Ухвала

від 16.05.2014 по справі 34/393-07-8723

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" травня 2014 р.Справа № 34/393-07-8723

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від боржника (Військової частини А 1283): Лазар А.Н. за довіреністю від 12.03.2014р.;

від скаржника ( Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа -М") не з'явився;

від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа -М" про зобов'язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконати певні дії в порядку ст. 121-2 ГПК України по справі 34/393-07-8723 позов Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" до Військової частини А 1283 про стягнення на суму 20250,68грн., -

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 грудня 2007 р. у справі № 34/393-07-8723 позов Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" до Військової частини А 1283 про стягнення на суму 20250,68грн. - задоволений. (Суддя Фаєр Ю.Г.)

З Військової частини А 1283 (код ЄДРПОУ 22994917; 65063, м.Одеса-63, провулок штабний, 1; п/р 35219004004209 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, кв.37; п/р26004301454 в АКБ „Національний кредит" м.Києва, МФО 320702) стягнуто : заборгованість на загальну суму 20250(двадцять тисяч двісті п'ятдесят)грн.68коп., витрати по сплаті держмита на суму 202(двісті дві)грн.51коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

В апеляційному та касаційному порядку дане рішення не розглядалось.

На виконання вказаного рішення 08.01.2008 р. виданий наказ дійсний для пред'явлення до 08.01.2011 р.

23.12.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга від Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа -М" (далі - скаржник, стягувач) про зобов'язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконати певні дії в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій скаржник просить:

- зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ повернути стягувачеві наказ № 34/393-07-8723 від 08.01.2008р. виданий господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 19.12.2007р.;

- у разі визнання судом факту втрати оригіналу зазначеного наказу зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ у встановленому чинним законодавством порядку одержати дублікат наказу та повернути його стягувачеві замість втраченого оригіналу;

- зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ надіслати стягувачеві оригінал наказу або його дублікат за його фактичною адресою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2013р. (суддя Літвінов С.В.) скаргу МПП "Фірма "Альфа-М" щодо дій (бездіяльності) Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду 13 березня 2014 р. вказана ухвала господарського суду Одеської області від 26.12.2013 року скасована та справа скерувана до господарського суду Одеської області для розгляду даної скарги по суті.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Никифорчука М.І. дана скарга прийнята до розгляду.

При розгляді скарги встановлено наступне.

У скарзі скаржник просить:

1. Зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ повернути стягувачеві наказ № 34/393-07-8723 від 08.01.2008р. виданий господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 19.12.2007р.;

2. У разі визнання судом факту втрати оригіналу зазначеного наказу зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ у встановленому чинним законодавством порядку одержати дублікат наказу та повернути його стягувачеві замість втраченого оригіналу;

3. Зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ надіслати стягувачеві оригінал наказу або його дублікат за його фактичною адресою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 березня 2014 р. дана скарга прийнята до розгляду та її розгляд призначений на 31 березня 2014р.

В засідання суду 31 березня 2014 р. сторони не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги ( повідомлення у справі), причини неявки суду не повідомили..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 р. розгляд скарги був відкладений на 16 квітня 2014р.

В засідання суду 16 квітня 2014 р. сторони не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги (повідомлення у справі), причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16 квітня 2014 р. розгляд скарги був відкладений на 12 травня 2014р.

В засідання суду 12 травня 2014 р. з'явився представник боржника (відповідача), скаржник не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги (повідомлення у справі), причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши скаргу, додані до неї матеріали, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника боржника, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України, в редакції Закону N 2539- III ( 2539-14 ) від 21.06.2001р., - Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/365 від 28.03.2002 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ( із наступними змінами та рекоменлаціями), - за змістом 121-2 ГПК за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як вбачається зі змісту скарги, скаржник просить :

1. Зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ повернути стягувачеві наказ № 34/393-07-8723 від 08.01.2008р. виданий господарським судом Одеської області на виконання рішення суду від 19.12.2007р.;

2. У разі визнання судом факту втрати оригіналу зазначеного наказу зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ у встановленому чинним законодавством порядку одержати дублікат наказу та повернути його стягувачеві замість втраченого оригіналу;

3. Зобов'язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ надіслати стягувачеві оригінал наказу або його дублікат за його фактичною адресою.

При цьому скаржник зазначає, що 04.11.2010 р. ВДВС відкрила виконавче провадження на виконання вказаного рішення за наказом від 08.01.2008р. З матеріалів справи убачається, що дійсно 04.11.2010 р. ВДВС відкрила виконавче провадження на виконання вказаного рішення за наказом від 08.01.2008р

Скаржник зазначає, що він неодноразово звертався до ВДВС із запитами про хід виконання стягнення, але ВДВС жодної відповіді йому не надала.

Як свідчить зміст додатку до скарги, скаржником додано до скарги лише 2 фіскальні чеки про направлення копії скарг до ВДВС. Запитів до ВДВС, зазначених скаржником у скарзі, скаржником не надано також і під час розгляду скарги.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження" скаржник, як сторона в виконавчого провадження (стягувач) має право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Тому скаржник у якості доказів позбавлення його права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження повинен надати суду докази звернення до ДВС із відповідною заявою.

З приведеного суд робить висновок, що оскільки скаржник не надав доказів його звернень до ДВС про хід виконання стягнення, тому вважати, що він звертався до ВДВС із запитами про хід виконання стягнення не можна, і тому, ці вимоги є недоведеними.

Щодо визнання судом факту втрати наказу суд зазначає таке.

Факт втрати оригіналу зазначеного наказу судом не встановлювався, оскільки скаржник не звертався до суду із відповідною заявою в порядку ст.120 ГПК України та не надав суду доказів, зазначених у ст. 120 ГПК України. (в матеріалах справи відсутня така заява скаржника).

З цих мотивів суд відхиляє вимоги скаржника щодо зобов'язання Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ у встановленому чинним законодавством порядку одержати дублікат наказу та повернути його стягувану замість втраченого оригіналу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2013 р. відмовлено у задоволення заяви ВДВС про видачу дублікату наказу з мотивів не надання довідки державного виконавця або органу зв'язку про втрату наказу. Дана ухвала апеляційному та касаційному порядку не розглядалось.

Вимоги про зобов'язання Першого Приморськог ВДВС Одеського МУЮ надіслати стягувачеві оригінал наказу або його дублікат за його фактичною адресою суд також відхиляє, оскільки незрозуміло що слід надіслати - оригінал наказу чи його дублікат.

Скаржник чи його представник в жодне судове засідання із трьох що відбулись не з'явився, доводи та вимоги скарги не уточнив.

За таких обставин, аналізуючи вищенаведене, суд вважає. що підстав для задоволення скарги суд не убачає.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в :

Скаргу Малого приватного підприємства „Фірма „Альфа -М" про зобов'язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконати певні дії - відхилити.

Суддя Никифорчук М.І.