Рішення

від 14.05.2014 по справі 915/1229/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 915/1229/13

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Фролов В.Д., суддя Дубова Т.М., суддя Коваль С.М. по справі

за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 69-А) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22), код 00022579

до відповідачів: 1 . Березанської районної державної адміністрації (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33), код 04056693

2. Виробничого кооперативу "Бріз-Авант" (Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Кірова, 35), код 34905233

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" (Миколаївська область, м. Очаків, вул. Леніна, 10), код 00993567

про: визнання незаконним і скасування розпоряджень райдержадміністрації, визнання недійсним договорів і державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін

від позивача: Скуратовська Я.О. (довіреність № 112/10-05-61/6-13 від 16.01.2013);

від відповідачів: 1) представник не з'явився;

2) Балагула Т.Л. (довіреність б/н від 14.01.2014);

від 3-ї особи: представник не з'явився;

В судовому засіданні приймає участь прокурор Бескровна І.І. (посвідчення № 022528 від 05.11.2013).

Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Березанської районної державної адміністрації та Виробничого кооперативу "Бріз-Авант" (далі -Відповідачі) про: визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації №959 від 06.09.2007 р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,99 га строком на 49 років, укладеного 07.09.2007 між Березанською райдержадміністрацією та Виробничим кооперативом «Бріз-Авант»; визнання незаконним та скасування розпорядження Бережанської райдержадміністрації №70 від 26.01.2009; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 19, укладеного 26.01.2009 між Березанською райдержадміністрацією та Виробничим кооперативом «Бріз-Авант»; визнання недійсним акту серії ЯЗ №140831 на право власності Виробничого кооперативу «Бріз-Авант» на земельну ділянку площею 0,99 га розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 19; повернення земельної ділянки площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий,19 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0330), грошовою оцінкою 140778 грн. до державної власності - у постійне користування ДП «Очаківське ЛМГ» посилаючись на приписи статей 203,215,219 Цивільного кодексу України, ст. 59 Земельного кодексу України, ст. ст. 85,90 Водного кодексу України. Третьою особою позивачем визначено Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство».

05 лютого 2014 року від Прокурора до суду надійшла заява про уточнення предмету спору, в якій він уточнив предмет спору в частині останньої позовної вимоги та просив викласти її в наступній редакції:

"Зобов'язати Виробничий кооператив «Бріз-Аван» повернути земельну ділянку площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 19 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0330), грошовою оцінкою 260545 грн. у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації".

В решті позовні вимоги залишаються без змін.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та додаткових пояснення до неї.

Представник відповідача Виробничого кооперативу «Бріз-Авант» позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив суд в позові відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Відповідач Березанська районна адміністрація повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Проте 12.02.2014 року Відповідачем Березанською районною державною адміністрацією подано суду письмовий відзив, в якому Відповідач позов заперечив в повному обсязі та просив суд в його задоволенні відмовити.

Третя особа повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

06 вересня 2007 року відповідачем Березанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 959 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду», згідно якого було:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу Виробничому кооперативу «Бріз-Авант» загальною площею 0,99 га в тому числі 0,8566 га відкритих заболочених земель, з них 0,8566 га боліт низинних та 0,1334 га відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,1334 га пісків із земель Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" в оренду строком на 49 років для комерційного використання під розміщення готельного комплексу за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- надано відповідачу Виробничому кооперативу «Бріз-Авант» в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,99 га в тому числі 0,8566 га відкритих заболочених земель, з них 0,8566 га боліт низинних та 0,1134 га відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,1334 га пісків за рахунок земель Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» для комерційного використання під розміщення готельного комплексу за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- запропоновано землевпорядній організації здійснити встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки у відповідності з проектом відведення;

- рекомендовано відповідачу Виробничому кооперативу «Бріз-Авант» укласти договір оренди на землю відповідно до чинного законодавства.

Виконання проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду, який було затверджено розпорядженням, було замовлено відповідачем ВК «Бріз-Авант» у ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр».

Згідно вихідної земельно-кадастрової інформації, земельна ділянка, яка запропонована до передачі в оренду, належить до державної форми власності, а за цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення. Площа земельної ділянки становить 0,99 га. Земельну ділянку після надання в оренду запропоновано віднести до земель іншого призначення (комерційне використання). Згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою відведення земельної ділянки пропонується зробити за рахунок земель державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство».

Проект відведення земель розглянуто і погоджено: Державним підприємством «Очаківське ЛМГ» (лист № 502 від 07.08.07 року); Рибаківською сільською радою Березанського району (лист № 547 від 10.08.07 року); Березанським районним відділом земельних ресурсів (лист № 01-6-1395 від 03.08.07 року); Беразанським районним архітектором (висновок № 339 від 06.08.07 року); Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища (висновок № 01-04/3487-05 від 30.07.07 року); Державною інспекцією по охороні пам'яток культури в Миколаївській області (висновок № 2107/07 від 10.08.07 року); Березанською районною санепідемстанцією (погодження № 58 від 06.08.07 року).

07 вересня 2014 року відповідно до розпорядження № 959 від 06.09.07 року між відповідачем Березанською районною адміністрацією та відповідачем Виробничим кооперативом «Бріз-Аван» був укладений Договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 за реєстровим № 2406.

Відповідно до умов вищевказаного Договору відповідач Березанська районна державна адміністрація передала відповідачу Виробничому кооперативу «Бріз -Авант» в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,99 га в тому числі 0,8566 га відкритих заболочених земель, з них 0,8566 боліт низинних та 0,1334 га відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,1334 га пісків за рахунок земель ДП «Очаківське ЛМГ» для комерційного використання під розміщення готельного комплексу, яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Кадастровий номер 4820983900:09:000:0330.

Договір зареєстровано у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП "Центр ДЗК" 10.09.07 року.

26 січня 2009 року відповідачем Березанською районною адмінстрацією було прийнято розпорядження № 70 «Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення», згідно якого було вирішено продати відповідачу Виробничому кооперативу «Бріз-Авант» спірну земельну ділянку.

26 січня 2009 року між відповідачем Березанською районною адміністрацією та відповідачем Виробничим кооперативом «Бріз -Авант» був укладений Договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 за реєстровим № 111.

Відповідно до умов вищевказаного Договору відповідач Березанська районна адміністрація продав відповідачу Виробничому кооперативу «Бріз-Авант» земельну ділянку загальною площею 0,99 га, розміщену за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради с. Рибаківка, Квартал п'ятий, № 19 Березанського району Миколаївської області, на якій знаходиться нерухоме майно, будинок, належне покупцеві на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 18.08.08 року справа № 17/499/08, право власності на який зареєстроване Березанською філією ММБТІ 29.08.08 року за реєстраційним № 24523717, номер запису 906, в книзі 25.

Цільове призначення - земельна ділянка надана для комерційного використання під розміщення та обслуговування туристичного готелю. Кадастровий номер 4820983900:09:000:0330.

На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачем Виробничим кооперативом «Бріз-Авант» було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 140831 від 15.02.2009 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02090070006.

Предметом спору у даній справі є встановлення правомірності розпоряджень відповідача Березанської районної адміністрації від імені держави державною власністю - спірною земельною ділянкою та, як наслідок, правомірність укладення договору оренди земельної ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації № 959 від 06.09.2007 року, то слід зазначити наступне.

Як вказано вище, підставою позову в цій частині зазначено обставини, які свідчать про порушення відповідачем порядку встановлення та зміни цільового призначення (ст. 21 ЗК України); перевищення повноважень при наданні земельної ділянки (ст. 149 ЗК України); затвердження проекту землеустрою за відсутності погодження Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства та за відсутності проведеної державної експертизи землевпорядної документації, що є порушенням ст. 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

При цьому, судом враховано наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п.п. "а" ч. 1 ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до ст. 57 Лісового кодексу України (надалі - ЛК України) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Положення ст. 57 ЛК України узгоджуються з приписами ст. 20 ЗК України в частині того, що зміна цільового призначення земель провадиться, зокрема, органами виконавчої влади, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або у користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до п. "а", "б" ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 31 ЛК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 32 ЛК України районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.

Системний аналіз положень ст. 122 ЗК України, ст. 31, 32 ЛК України надають підстави стверджувати, що районні державні адміністрації на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення, а також за межами населених пунктів для потреб, визначених Законом. При цьому, в спірному випадку предметом спору є вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації № 959 від 06.09.2007 року, яким затверджено проект землеустрою та надано земельну ділянку в оренду. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокуратурою та позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами у справі факту перевищення повноважень Березанською районною державною адміністрацією.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7-10 ст. 118 ЗК України відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 ЗК України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Відтак, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу ВК «Бріз-Авант» в оренду підлягав обов'язковій державній експертизі, а підставою для цього проекту повинна була бути наявність позитивного висновку цієї експертизи.

В порушення зазначених вимог законодавства, діючого на час прийняття оскаржуваного розпорядження, Березанською районною державною адміністрацією було прийнято оспорюване розпорядження № 959 від 06.09.07 року, яким було затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної експертизи.

Як вбачається з листа Головного управління Держземагентства у Миколаївській області від 11.06.2013 р. за № 2753/2000.13 по вказаному об'єкту позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації взагалі не надавався.

Таким чином, відповідач Березанська РДА розпорядженням № 959 незаконно, в порушення вимог ч. 1 ст. 124, ч. 6 ст. 123 ЗК України, ст. 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВК «Бріз-Авант» в оренду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне розпорядження Березанської райдержадміністрації № 959 від 06.09.2007 року прийнято з порушенням вимог чинного на момент його прийняття законодавства, а відтак є незаконним. Отже, вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації № 959 від 06.09.2007 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.09.2007 року між Березанською райдержадміністрацією та Виробничим кооперативом «Бріз-Авант», то слід зазначити наступне.

Як вказано вище, підставою позову в цій частині прокуратурою та позивачем зазначено обставини, які свідчать про те, що розпорядження Березанської райдержадміністрації № 959 від 06.09.2007 року прийнято із суттєвим порушенням вимог закону, а відтак, в силу приписів ст. 203, 215 ЦК України договір оренди, укладений на підставі вищевказаного розпорядження підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абз. 2 п. 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року з останніми змінами та доповненнями від 17.12.2013 року судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Отже, в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0, 99 га строком на 49 років, укладеного 07.09.2007 року між Березанською райдержадміністрацією та Виробничим кооперативом «Бріз-Авант» позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської райдержадміністрації № 70 від 26.01.2009 року, то слід зазначити наступне.

Як вказано вище, підставою позову в цій частині зазначено обставини, які свідчать про неможливість відчуження у приватну власність земельних ділянок, які перебувають у межах захисних смуг (ст. 85 ВК України та ст. 59 ЗК України).

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Аналогічні положення визначалися у ст. 88 Водного кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), де зазначено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ч. 1, 2, 5, 6 ст. 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.96 року № 486 відповідно до ст. 87 Водного кодексу України затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них.

Вказаний Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (п. 1 Порядку).

З аналізу вищевказаних норм матеріального права вбачається, що основним підтвердженням відведення прибережної захисної смуги є відповідні проекти прибережних захисних смуг, що розроблені на замовлення органів водного господарства на основі нормативно-технічної документації.

Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 9 Водного кодексу України до відання районних Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема, організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм.

За приписами ч. 7, 8 ст. 87 Водного кодексу України виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до наведених вище вимог законодавства водоохоронна зона із прибережною захисною смугою, як об'єкт права, існує з моменту її визначення як такого в порядку, передбаченому законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Межі земельних ділянок, на які розповсюджуються права будь-яких осіб, у тому числі, зони спеціальних обмежень щодо використання земель, повинні бути визначені у відповідності до існуючих вимог. За відсутності встановлених меж земельних ділянок спеціального обмеження (меж прибережних захисних смуг) порушення або перетин таких меж є неможливим.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що на дату прийняття оскаржуваного розпорядження Березанської районної державної були визначені розмір та межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг навколо Чорного моря відповідно до вищезазначеного Порядку.

Посилання прокуратури на необхідність віднесення спірної земельної ділянки до водоохоронної зони (прибережної захисної смуги) лише з урахуванням відстані розташування її від урізу води не можна визнати правильними, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 87, 88 Водного кодексу України в частині того, що прибережні захисні смуги встановлюються за спеціальними проектами землеустрою, а також Постанові Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486.

Отже, прокуратурою не доведено факту, що спірна земельна ділянка були продана з порушенням вимог земельного законодавства, чинного на той час, оскільки суду не подано доказів, які б підтверджували відведення в межах розташування спірної земельної ділянки прибережних захисних смуг та виготовлення відповідних проектів прибережних захисних смуг.

Враховуючи, що обставини щодо розташування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, які заявлені прокуратурою в якості підстав для скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 70 від 26.01.2009 року, не підтверджено належними та допустимими доказами у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування вищевказаного розпорядження.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 26.01.2009 року між Березанською райдержадміністрацією та Виробничим кооперативом «Бріз-Авант», то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки прокуратурою зазначено факт незаконності вищевказаного розпорядження № 70 від 26.01.2009 року про продаж земельної ділянки.

Враховуючи, що у визнанні незаконним та скасуванні розпорядження судом відмовлено, а інших підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки суду не заявлялось, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину. В задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.01.09 року слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, а також зобов'язання відповідача Виробничого кооперативу «Бріз-Авант» повернути спірну земельну ділянку у власність держави, то слід зазначити наступне.

Вищевказані вимоги є похідними від вимог про визнання незаконним розпорядження Березанської районної державної адміністрації та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Враховуючи те, що у задоволенні вищевказаних вимог відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав і для скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.13 року з останніми змінами від 17.12.13 року).

З поданого суду прокуратурою Звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки вбачається, що ринкова вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: Миколаївська область, Березанський район, в межах території Рибаківської сільської ради, Квартал П'ятий, № 19, без врахування ПДВ станом на 18.10.13 року складає 260545 грн.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 49 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору в доход Державного бюджету України:

- з відповідача Березанської районної державної адміністрації в розмірі 1 147 грн. - у зв'язку з задоволенням позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження; 573, 50 грн. - у зв'язку з задоволенням позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки;

- з відповідача Виробничого кооперативу «Бріз-Авант» 573, 50 грн. - у зв'язку з задоволенням позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки;

- з позивача Миколаївської обласної державної адміністрації 8651 грн. 90 коп. - у зв'язку з відмовою в позові в частині визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 959 від 06.09.2007року.

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,99 га строком на 49 років, укладений 07.09.2007 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант".

4.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5.Стягнути з Березанської районної державної адміністрації (Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33, код 04056693) в доход Державного бюджету України 1 720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять) 50 коп. - судового збору.

6. Стягнути з Виробничого кооперативу "Бріз-Авант" (Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Кірова, 35, код 34905233) в доход Державного бюджету України 573 грн. (п'ятсот сімдесят три грн.) 50 коп. - судового збору.

7. Стягнути з позивача Миколаївської обласної державної адміністрації, (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, код 00022579) в доход Державного бюджету України 8651 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 90 коп. - судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.05.2014 р.

Головуючий суддя В.Д. Фролов

Судді: С.М. Коваль

Т.М. Дубова