

На підставі акту перевірки, 21 серпня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 3416008,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Висновки відповідача про завищення позивачем заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2010 року ґрунтуються на тому, що позивач у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року від 30 грудня 2010 року № 357107 (далі - декларація) заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, яке сформоване у попередніх податкових періодах, а саме за: квітень 2008 року - 1715278,00 грн.; серпень 2008 року - 30660,00 грн.; вересень 2008 року - 1670240,00 грн.; грудень 2008 року - 427272,00 грн.

В своїх доводах, відповідач наполягає на тому, що позивач повинен був відобразити у декларації результати планової документальної виїзної перевірки, оформленої актом від 11 жовтня 2010 року № 15356/23-02/32524278 (далі - акт від 11 жовтня 2010 року), у частині зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 4273156,00 грн. шляхом її відображення у рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» декларації зі знаком "-", як це передбачено Порядком № 166.

Під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 11 жовтня 2010 року, виявлено заниження заявленої позивачем у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим податковим органом внаслідок такої перевірки, що, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що платник податків добровільно відмовився від отримання суми бюджетного відшкодування та повинен врахувати її у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту від 11 жовтня 2010 року, позивачем завищено значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року у розмірі 4273156,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що позивач не повинен був відображати у декларації висновки акту від 11 жовтня 2010 року, оскільки контролюючим органом не складено відповідного податкового-повідомлення рішення за результатами виявлення зменшення або завищення суми бюджетного відшкодування.

Доказів, які б спростували твердження прозивача, відповідач суду не надав.

У матеріалах справи міститься копія акту від 23 лютого 2011 року № 1997/07-012/2-32524278 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період із 01 по 30 квітня, із 01 серпня по 30 вересня та із 01 по 31 грудня 2008 року (далі - акт від 23 лютого 2011 року), згідно з висновком якого, проведеною перевіркою частково підтверджено відображене позивачем у декларації бюджетне відшкодування у розмірі 3416008,00 грн.

На підставі акту від 23 лютого 2011 року, 09 березня 2011 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000090702/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 427272,00 грн.

Тобто, з викладених обставин вбачається, що відповідачем не виявлено порушень щодо відображення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3416008,00 грн. під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 23 лютого 2013 року.

Крім того, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що твердження відповідача про невірне відображення позивачем у рядку 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» декларації суми у розмірі 3880472,00 грн. та у рядку 24 «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» суми у розмірі 3843280,00 грн. спростовуються тим, що позивач, відповідно до Порядку № 166, переносив залишки від'ємного значення суми ПДВ до рядка 23.2 усіх наступних податкових декларацій з ПДВ. На час подання декларації відображена сума ПДВ у розмірі 3843280,00 грн., що фактично сплачена у попередніх періодах, не погашалася податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування минулих періодів.

Згідно з підпунктом 5.12.3 п. 5.12 ст. 5 Порядку № 166 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не оспорюється підтвердження правомірності формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у розмірі 3416008,00 грн., є помилковим, а зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі - неправомірним.

Із системного аналізу викладених положень та обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрторг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю, а тому, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Старова Н.Е.