Постанова

від 15.05.2014 по справі 5011-31/17255-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 5011-31/17255-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року у справі № 5011-31/17255-2012 за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна", треті особи: комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" Шевченківського району, комунальне підприємство "Керуюча дирекція Шевченківського району" про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 146 438,62 грн., 2792,19 грн. інфляційних сум та 3 % річних у сумі 4 982,93 грн. на підставі договору про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.04.2007 року № 356/1101 у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати спожитих комунальних послуг за період з жовтня 2010 року по травень 2012 року.

До початку розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за фактично надані комунальні послуги з 22.04.2009 року по 30.04.2012 року в сумі 149 525,04 грн., 527,68 грн. інфляційних сум та 3 % річних у сумі 2 558,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року (судді Трофименко Т.Ю., Гавриловська І.О., Удалова О.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року (судді Рєпіна Л.О., Сулім В.В., Тарасенко К.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третіх осіб до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 13.11.2003 року між КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району (ЖЕК-1005) (споживач) та Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" (постачальник) було укладено договір № 320030 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов'язується виробити та постачати теплову енергію споживачу, а останній зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

20.04.2005 року між ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві раді (абонент), правонаступником якого є позивач, було укладено договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва, а абонент - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

30.03.2007 року між КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради та КП "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" було укладено договір доручення № 2, за умовами якого КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради доручило, а КП "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" прийняло на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя наступні юридичні дії: укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих приміщень договори на надання комунальних послуг; укласти з власниками, орендарями нежилих приміщень договори на транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг; здійснювати облік, нарахування та збір платежів на користь виробників комунальних послуг.

30.03.2007 року між КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради (балансоутримувач) та КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (виконавець) було укладено договір № 14 про забезпечення надання комунальних послуг, за умовами якого балансоутримувач передає, а виконавець приймає на себе функції вчасного та якісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання для потреб споживачів до об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

30.03.2007 року між КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради та, зокрема, КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради було укладено угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин, відповідно до умов якої сторони цією угодою підтверджують, що інтересам кожної з них відповідає спільна і погоджена реалізація цілей по забезпеченню професійного управління комунальним житловим фондом, ефективної експлуатації жилих і нежилих приміщень, будинків, споруд, іншого майна комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, утримання в належному стані прибудинкової території та зелених насаджень на ній, задоволення потреб споживачів житлового-комунальних послуг, організація роботи по вивченню потреб та проблем, їх аналіз, визначення пріоритетності проблем та шляхи їх усунення.

02.04.2007 року між КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради в особі КП "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" Шевченківської районної у м. Києві ради та ТОВ "СКБ-Сухіна" було укладено договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 356/1101, за умовами якого КП "Житлово-експлуатаційна контора "Михайлівська" здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в договорі.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення із споживача заборгованості, інфляційних сум та 3 % річних у зв'язку з невиконанням ним обов'язку з оплати фактично спожитих комунальних послуг за період з 22.04.2009 року по 30.04.2012 року.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові про стягнення заборгованості, інфляційних сум та 3 % річних мотивовано тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку оплачувати фактично надані комунальні послуги на позадоговірних засадах, оскільки між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг укладено не було, крім того, позивач не наділений повноваженнями вимагати оплати комунальних послуг за договором № 356/1101, оскільки він не є стороною цього правочину.

Проте, такі висновки суду є невірними та передчасними з наступних підстав.

В силу ч.ч. 1 - 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства .

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Однак, суди обох інстанцій дійшовши висновку про те, що позивач не є стороною договору про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників і тому не наділений повноваженнями вимагати оплати комунальних послуг відповідачем, не встановили правовий статус позивача у спірних правовідносинах, та виходячи з цього не з'ясували обставин, пов'язаних з наявністю у нього права вимоги заборгованості за фактичне споживання комунальних послуг від споживача, і не навели цим обставинам правової оцінки.

Крім того, судами першої і апеляційної інстанцій не досліджено обставин щодо того, з наданням яких саме видів комунальних послуг позивач пов'язує свої вимоги про стягнення заборгованості, та не було з'ясовано з яких підстав виникла така заборгованість, і яка особа у разі доведеності наявності заборгованості має право вимагати її стягнення.

Водночас, судами обох інстанцій не було перевірено доводів позивача про наявність в нього права вимоги спірної заборгованості за надані відповідачу комунальні послуги, оскільки він є виконавцем цих послуг, та не було наведено правової оцінки відхиленню таких доводів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду 20.11.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року скасувати, і справу № 5011-31/17255-2012 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк