Постанова

від 04.06.2009 по справі 16/433

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/433

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" червня 2009 р.                                                          Справа №  16/433

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивачів:

-  Житомирської міської ради: не з'явився,

- КП "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного  господарства:

                           Лічного С.В. - представника за довіреністю від 25.12.2008 р.,

від відповідача: Піскової В.В. - представника за довіреністю №22 від 22.05.2008 р.,

                           Шкуропат Л.Р. - представника за довіреністю №05 від 31.03.2008 р.,  

від прокуратури  м. Житомира: Бугайова С.В. - прокурора  відділу представництва

                           інтересів громадян та держави в судах прокуратури Житомирської

                           області (посвідчення №86),  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства  з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна  ЛТД", м. Житомир  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "09" липня 2008 р.  у справі № 16/433 (суддя Гансецький В.П.)

за  позовом Прокурора м. Житомира в інтересах  держави в особі Житомирської міської ради в особі Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Житомир   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД", м. Житомир

про  стягнення 428139,32 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.07.2008 р. у справі №16/433 позов Прокурора міста Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради в особі Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" про стягнення 428139,32 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" 428139,32 грн. збитків за скид понаднормативних забруднень, 4281,39 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду Житомирської області від 09.07.2008 р. у справі  №16/433, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

Зокрема, скаржник вказує, що господарський суд розглянув справу за відсутності представника ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД", при цьому, відповідач не був повідомлений про дату та час судового засідання, яке відбулось 09.07.2008 р. Як зазначає відповідач, відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

У доповненні до апеляційної скарги (а.с.2, т.2) зазначено, що згідно даних відповідача, заборгованість ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД" перед позивачем за період з 01.07.2009 р. по 18.02.2008 р. становить 305780,17 грн., 18.02.2008 р. - це дата останнього виставленого позивачем рахунку. Акт звірки по договору від 12.01.2004 р. за вказаний період позивач підписувати відмовляється, без підписання акту звірки неможливо точно встановити суму заборгованості між сторонами. Скаржник вважає, що місцевим господарським судом неповно з"ясовано обставини справи.

Представник відповідача в засіданні суду підтримала доводи апеляційної скарги. Вважає, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції порушено норми чинного законодавства, у зв"язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити, а  рішення  суду першої інстанції скасувати.

Комунальне підприємство "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.117) проти доводів апеляційної скарги заперечило, просить залишити скаргу без задоволення.

Представник позивача в засіданні суду заперечила проти доводів, викладених в апеляційній  скарзі, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 09 липня 2008 р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без  задоволення.

Слід зазначити, що зважаючи на приписи ст.101 ГПК України, нез"явлення в судове засідання представника позивача - Житомирської міської ради, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами справи.

Прокурором Житомирської області надані письмові пояснення (вх.№02-01/662/09 від 03.02.2009р., а.с.116, т.1), в яких зазначалось, що виставлені водоканалом рахунки за підвищеним тарифом на загальну суму 428139,32 грн. не у повному обсязі оплачені відповідачем у добровільному порядку, та що станом на 03.01.2009 р. погашено боргу 90000,00 грн., залишок заборгованості складає 338139,32 грн.

В судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає  рішення  суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без  задоволення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

08.06.2006 р. між Комунальним підприємством "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (виконавець) та ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД"  (споживач) укладено договір №1209 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію, за яким (п.1.1., п.1.2) виконавець зобов"язався постачати споживачу воду із комунального водопроводу і приймати від нього стоки у комунальну каналізаційну систему міста Житомира; споживач зобов"язався своєчасно і в повному обсязі на умовах даного договору оплачувати  надані йому виконавцем послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами згідно виставлених рахунків (а.с.146-147, т.1).

Згідно п..2.3. договору, при виконанні даного договору сторони зобов"язані керуватись діючими Правилами користування системами водопостачання і каналізації, Правилами приймання стічних вод підприємств, організацій в господарсько-побутову систему каналізації м.Житомира", а також відповідними рішеннями Житомирського міськвиконкому.

Відповідно до п.4.1.2. договору, виконавець зобов"язаний забезпечити приймання стічних вод від споживача з концентрацією забруднюючих речовин, що не перевищують гранично допустимі норми згідно Правил приймання стічних вод підприємств, організацій в господарсько-побутову систему каналізації м. Житомира" в обсязі встановленого ліміту.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що строк дії підвищеного тарифу за скид споживачем понаднормових забруднень, установлених разовим аналізом, визначається з моменту проведення виконавцем попереднього аналізу стічних вод до моменту фіксації порушення, але не більше одного календарного місяця. Підвищений тариф оплачується за весь об"єм стічних вод, скинутих за цей період.

Платіжні документи за відпущену воду і прийняті стічні води, а також підвищений тариф за перевищення ДВП належить сплаті в п"ятиденний період з дня їх вручення (п.5.5. договору).

З наявних у матеріалах справи актів, складених комісією Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства від 13.04.2007 р., від 26.04.2007 р., від 11.05.2007 р., від 03.05.2007 р., від 04.07.2007 р., від 24.07.2007 р., від 10.09.2007 р., від 29.11.2007 р., від 25.12.2007 р., від 30.01.2008 р. (а.с.7-16, т.1), а також, виписками із хімічного аналізу стічних вод ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД", відібраних для дослідження (а.с.17-26, т.1), вбачається, що позивачем у справі було виявлено факт перевищення відповідачем гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

З даного приводу та у зв"язку із неоплатою споживачем - ТОВ ЕМІ-Україна ЛТД" виставлених рахунків за очистку стічних вод з перевищенням ДВП, КП "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" направило лист від 20.03.2008 р. №27/282 (а.с.5-6, т.1) до прокуратури міста Житомира з доданими матеріалами.

Вказані обставини стали підставою для звернення 19.05.2008 р. прокурора міста Житомира до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД", м.Житомир про стягнення       428139,32 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор просить стягнути плату за скид понаднормативних забруднень у зазначеній сумі, у відповідності до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37. Тому, помилкове посилання прокурора у позовній заяві на відшкодування збитків за скид понаднормативних забруднень не приймається судовою колегією до уваги, оскільки, плата за скид понаднормативних забруднень, визначена Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів не є збитками у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України.

Збитками відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення коментованої норми, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства  (зокрема, ст.ст.1166-1194,1209-1211 ЦК України, ст.ст.224-229 ГК України). Збитки ж, заподіяні правомірними діями, за загальним правилом (ч.4 ст.1166 ЦК України), відшкодовуються лише у випадках, передбачених законом.

До суб'єктів, котрі мають право вимагати відшкодування збитків, можна віднести державу як власника водних об'єктів та користувачів водних об'єктів. Шкода (збитки) підлягає відшкодуванню "особою, яка її завдала" (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства в якості організаційно-економічного заходу щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачено ст.29 Водного кодексу України. Відповідальність за порушення водного законодавства, в т.ч. у вигляді відшкодування збитків, передбачена також ст.110, ст.111 Водного кодексу України.

Водночас, водним об'єктом, згідно ст.1 Водного кодексу України є природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м.Житомира; а відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 р. №37, каналізацією є сукупність споруд та мереж, призначених для відведення та очищення стічних вод.

Таким чином,  застосування місцевим господарським судом положень Водного кодексу України при вирішенні даного судового спору є безпідставним.

Зважаючи на зазначене, помилковим є також застосування такого визначення як "збитки" та "відшкодування збитків" місцевим господарським судом у обґрунтуванні мотивувальної частини оскаржуваного рішення.

Слід зазначити також, що дійшовши правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за скид понаднормативних забруднень, місцевий господарський суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого прийняв частково неправильне рішення. Такого висновку судова колегія апеляційного господарського суду дійшла, зважаючи на наступне.

Як уже зазначалось, факт скиду відповідачем понаднормативних забруднень та порушення встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства підтверджений матеріалами справи та, крім того, не заперечується відповідачем.

Згідно п.2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, підприємства зобов'язані, зокрема, виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

У відповідності до п.7.8. вказаних Правил, з метою контролю якості стічних вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник підприємства-абонента. У разі неявки уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт останній підписується представниками Водоканалу із зазначенням прізвища представника абонента, який відмовився підписати акт.

У відповідності до п.7.10. Правил, при виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на підприємстві).

Пунктом 7.11. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, передбачено, що у місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб.

20 сесією Житомирської міської ради 4 скликання від 29.09.2004 р. затверджено Правила приймання стічних вод підприємств, організацій в господарсько-побутову систему каналізації м.Житомира (а.с.57-72,т.1) (далі - Правила приймання м.Житомира).

У відповідності до п.2.4. Правил приймання м.Житомира, підприємства зобов"язані, зокрема, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні вставлених показників.

Розділом 8 Правил приймання м.Житомира встановлено порядок обчислення плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів (згідно Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 р. №37.  

Вказана Інструкція встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (підприємства) (п.1.2. Інструкції).

Відповідно до п.1.3. Інструкції, підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста (далі - місцеві Правила приймання), Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. №65, та цієї Інструкції.

Підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються підприємствами.

Контроль за прийманням стічних вод підприємств у каналізаційну мережу здійснюють Водоканали.

У відповідності до п.2.3. Інструкції, нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим наказом Держбуду України від 27.06.2001 р. №139, зареєстрованим Мін'юстом України 23.08.2001 за N 748/5939.

Пунктом 3.2. Інструкції, а також п.8.2. Правил приймання м.Житомира, встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Згідно п.3.6. Інструкції (п.8.6. Правил приймання м.Житомира), період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта. У разі виявлення залпового скиду обсяг скинутих стічних вод визначається за актами, якими зафіксовані початок та закінчення залпового скиду.

Відповідно до п.4.1. Інструкції, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.

Умовами договору між сторонами у справі було передбачено оплату виставлених позивачем - КП "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", рахунків в п"ятиденний строк з дня вручення.

У відповідності до умов договору, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правил приймання м.Житомира та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, позивачем було нараховано плату за скид понаднормативних забруднень та у період з 10.05.2007р. по 18.02.2008р. виставлено відповідні рахунки (а.с.27-38, т.1) на загальну суму 428139,32 грн.

Дослідивши наявні у справі та додатково витребувані апеляційним господарським судом докази здійснення розрахунків відповідача згідно виставлених позивачем рахунків, судова колегія погоджується із доводами відповідача, викладеними у доповненні до апеляційної скарги, що точно встановити суму заборгованості між сторонами можливо лише з акту звірки між сторонами, з огляду на те, що:

-по-перше, відповідач здійснював плату за договором  №1209 від 08.06.2006 р. не лише згідно рахунків на плату за очистку стічних вод з перевищенням ДВП в стічних водах, а й за послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами;

- по-друге, між сторонами існували правовідносини за договором №113 від 11.07.2007р. з поставки матеріалів, внаслідок чого підписано акт  №113 по взаємозаліку.

Слід зазначити, що зі змісту акту №113 по взаємозаліку від 11.07.2007 р., підписаного керівниками сторін у справі, вбачається, що матеріали за договором №113 від 11.07.2007 р. на суму 212773,28 грн. були поставлені відповідачем саме в рахунок погашення заборгованості по платі за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій.

Наведене позивач помилково не врахував при підготовці позовних матеріалів до суду.

Вказані обставини не були встановлені судом першої інстанції, а тому і не були прийняті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Водночас, з розгорнутого акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД" та позивачем по очистці стічних вод з перевищенням ДВП в стічних водах по договору №1209 від 12.01.2004 р. вбачається, що як на дату пред"явлення позову, так і на дату винесення рішення по справі, заборгованість відповідача за період включно по січень 2008 року, визначений у позовній заяві, становила 322690,66 грн. Вказаний акт підписаний головними бухгалтерами обох сторін та скріплений печатками сторін, а тому є належним доказом по справі.  

Судова колегія відзначає, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Однак, при цьому, судова колегія враховує, що акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи.

Судом також приймається до уваги, що зміст акту звірки взаєморозрахунків не заперечується позивачем та відповідає первинним документам, а тому судова колегія вважає, що акт звірки взаємних розрахунків є належним та допустимим доказом щодо обставин, які мають значення для справи.

Слід зазначити, також, що суму заборгованості 322690,66 грн. на час прийняття рішення у справі підтвердив і представник позивача в засіданні суду.

Крім того, з матеріалів, поданих до суду апеляційної інстанції вбачається також, що на час здійснення апеляційного розгляду справи заборгованість перед позивачем вже погашена ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД".

Разом з тим, враховуючи викладене, а також, що метою апеляційного господарського суду є перевірка законності та обґрунтованості рішень господарських судів першої інстанції та виправлення допущених цим судом помилок та повноваження, надані апеляційному господарському суду ст.103 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині стягнення суми боргу та судових витрат, зазначивши про часткове задоволення позову, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" на користь позивача  322690,66 боргу. В решті позову слід відмовити.

Витрати на сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам  відповідно до ст. 49 ГПК України.

Отже, апеляційна скарга задовольняється частково.

Крім того, слід зазначити, що як вбачається з поданого позивачем до апеляційного господарського суду рішення тридцятої сесії п"ятого скликання Житомирської міської ради від 18.03.2009 р. №934 "Про зміну найменування комунальних підприємств та затвердження статутів", найменування Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" було змінено на Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради.

Статутом Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської  міської ради (п.1.1. Статуту) підтверджується, що останнє є правонаступником  Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Житомир.

Статтею 25 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї з сторін у спірному  або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні  внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в  рішенні  або  ухвалі.  Усі  дії,  вчинені  в  процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво   можливе   на  будь-якій  стадії  судового процесу.

Відповідно до вищенаведеного положення чинного законодавства, судова колегія здійснює заміну Комунального підприємства "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Житомир його правонаступником Комунальним  підприємством  "Житомирводоканал"  Житомирської міської ради.

  Керуючись ст.ст.25,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити  Комунальне підприємство  "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Житомир його правонаступником Комунальним  підприємством  "Житомирводоканал"  Житомирської міської ради, м.Житомир.

2. Апеляційну скаргу Товариства  з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна  ЛТД", м. Житомир  задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Житомирської області від 09 липня 2008 року у справі №16/433 змінити в частині стягнення суми боргу та судових витрат, виклавши  резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД"   (10014, м.Житомир, вул. Київська, 106, ідентифікаційний код 32008372) на користь Комунального   підприємства  "Житомирводоканал"  Житомирської міської ради (10025, м. Житомир, вул. Черняхівського,120, ідентифікаційний код 03344065) - 322690,66 грн. боргу;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, код ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач  УДК в м.Житомирі) - 3226,90 грн. державного мита;

- 88,94 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  (отримувач - УДК в м. Житомирі,  п/р 31218259703002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код доходу 22050000, код ЄДРПОУ 22062319).

В решті позову відмовити."

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

5. Справу  №16/433 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий суддя:                                                               

 судді:

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - КП "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

3 - Житомирській міській раді

4 - прокуратурі міста Житомира

5 - відповідачу

6 - в наряд