Постанова

від 15.05.2014 по справі 912/1852/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 року Справа № 912/1852/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А, Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участю старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Афанасенко К.В., посвідчення № 312 від 19.12.2011р.;

та представників сторін :

від відповідача : представник ОСОБА_3, довіреність № 437 від 20.03.2014р., представник позивача та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2014 року у справі № 912/1852/13

за позовом Прокурора Гайворонського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Таужненська сільська рада, с. Таужне, Гайворонський район, Кіровоградська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Таужне, Гайворонський район, Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, м.Кіровоград

про стягнення 18 806,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013р. прокурор Гайворонського району Кіровоградської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Таужненської сільської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 18 806,96 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2014 року у справі № 912/1852/13, яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.01.2014р. (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Таужненської сільської ради 18 806,96 грн. майнової шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не був укладений договір оренди земельної ділянки тим самим були порушені вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України. Самовільним зайняттям земельної ділянки завдана майнова шкода у сумі - 18 806,96 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2014р. у справі № 912/1852/13 скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що земельну ділянку площею 19,3019 га він зайняв не самовільно, а за розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області №483-р від 28.08.2012р."Про затвердження результатів аукціону та передачу в оренду земельної ділянки площею 19,3019 га ФОП ОСОБА_4" терміном на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду сільськогосподарського призначення Таужненської сільської ради. Скаржник зазначає, що ним, як орендатором земельної ділянки, фактично виконувались всі умови передбачені Законом України "Про орендну плату землі", а саме земля оброблялась належним чином та своєчасно проводилась оплата орендної плати.

Скаржник в підтвердження оплати за оренду земельної ділянки надавав суду платіжні доручення за період з 23.06.2011р. по 19.06.2013р.(а.с.38-64 ) на загальну суму 33 778,18грн., які не були прийняті судом до уваги. Відповідач вважає, що судом першої інстанції неправильно залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області мотивуючи тим, що розпорядження про затвердження результатів аукціону та передачу в оренду земельної ділянки площею 19,3019га видано власником землі Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області. Скаржник вказує на те, що ним використовувалась земельна ділянка без договору оренди, а не була самовільно зайнята, посилаючись при цьому на пункт 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2014р. апеляційна скарга була прийнята до розгляду колегією суду у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В.(доповідач), суддів: Науменко І.М., Чередко А.Є. розгляд скарги було призначено на 25.03.2014р.

17.03.2014р. від прокурора Гайворонського району надійшло заперечення на апеляційну скаргу (вх.№1764/14), в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2014 року у справі № 912/1852/13 без змін. Прокурор зазначив, що посилання відповідача на розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації №483-р від 28.08.2012р."Про затвердження результатів аукціону та передачу в оренду земельної ділянки площею 19,3019 га ФОП ОСОБА_4", як на остаточне є невірним, оскільки розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації №566-р від 11.10.2012р."Про визнання таким, що відбулися земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки площею 19,3019га на території Тауженської сільської ради" визнано таким, що не відбулись земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки площею 19,3019га, що знаходяться на території Тауженської сільської ради у зв'язку з тим, що відповідачем не було укладено договір оренди земельної ділянки у визначений термін, а розпорядження №483-р від 28.08.2012р. було скасовано. За цих підстав спірну земельну ділянку залишено у вільних землях державної власності сільськогосподарського призначення (резервного фонду) на території Таужненської сільської ради. Прокурор вважає, що залучення у якості третьої особи Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області було обґрунтованим, тому що саме інспекцією був встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки. Скаржник визнав факт, що користувався земельною ділянкою без договору оренди.

Розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. від 25.03.2014р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Коваль Л.А. - члена постійно діючої колегії, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. апеляційна скарга була прийнята до свого провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Пархоменко Н.В.(доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

У судове засідання 25.03.2014р. представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення (вх. № 3869/14 від 06.03.14р., № 4124/14 від 11.03.14 р.), розгляд скарги було відкладено на 17.04.2014р.

26.03.2014р. від Таужненської сільської ради надійшло клопотання (вх.№ 2040/14), в якому вона заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просили 25.03.2014р. розглянути справу за їх відсутності.

Таужненська сільська рада направила клопотання з запереченням проти задоволення апеляційної скарги та просила 17.04.2014р. розглянути справу за їх відсутності (вх.№ 2256/14 від 14.04.2014р.), у зв'зку з неявкою в судове засідання 17.04.2014р. представників позивача та третьої особи розгляд справи було відкладено на 15.05.2014р.

12.05.2014р. від Таужненської сільської ради надійшло клопотання (вх.№ 3052/14), в якому просять розглянути справу без участі їх представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області надала відзив (вх.№3051/14 від 12.05.2014р.), в якому заперечує проти доводів скаржника, просить залишити рішення суду без змін.

В судових засіданнях представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор проти скарги заперечив.

У судовому засіданні 15.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як встановлено матеріалами справи 16.07.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, за результатами чого складено Акт перевірки (а.с. 13).

Під час проведення перевірки виявлено самовільне зайняття фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4 земельної ділянки орієнтовною площею 19,3019 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України.

За наслідками обстеження земельної ділянки, що зайнята фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4, Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області складено акт від 16.07.2013р., в якому зафіксовано: площу земельної ділянки - 19,3019 га; форма власності - державна; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; правоустановчі документи - відсутні (а.с. 14).

22.07.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 (а.с. 15).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.07.2013р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 17), штраф сплачений відповідачем 31.07.2013 р. (а.с. 19).

Крім того, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 видано припис № 285 від 22.07.2013р. з вимогою усунути порушення земельного законодавства у 30-ти денний термін (а.с. 16). Відомості щодо виконання відповідачем вказаного припису в матеріалах справи відсутні.

На підставі матеріалів перевірки державним інспектором сільського господарства в Кіровоградській області зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту) на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області станом на 22.07.2013 р., яка склала 18 806,96 грн. (а.с. 18).

ОСОБА_4 отримав примірник розрахунку 22.07.2013р., однак шкода не сплачена, що і стало підставою для звернення прокуратури з позовом.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), а також відповідних правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Відсутність таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки, за винятком випадків, якщо фактичне зайняття земельної ділянки відповідно до закону є правомірним.

Апеляційний суд вважає, що місцевим господарський судом вірно було встановлено самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки. Відповідних правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку відповідач не має , його посилання на розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації № 483-р від 28.08.2012р. " Про затвердження результатів аукціону та передачу в оренду земельної ділянки площею 19,3019га ФОП ОСОБА_4" яким зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 у місячний термін після проведення земельних торгів укласти договір оренди землі та забезпечити його державну реєстрацію безпідставні, оскільки з не укладенням відповідного договору у визначений термін, розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації № 566-р від 11.10.2012р. визнано такими, що не відбулися земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки загальною площею 19,3019 га, у тому числі по угіддях: пасовища - 19,3019 га, на території Таужненської сільської ради; земельну ділянку загальною площею 19,3019 га, у тому числі по угіддях: пасовища - 19,3019 га залишено у вільних землях державної власності сільськогосподарського призначення; розпорядження від 28.08.2012 № 483-р визнано таким, що втратило чинність (а.с. 95-96, 109).

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, які діяли на час прийняття райдержадміністрацією зазначеного вище розпорядження встановлювалось, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

В даному випадку спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Таужненської сільської ради Гайворонського району, а тому повноваження щодо її передачі в оренду належали до повноважень Гайворонської районної державної адміністрації.

Нормами Земельного кодексу України, діючими на час прийняття розпорядження встановлювалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (стаття 124). Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону (стаття 125).

З матеріалів справи вбачається, що відповідний договір оренди землі відповідачем не укладено.

Крім того, з січня 2013р. повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 Земельного кодексу України, покладено на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, яким являється Держземагентство України (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України у чинній редакції).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким органом згідно Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, є Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У відповідності до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та названого вище Положення Держсільгоспінспекції України надано право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності (п.5 Положення) та здійснювати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку (п.п. 15 п.3 Положення).

Отже, матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області, є належними доказами на підтвердження самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідачем не надано доказів того, що зазначені вище матеріали перевірки Державної інспекцієї сільського господарства в Кіровоградській області чи дії з її проведення оскаржувались відповідачем у встановленому законом порядку та були скасовані.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок визнається порушенням, у разі скоєння якого наступає юридична відповідальність. Так, за приписами наведеної норми громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика), яка спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, проводиться територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок заподіяної шкоди, - 18 806,96 грн., здійснено уповноваженою особою компетентного органу у відповідності до вимог, встановлених чинним законодавством .

Пленум Вищого господарського суду України у пункті 3.9 постанови від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснив, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Апеляційний суд вважає, що місцевий господарський суд встановивши самовільне використання відповідачем спірної земельної ділянки дійшов до помилкового висновку, що самовільним використанням земельної ділянки була завдана шкода державі , з огляду на наступне.

Розрахунок розміру шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки із застосуванням Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 зроблений державним інспектором державної інспекції сільського господарства, містить у формулі, що використовується для розрахунку вказаної шкоди таку величину, як середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням.

Тобто, при обчисленні спричиненої державі шкоди слід виходити з того, що за час самовільного користування земельною ділянкою відповідачем держава не отримала той дохід, який міг бути отриманий у разі надання землі в користування в порядку передбаченому чинним законодавством. Це характеризує матеріальну сторону шкоди, оскільки шкідливий результат є однією з обов'язкових складових частин шкоди.

Відповідно до платіжних доручень (а.с.38-64) за період з 23.06.2011р. по 19.06.2013р. відповідачем було сплачено орендну плату за землю на загальну суму 33 778,18грн., а згідно розрахунку державної інспекції сільського господарства розмір заподіяної шкоди -

18 806,96 грн., отже відповідач сплатив більше ніж було нараховано інспекцією, що свідчить про відсутність завданих державі збитків.

Як вже зазначалось, для відшкодування завданої шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, з матеріалів справи вбачається, що прокурором не доведено наявність шкоди, що виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

На підставі зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача Таужненську сільську раду

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2014 року у справі № 912/1852/13 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2014 року у справі № 912/1852/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Таужненської сільської ради (26330, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Таужне, вул. 8 Березня, 1, ідентифікаційний код 04366614) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з Таужненської сільської ради (26330, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Таужне, вул. 8 Березня, 1, ідентифікаційний код 04366614) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 913 (дев'ятсот тринадцять)грн. 50 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Повний текст постанови складений

19.05.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко