Постанова

від 07.04.2015 по справі 915/1229/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа № 915/1229/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді С.В. Таран,

суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання: Г.Є. Бєлянкіній

за участю представників:

від прокуратури - І.П. Закернична, посвідчення №031666 від 26.01.2015;

від позивача (Миколаївської обласної державної адміністрації) - участі не брали;

від відповідача (Березанської районної державної адміністрації)- участі не брали;

від відповідача (виробничого кооперативу "Бріз-Авант") - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014

у справі №915/1229/13

за позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до відповідачів :

- Березанської районної державної адміністрації;

- виробничого кооперативу "Бріз-Авант";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"

про визнання незаконними і скасування розпоряджень райдержадміністрації, визнання недійсними договорів і державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013р. Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся з позовом з урахуванням заяви від 21.01.2014 (вх.№99-01-2-70-14 від 22.01.2014) до Березанської районної державної адміністрації, виробничого кооперативу "Бріз-Авант" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" про визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,99 га, укладеного 07.09.2007 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант"; визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №70 від 26.01.2009; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку „Рибаківка", Квартал п'ятий,19, укладеного 26.01.2009 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант"; визнання недійсним державного акту серії ЯЗ №140831 на право власності виробничого кооперативу "Бріз- Авант" на земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку „Рибаківка", Квартал п'ятий,19; зобов'язання виробничий кооператив "Бріз-Авант" повернути земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку „Рибаківка", Квартал п'ятий,19 (кадастровий №4820983900:09:000:0330), грошовою оцінкою 260545 грн у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №915/1229/13.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 у справі №915/1229/13 (головуючий суддя В.Д. Фролов, судді: С.М. Коваль, Т.М. Дубова) позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,99 га строком на 49 років, укладений 07.09.2007 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант"; в решті позову відмовлено.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог обгрунтовано тим, що оскаржуване розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007, на підставі якого було укладено в подальшому договір оренди від 07.09.2007, винесено без наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації; в частині відмови в задоволенні позовних вимог - недоведеністю прокурором та позивачем тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Миколаївської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 у справі №915/1229/13 в частині відмови у задоволенні позовної заяви Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження Березанської районної державної адміністрації №70 від 26.01.2009, визнання недійсними договору купівлі-продажу від 26.01.2009, державного акту серії ЯЗ №140831 про право власності на земельну ділянку та її повернення у власність держави скасувати та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В судових засіданнях, що відбулися 26.02.2015, 17.03.2015, 07.04.2015 представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав, позивач, відповідачі та третя особа участі в судових засіданнях не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце їх проведення, що підтверджується матеріалами справи (том ІІ а.с. 158-159, 161-162, 187-190). Позивач у письмових поясненнях від 26.02.2015 апеляційну скаргу просив задовольнити, інші учасники судового процесу власну позицію щодо апеляційної скарги заступника прокурора Миколаївської області в письмовому вигляді не висловили.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 06.09.2007 №959 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виробничому кооперативу "Бріз-Авант" загальною площею 0,99 га, в тому числі 0,8566 га відкритих заболочених земель, з них 0,8566 га боліт низинних та 0,1334 га відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,1334 га пісків за рахунок земель Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" в оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення готельного комплексу за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області; надано виробничому кооперативу "Бріз-Авант" в оренду терміном на 49 років вищевказаному земельну ділянку.

Відповідно до зазначеного розпорядження 07.09.2007 між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області ("орендодавець") та виробничим кооперативом "Бріз-Авант" ("орендар") укладено договір оренди землі (далі - договір від 07.09.2007), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку відкритих заболочених земель, з них боліт низинних та відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі пісків за рахунок земель Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" (кадастровий №4820983900:09:000:0330)-для комерційного використання під розміщення готельного комплексу, яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Вказаний договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП „Центр ДЗК" 10.09.2007 за №040700700059.

В подальшому розпорядженням Березанської районної державної адміністрації Одеської області від 26.01.2009 №70 вирішено продати виробничому кооперативу "Бріз-Авант" земельну ділянку комерційного використання під розміщення туристичного готелю, загальною площею 0,99 га, розташовану за адресою: зона відпочинку „Рибаківка", Квартал п'ятий,19 із земель ДП „Очаківське ЛМГ", що знаходиться в його користуванні, згідно договору оренди земельної ділянки за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, встановивши вартість земельної ділянки відповідно до висновку експертної оціночної вартості, визначеної ПП Тернавською Р.В., в розмірі 140778 грн.

26.01.2009 відповідно до вказаного розпорядження між Березанською районною державною адміністрацією („продавець") та виробничим кооперативом "Бріз-Авант" („покупець") укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - договір від 26.01.2009), відповідно до якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку загальною площею 0,99 га, розміщену за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради с. Рибаківка, Квартал п'ятий №19 Березанського району Миколаївської області, на якій знаходиться нерухоме майно, належне покупцеві на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2008 справа №17/499/08, право власності на яке зареєстроване Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 29.08.2008 за реєстраційним №24523717, номер запасу 906, в книзі 25. Даний договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Березанського нотаріального округу Миколаївської області 26.01.2009 та пройшов державну реєстрацію (зареєстровано в реєстрі за №111).

Пунктом 1 зазначеного договору визначено цільове призначення земельної ділянки, згідно з яким земельна ділянка надана для комерційного використання під розміщення та обслуговування туристичного готелю; кадастровий номер земельної ділянки - 4820983900:09:000:0330.

Відповідно до пунктів 3.1, 5.1, 5.2, 8.1 договору від 26.01.2009 продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані згідно законодавства України, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент укладення договору продавець чи покупець не міг не знати, не знаходиться під арештом і судових справ щодо неї немає. Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки та розпорядження райдержадміністрації про продаж земельної ділянки є підставою для видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку виникає у покупця після одержання державного акта на право приватної власності на землю та його державної реєстрації. Всі спори, котрі можуть виникнути з даного договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а при неможливості вирішення спорів - в судовому порядку.

На підставі укладеного договору від 26.01.2009 виробничому кооперативу "Бріз-Авант" видано державний акт серії ЯЗ №140831 від 13.02.2009 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: зона відпочинку „Рибаківка", Квартал п'ятий,19 в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - державний акт серії ЯЗ №140831).

Із матеріалів справи також вбачається, що згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2015 щодо об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці кадастровий №4820983900:09:000:0330 та щодо суб'єкта - виробничого кооперативу "Бріз-Авант" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні. За інформацією прокуратури Миколаївської області нерухоме майно, яке було розташовано на спірній земельній ділянці та право власності на яке, було зареєстровано за виробничим кооперативом "Бріз-Авант" Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентиризації 29.08.2008 за реєстраційним №24523717 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, знесено.

Предметом спору у даній справі є вимоги про:

-визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007;

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.09.2007 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант";

-визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації №70 від 26.01.2009;

-визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 26.01.2009 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант";

-визнання недійсним державного акту серії ЯЗ №140831;

-зобов'язання виробничий кооператив "Бріз-Авант" повернути спірну земельну ділянку у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007 та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації №70 від 26.01.2009, місцевим господарським судом не було враховано, що прийняті Березанською районною державною адміністрацією розпорядження про передачу виробничому кооперативу спочатку в оренду, а потім у власність земельної ділянки є актами ненормативного характеру, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання.

Скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства шляхом оскарження правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою.

Саме таку правову позицію викладено Верховним судом України у постанові від 11.11.2014 по справі №21-405а14.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є оскарження ненормативних актів, що застосовуються одноразово і з прийняттям яких виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, так як оспорені розпорядження Березанської районної державної адміністрації вичерпали свою дію шляхом їх виконання. Їх скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у виробничого кооперативу «Бріз-Авант» виникло право користування та право власності на земельну ділянку і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Вказане свідчить про те, що обраний Миколаївським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері спосіб захисту порушених прав шляхом визнання незаконними та скасування розпоряджень Березанської райдержадміністрації №959 від 06.09.2007 та №70 від 26.01.2009 не забезпечує їх реального захисту, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що укладений відповідно до розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007 договір від 07.09.2007 підлягає визнанню недійсним, з огляду на таке.

Положеннями статей 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, що існувала станом на день виникнення спірних правовідносин), визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі, необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється . У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи. Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

В порушення зазначених вимог Березанською районною державною адміністрацією було передано в оренду земельну ділянку за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, а тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди від 06.09.2007.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення відповідачами спірного договору оренди землі) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак, як встановлено Одеським апеляційним господарським судом, рішення про вилучення спірної земельної ділянки перед наданням її в оренду виробничому кооперативу «Бріз-Авант» не приймалось, що є самостійною підставною для визнання недійсним зазначеного договору оренди.

Враховується колегією суддів апеляційного господарського суду також наступне.

Відповідно до статті 4 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду, зокрема, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Згідно з частиною другою статті 58 Земельного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Частинами першою, третьою статті 60 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Ширина прибережних захисних смуг визначена частиною п'ятою статті 88 Водного кодексу України та становить уздовж морів та навколо морських заток і лиманів не менше двох кілометрів від урізу води .

Пунктами 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486, визначено, що у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з відповідними органами, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

За приписами пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення, викупу, надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі, на місцевості, меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення, викупу, надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Аналізуючи наведені приписи законодавства вбачається, що нормативні розміри прибережної захисної смуги і межі водоохоронних зон визначені наведеними нормами законодавства, а відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не змінює правового режиму захисної смуги.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.09.2014 у аналогічній справі №915/1223/13.

На підтвердження того, що передана спочатку в оренду, а потім у власність виробничого кооперативу "Бріз-Авант" земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги свідчать наступні документи: план меж земельної ділянки та експлікація земельних угідь по формі 6-зем, де зазначено, що спірна земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі шириною 2 000 м уздовж уріза води (Березанський ліман); акт обстеження земельної ділянки Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області №18 від 18 вересня 2013р., де зазначено, що ця земельна ділянка розташована на узбережжі Березанського лиману на відстані 30-40 м від урізу води тощо. В проекті землеустрою щодо відведення виробничому кооперативу «Бріз-Авант» спірної земельної ділянки в оренду та технічній документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності, також зазначено, що земельна ділянка повністю перебуває в межах прибережної захисної смуги.

Приписами статті 90 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) унормовано, що прибережна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів , з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Розділом 18 Водного кодексу України «Користування землями водного фонду» водоохоронні зони та зони санітарної охорони (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено можливість надання земель водного фонду лише у користування та взагалі не передбачено можливості їх надання у власність.

Отже, враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, передача якої у власність заборонена положеннями статей 85,90 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), укладений між відповідачами договір купівлі-продажу від 26.01.2009 має бути визнаний недійсним.

У пункті 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право.

З огляду на те, що договір купівлі-продажу від 26.01.2009, укладений між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз-Авант", визнаний недійсним у передбаченому чинним законодавством порядку, Одеський апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими також позовні вимоги Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про визнання недійсним державного акту серії ЯЗ №140831.

Щодо заяви про застосування строків позовної давності, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

До винесення місцевим господарським судом рішення виробничим кооперативом "Бріз-Авант" у відзиві на позовну заяву від 05.09.2013 заявлено про застосування строків позовної давності.

Положеннями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами четвертою та п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Згідно з приписами частин першої, четвертої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Таким чином, прокурор, як представник держави в особі відповідного органу може бути наділений лише правами, належними особі, яку він представляє.

У пункті 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів Вищий господарський суд України" зазначено про те, що якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачу стало відомо про наявність підстав для визнання недійсними договорів від 07.09.2007, від 26.01.2009 і державного акту серії ЯЗ №140831 лише після проведення Миколаївською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевірки на виконання завдання Генеральної прокуратури України від 26.04.2013. На спростування зазначених доводів ні Березанською районною державною адміністрацією, ні виробничим кооперативом "Бріз-Авант" не надано жодного доказу, а тому у колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати пропущеним строк позовної давності позивачем для звернення за захистом його порушених прав.

Відповідно до статті 13 Конституції України та статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

В силу статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Одеським апеляційним господарським судом встановлено, що у спірних правовідносинах від імені держави повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до частини п'ятої статті 122 Земельного кодексу України на даний час здійснює позивач.

Як вже зазначалось вище, відповідач - Березанська районна державна адміністрація не мав права передавати у власність спірну земельну ділянку виробничому кооперативу «Бріз-Авант». За таких обставин, вимога про зобов'язання останнього повернути державі земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 19 (кадастровий №4820983900:09:000:0330) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення").

Оскаржене судове рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним розпорядження Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007, а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.01.2009, державного акту серії ЯЗ №140831 та про зобов'язання виробничий кооператив «Бріз-Авант» повернути спірну земельну ділянку до державної власності не відповідає цим вимогам з огляду на неправильне застосування норм матеріального права та на невідповідність висновків, викладених у ньому, обставинам справи, а тому підлягає скасуванню у зазначених частинах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України за розгляд позовних вимог про визнання незаконними розпоряджень №959 від 06.09.2007 та №70 від 26.01.2009 покладаються на позивача, за розгляд позовних вимог про визнання недійсними договорів від 07.09.2007 та від 26.01.2009- на відповідачів порівну, за розгляд позовної вимоги про визнання недійсним державного акту серії ЯЗ№140831 - на Березанську районну державну адміністрацію, за розгляд позовної вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку - на виробничий кооператив «Бріз-Авант».

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.

Пункти 2, 4, 5, 6, 7 резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 у справі №915/1229/13 скасувати, виклавши їх в наступній редакції:

« 2.В задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування розпоряджень Березанської районної державної адміністрації №959 від 06.09.2007 та №70 від 26.01.2009 відмовити.

4.Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,99 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 19, укладений 26.01.2009 між Березанською райдержадміністрацією та виробничим кооперативом "Бріз -Авант".

5.Визнати недійсним державний акт серії ЯЗ №140831 на право власності виробничого кооперативу "Бріз -Авант" на земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку „Рибаківка", Квартал п'ятий,19.

6.Зобов'язати виробничий кооператив «Бріз-Авант» повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,99 га, розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, 19 (кадастровий №4820983900:09:000:0330), грошовою оцінкою 260545 грн.

7.Стягнути з Березанської районної державної адміністрації в дохід Державного бюджету України 2294 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з виробничого кооперативу "Бріз-Авант" в дохід Державного бюджету України 2294 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Миколаївської обласної державної адміністрації в дохід Державного бюджету України 2294 грн судового збору за подання позовної заяви».

В решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 у справі №915/1229/13 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2015.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна