Ухвала

від 16.09.2014 по справі 826/14210/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Київ К/800/28335/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Пилипчук Н. Г. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі№ 826/14210/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Укрторг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 року у справі № 826/14210/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013 року № 0000021501.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, п. 5.11, пп. 5.12.3 п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкових декларацій з податку на додану вартість, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 11. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Фірма Укрторг» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2010 року складено акт від 31.07.2013 року № 775/26-58-15-01-12-32524278, яким зафіксовано завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в розмірі 3 416 008,00 грн., оскільки суму в розмірі 427 272,00 грн. зменшено за результатами попередньої перевірки, результати якої оформлені актом від 23.02.2011 року № 1997/07-012/2-32524278. Зазначене призвело до порушення п. 5.11, пп. 5.12.3 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновок відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в розмірі 3 416 008,00 грн. є помилковим, а зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, враховуючи наступне.

Висновки відповідача про завищення позивачем заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2010 року ґрунтуються на тому, що позивач в податковій декларації з ПДВ від 30.12. 2010 року № 357107 за листопад 2010 року заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, яке сформоване у попередніх податкових періодах, а саме за: квітень 2008 року - 1 715 278,00 грн.; серпень 2008 року - 30 660,00 грн.; вересень 2008 року - 1 670 240,00 грн.; грудень 2008 року - 427 272,00 грн.

На думку податного органу, товариство повинно було відобразити в декларації результати планової документальної виїзної перевірки, оформленої актом від 11.10.2010 року № 15356/23-02/32524278, в частині зменшення від'ємного значення ПДВ в розмірі 4 273 156,00 грн. шляхом її відображення у рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» декларації зі знаком «-» , як це передбачено Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з даними акта перевірки від 11.10.2010 року позивачем завищено значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року в розмірі 4 273 156,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що платник не повинен був відображати в декларації висновки акта перевірки від 11.10.2010 року, оскільки контролюючим органом не складено на його підставі відповідного податкового-повідомлення рішення за результатами виявлення зменшення або завищення суми бюджетного відшкодування.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів, які б спростували вказані обставини.

В матеріалах справи міститься копія акта від 23.02.2011 року № 1997/07-012/2-32524278 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період із 01 по 30 квітня, із 01 серпня по 30 вересня та із 01 по 31 грудня 2008 року, яким частково підтверджено відображене позивачем в декларації бюджетне відшкодування в розмірі 3 416 008,00 грн.

На підставі акта перевірки від 23.02.2011 року, відповідачем 09.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000090702/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 427 272,00 грн.

Отже, відповідачем не виявлено порушень щодо відображення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3 416 008,00 грн. під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 23.02.2013 року.

Доводи відповідача про невірне відображення позивачем в рядку 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» декларації суми в розмірі 3 880 472,00 грн. та в рядку 24 «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» суми у розмірі 3843280,00 грн. спростовуються тим, що позивач, відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, переносив залишки від'ємного значення суми ПДВ до рядка 23.2 усіх наступних податкових декларацій з ПДВ.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на час подання декларації відображена сума ПДВ у розмірі 3 843 280,00 грн., що фактично сплачена у попередніх періодах, не погашалася податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування минулих періодів.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Враховуючи наведене, висновок відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в розмірі 3 416 008,00 грн. є необґрунтованим, а зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у вказаному розмірі - неправомірним.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі № 826/14210/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Г. Пилипчук