Постанова

від 15.01.2007 по справі 6/101-29/161

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/101-29/161

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

15.01.07                                                                                           Справа  № 6/101-29/161

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Радехів-цукор»

на ухвалу господарського  суду Львівської  області від 13.11.2006 року.    

у справі №6/101-29/161

кредитор: Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»

боржник: сільськогосподарське ТзОВ ім.. Б. Хмельницького

про:  банкрутство

З участю представників :

від апелянта –Василишин В.Р. –представник (доручення №б/н від 05.01.2007р.)

від кредитора – не з'явився.

від боржника   –Марчук Г.О. –ліквідатор.

                                                                    ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.11.2006р., суддя М. Синчук, в задоволенні заяви ТзОВ «Радехів-цукор»про окреме внесення до реєстру вимог кредиторів боржника - СГ ТзОВ ім.. Б. Хмельницького, вимог на суму 60352,17 грн. забезпечених притриманням майна, було відмовлено.

          З даною ухвалою не погодилось ТзОВ «Радехів-цукор»і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 1019 ЦК України.          

          Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши думки сторін,  колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.2006р. у справі №6/101-29/161 - без змін, враховуючи наступне.

          Відповідно до ч. 2 п. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно  ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Відповідно до п. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до п. 1 ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Львівської області  від 26.06.2006р. було порушено провадження у справі про банкрутство СГ ТзОВ ім.. Б. Хмельницького, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Марчука Г.О.

Ухвалою суду від 10.07.2006р. заявника зобов'язано подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, розпорядника майна Марчука Г.О. зобов'язано скласти і подати на розгляд суду реєстр вимог кредиторів. Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника було опубліковано в газеті «Голос України»від 21.07.2006р. №133 (3883).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2006р. було затверджено реєстр вимог кредиторів, серед яких відсутні вимоги ТзОВ «Радехів-цукор», оскільки відповідної заяви про грошові вимоги до боржника у встановленому порядку до суду та розпорядника майна не було подано.

Постановою Господарського суду Львівської області від 23.10.2006р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Марчука Г.О.

Між заявником та СГ ТзОВ ім.. Б. Хмельницького було укладено Договір погашення заборгованості №465 КБ від 29.11.2005р. На виконання умов даного договору боржником на підставі Акта приймання-передачі від 29.11.2005р. передано заявнику в користування протягом дії договору фронтальний навантажувач К-701, вантажний автомобіль КРАЗ, а заявник зобов'язався повернути їх у разі виконання боржником грошового обов'язку на суму 85352,17 грн., який виник внаслідок несплати боржником ціни отриманих у 2004-2005 роках товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 5.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту остаточного погашення заборгованості боржником у сумі 85352,17 грн.

Керівнику боржника було надіслано повідомлення №15-юр від 20.06.2006р. про притримання майна в порядку ст.. 594-597 ЦК України, яким повідомлено, що передані на підставі Договору транспортні засоби заявник притримує у себе.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при тримання відповідно до п. 1 ст. 546 ЦК України є окремим способом забезпечення виконання зобов'язання, якому характерні певні особливості і те, що порядок задоволення вимог за рахунок притримання речі, співпадає з порядком задоволення вимог із заставного майна, не дає підстав для прирівняння притримання із заставою.

Крім того, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»чітко вказує про необхідність окремого внесення до реєстру вимог кредиторів вимог, забезпечених лише заставою майна боржника. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, вимоги за яким окремо вносяться до реєстру вимог кредиторів, у ст.. 14 вказаного Закону, не передбачені. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»по відношенню до Цивільного кодексу України є актом спеціального законодавства, що має пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.  

Що ж стосується посилання апелянта на порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 1019 ЦК України, то воно не відповідає дійсності та відхиляється апеляційним судом. Вказана норма матеріального права стосується виключно умов договору комісії. Договір погашення заборгованості №465 КБ від 29.11.2005р., укладений між заявником та боржником за своєю правовою суттю не являється договором комісії, а тому правовідносини, що виникли на його основі не можуть регулюватись нормами глави 69 ЦК України.

Твердження апелянта про необхідність застосування до даного спору вимог ст.. 8 ЦК України –аналогії закону не ґрунтується на знанні апелянтом чинного законодавства, а тому також відхиляється апеляційним судом. Зазначена норма матеріального права зобов'язує суд застосовувати аналогію закону виключно у випадку коли цивільні відносини не врегульовані ЦК України або іншими актами цивільного законодавства. Оскільки правовідносини в даній сфері повністю врегульовані спеціальним Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то застосовувати аналогію закону нема жодних правових підстав.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 13.11.2006р. по справі №6/101-29/161 відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.11.2006 року у справі №6/101-29/161  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                                                                   О.Л. Мирутенко  

Судді:                                                                                                   Г.М. Гнатюк  

                                                                                                                             Н.М. Кравчук