Постанова

від 15.05.2014 по справі 920/1523/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 920/1523/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явилися, повідомлені належно, відповідача: не з'явилися, повідомлені належно,

касаційну скаргуКомунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.01.14 у справі№920/1523/13 Господарського суду Сумської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективна агенція "Альфа-Д" доКомунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради простягнення 84142,84 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективна агенція "Альфа-Д" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради 79063,20 грн. боргу, 2190,85 грн. пені, 875,26 грн. - 3 % річних та 19,66 грн. інфляційних витрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на несплату відповідачем у повному обсязі вартості наданих охоронних послуг за договором № 85-П від 18.09.11.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.10.13 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 79063,20 грн. боргу, 2190,85 грн. пені, 875,26 грн. - 3% річних та 19,66 грн. інфляційних втрат. Господарський суд виходив з факту надання позивачем і отримання відповідачем охоронних послуг за спірним договором та несплати їх повної вартості останнім.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.14 (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та відмовити у позові. Скаржник вважає, що судами були порушені приписи статей 530, 638, 905 Цивільного кодексу України, статей 174, 180, 181 Господарського кодексу України. Підприємство наголошує на тому, що договір № 85-П від 10.09.11 є неукладеним, оскільки сторонами не було погоджено його усіх істотних умов, зокрема, строку договору, а тому відсутні підстави для стягнення спірних коштів.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. , переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.09.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективної агенції "Альфа-Д" - охороною та Комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради - замовником був укладений договір про надання охоронних послуг №85-П. За умовами цього договору позивач зобов'язався у визначені дислокацією години здійснювати охорону адміністративних приміщень та прилеглої території відповідача за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 3, а останній, в свою чергу, своєчасно оплачувати такі послуги. Відповідно до пунктів 3.7, 3.8 договору здача-приймання наданих послуг охорони здійснюється шляхом підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт за договором до 05 числа кожного місяця за минулий місяць та за закінченням дії договору. У разі, коли позивач у 10-денний термін від передачі звітних документів не отримає від відповідача підписаного акта здачі-приймання виконаних робіт, то звітні документи вважаються прийнятими останнім, а послуги за актом здачі-приймання виконаних робіт такими, що надані у повному обсязі. Згідно із пунктом 4.1 спірного договору ціна послуг охорони об'єкту визначена у протоколі узгодження ціни за здійснення заходів охорони (додаток №2). Відповідно до названого протоколу ціна за здійснення заходів охорони становить 11,85 грн. за годину охорони одним охоронником. Оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісячно до 05 числа наступного місяця на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування замовником відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 4.2 договору). Відповідно до пункту 5.2.1 договору відповідач зобов'язаний забезпечити належні умови для забезпечення охорони матеріальних цінностей, сприяти охороні у виконанні нею своїх обов'язків та згідно з пунктом 5.2.3 договору своєчасно здійснювати розрахунки з охороною за надані охоронні послуги. За порушення строків оплати сторони обумовили нарахування пені (пункт 7.3.1 договору). В процесі розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій було установлено, що на виконання умов спірного договору позивачем упродовж листопада 2012 року - липня 2013 року були надані відповідачеві послуги з охорони адміністративних приміщень та прилеглої території його підприємства. Установлено судами і те, що такі послуги були прийняті відповідачем за двосторонніми актами здачі-приймання №130 за листопад 2012 року, №141 за грудень 2012 року, №9 за січень 2013 року, №22 за лютий 2013 року, №35 за березень 2013 року, №47 за квітень 2013 року, №59 за травень 2013 року, №73 за червень 2013 року, №86 за липень 2013 року, №100 за серпень 2013 року, які останній підписав без зауважень і заперечень та скріпив печаткою. Відповідач за отримані послуги розрахувався лише частково. Отже, як установили суди, вартість наданих та неоплачених відповідачем послуг складає 79063,20 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективна агенція "Альфа-Д" про стягнення з Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради 79063,20 грн. боргу, 2190,85 грн. пені, 875,26 грн. - 3 % річних та 19,66 грн. інфляційних витрат. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог. Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. У відповідності до приписів статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Як вже зазначалося, за порушення строків оплати за договором (пункт 7.3.1) сторони передбачили нарахування пені. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарські суди установили, що позивач за договором №85-П від 18.09.11 упродовж листопада 2012 року - липня 2013 року надавав відповідачу послуги з охорони адміністративних приміщень та прилеглої території підприємства останнього. Ці послуги були прийняті відповідачем, що оформлено актами наданих послуг, підписаними останнім без зауважень і заперечень. Суди в процесі розгляду спору установили, що відповідач за надані послуги розрахувався лише частково. Вартість прийнятих за спірними актами та неоплачених відповідачем охоронних послуг складає 79063,20 грн., що між іншим, підтверджується і актом звірки розрахунків, підписаним сторонами (а.с. 34). Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи установлений судами факт надання позивачем відповідачеві послуг за договором та прийняття таких за спірними актами наданих послуг і зважаючи на несплату відповідачем їх вартості у повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком судів про стягнення з відповідача несплаченої суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат. Довід скаржника про неукладеність спірного договору не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки він був предметом розгляду апеляційним господарським судом і обґрунтовано відхилений ним. Господарські суди установили, що зазначений договір був підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками; він виконувався сторонами; в актах наданих послуг є посилання на спірний договір. Отже, (як вже зазначалося і це установили суди) фактичні дії сторін свідчать про те, що спірний договір був укладений. Тобто суди вірно зазначили, що відсутні правові підстави вважати спірний договір неукладеним. Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами та вони стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.14 у справі №920/1523/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець