Рішення

від 28.04.2009 по справі 17/264-2/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/264-2/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/264-2/128

28.04.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пласт-модерн»

До                    Відкритого акціонерного товариства «Більшовик»

Про                    зміну договору найму та зобов'язання до припинення дій                                                                                            

                           Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

В засіданнях приймали участь представники:

Від позивача      Черненко А.В. –представник за довіреністю № б/н від 28.11.08.          

Від відповідача  Михайлюк К.О. –представник за довіреністю № 3-13 від 12.01.09.;

                           Соболь М.П. –представник за довіреністю № 4-13 від 12.01.09.

Рішення прийнято 28.04.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 31.03.09. по 28.04.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пласт-модерн»до Відкритого акціонерного товариства «Більшовик»про зміну умов договору найму в частині строку найму з «з 01.06.05. по 28.05.06.»на «договір найму складається на строк з 01.06.05. по 31.03.09.», та про зобов'язання відповідача припинити дії, що порушують право позивача на використання орендованого майна Механо-ремонтного цеху № 13.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.07. у справі № 17/264 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.07. рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.07. у справі № 17/264 було скасовано та позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Більшовик»задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.07. та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.07. у справі № 17/264 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Верховного суду України від 07.02.08. у даній справі було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пласт-модерн»в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.12.07. у справі № 17/264.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.08. суддею Домнічевою І.О. було прийнято до свого провадження справу № 17/264 та присвоєно їй № 17/264-2/128.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.08. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України було припинено провадження у справі № 17/264-2/128.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.08. у справі № 17/264-2/128 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.08. у справі № 17/264-2/128 було скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.09. розгляд справи              № 17/264-2/128 призначено на 03.02.09. о 11-30.

В судовому засіданні 03.02.09. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пласт-модерн»подано суду письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких позивач просить суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні 03.02.09. судом на підставі ч. 3. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.02.09. о 14-45.

В судове засідання 26.02.09. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.09. розгляд справи на підставі ч. 3. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 31.03.09.

У судовому засіданні 31.03.09. представник відповідача подав суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 31.03.09. судом на підставі ч. 3. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.04.09. о 15-15 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 17/264-2/128.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.04. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” та Відкритим акціонерним товариством «Більшовик»було укладено Попередній договір, відповідно до якого сторони зобов'язались до 28.02.05. укласти у нотаріальній формі договір купівлі-продажу нежилої будівлі: ремонтно-механічного цеху № 13 в цілому на умовах визначених цим договором.

Пунктом 4. договору встановлено, що позивач зобов'язується сплатити на поточний рахунок відповідача аванс у розмірі 400 000, 00 грн., який сплачується Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” у рахунок належних у нього за основним договором платежів за об'єкт на підтвердження зобов'язання по купівлі об'єкту і на забезпечення виконання основного договору та який враховується при остаточному розрахунку по основному договору.

Відповідно до п. 10 договору передбачено, що в разі не укладення основного договору сума 400 000, 00 грн., що виплачена згідно п. 4. цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за рік згідно договору оренди об'єкту, який сторони зобов'язуються підписати протягом 10 днів з дати укладення даного договору на умовах, на яких об'єкт перебуває в оренді на час підписання цього договору. Сплив строку оренди такого договору починається з 01.01.05.

Пунктом 11 договору встановлено, що зобов'язання сторін по укладенню основного договору, встановлені цим договором припиняються, якщо основний договір не укладений сторонами у термін до 22.12.05. включно, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (проект договору купівлі-продажу об'єкта) в строк до 28.02.05.

Зазначений договір, відповідно до п. 17, вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення в разі укладення між сторонами договору оренди об'єкту з 01.01.05. на термін не менш ніж 360 днів та діє до повного виконання сторонами його умов.

01.06.05. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” (Наймач) та Відкритим акціонерним товариством «Більшовик»(Наймодавець) було укладено договір найму № ДО-19/Б-2005, за умовами якого Наймодавець передає, а Наймач приймає в тимчасове платне користування корпус 14 (механно-ремонтний цех № 13) за виключенням 260, 0 кв. м. за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, загальною площею 4 404, 0 кв. м.

Пунктом 4.1. договору від 01.06.05. сторони погодили, що даний договір укладається на строк з 01.06.05. по 28.05.06. і вступає в дію з моменту його підписання сторонами.

12.05.06. позивач направив відповідачу лист № 154/06, яким запропонував Відкритому акціонерному товариству «Більшовик»підписати додаткову угоду до договору найму № ДО-19/Б-2005 від 01.06.05., якою встановити строк договору найму – 51 місяць: з 01.06.05. по 31.08.09. (п. 4.1. договору від 01.06.05.).

Листом № 744-33 від 16.05.06. Відкрите акціонерне товариств «Більшовик»запропонувало позивачу до 29.05.06. звільнити розміщення цеху № 13 та передати його орендодавцеві, у зв'язку з тим, що договір найму № ДО-19/Б-2005 від 01.06.05. закінчується 29.05.06.

Обґрунтовуючи свої вимоги про встановлення терміну дії договору найму № ДО-19/Б-2005 від 01.06.05. з 01.06.05. по 31.08.09. позивач посилається на п. 10 попереднього договору від 22.12.04., яким встановлено, що договір оренди укладається на умовах, на яких об'єкт перебуває в оренді на час підписання цього договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 182 Господарського кодексу України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Умовами попереднього договору від 22.12.04. сторони встановили, що в разі неукладення основного договору (тобто договору купівлі-продажу ремонтно-механічного цеху № 13) сторони зобов'язуються укласти договір оренди об'єкту з 01.01.05.

При цьому, в строк до 28.02.05. одна зі сторін мала надіслати другій стороні пропозицію про укладення основного договору (проект договору купівлі-продажу об'єкта).

Однак, в передбачений попереднім договором термін, договір оренди між сторонами укладено не було.

За таких обставин, у відповідності до положень ст. 635 Цивільного кодексу України та ст. 182 Господарського кодексу України, зобов'язання сторін по укладенню договору оренди, передбаченого п. 10 попереднього договору, вважаються припиненими.

Договір найму № ДО-19/Б-2005, умови якого просить змінити позивач, укладено 01.06.05., тобто після припинення між сторонами взаємних зобов'язань за попереднім договором від 22.12.04.  

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з Акту здачі-приймання об'єкта від 31.01.08. позивач передав, а відповідач прийняв корпус 14 (механно-ремонтний цех № 13) за виключенням 260, 0 кв. м за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, загальною площею 4 404, 0 кв. м, що зазначено в договорі найму № ДО-19/Б-2005 від 01.06.05.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про укладення договору оренди в спрощеній формі, що виражається у виставленні відповідачем платіжних вимог, оскільки платіжна вимога не визначає строків оренди об'єкту, оцінки цілісного майнового комплексу об'єкт, порядку внесення орендної плати тощо.

Таким чином, виставлення платіжної вимоги не може свідчить про досягнення між сторонами домовленостей по зазначених умовах найму,  які є істотними умовами договору та без врегулювання яких договір оренди не вважається укладеним.

За таких обставин, платіжна вимога засвідчує лише факт сплати позивачем коштів за користування об'єктом третьою особою –Товариством з обмеженою відповідальністю «Пластмодерн-Маш».  

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пласт-модерн»відмовити повністю.

2.          Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                    Т.М. Ващенко