32/28
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.09 Справа№ 32/28
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Санком”, м. Львів.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-український автомобільний дім”, м.Львів.
Про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу №1852600801/802, укладеного 24.11.2008р.
За участю представників сторін:
від позивача: Кушнір Т.В. –представник (доручення № 1/02 від 02.02.2009р.).
від відповідача: Горійчук В.В. –представник (довіреність б/н від 23.02.2009р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Санком”, м. Львів звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу №1852600801/802, укладеного 24.11.2008р. з Товариством з обмеженою відповідальністю „Західно-український автомобільний дім”, м.Львів.
Ухвалою суду від 09.02.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.03.2009р. Розгляд справи відкладався на 31.03.2009р. та 07.04.2009р. В судовому засіданні 07.04.2009р. сторонами подано клопотання про розгляд справи поза межами строку встановленого ст.69 ГПК України. В судових засіданнях 07.04.2009р. та 14.04.2009р. оголошувались перерви.
В судовому засіданні 14.05.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.06.2009р.
Представник позивача подав уточнення позовних вимог вх. № 9368 від 08.05.2009р. в якому просить визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу №1852600801/802, укладений 24.11.2008р. між ТзОВ «Санком»та ТзОВ «Західно-український автомобільний дім»таким, що втратив силу.
В судовому засіданні 14.05.2009р. представник позивача подав клопотання про відмову від уточнення позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу №1852600801/802 укладеного 24.11.2008р. між ТзОВ «Санком»та ТзОВ «Західно-український автомобільний дім»таким, що втратив силу, позовні вимоги про розірвання вищевказаного договору підтримав.
Представник відповідача з клопотанням позивача ознайомився, про що зазначив на його зворотній стороні.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав вказаних у відзиві вх.№ 3931 від 02.03.2009р., просив припинити провадження на підставі п.5 ст.80 ГПК України в зв»язку наявністю третейської угоди (п.11 договору купівлі-продажу транспортного засобу №1852600801/802 від 24.11.2008р.). Крім того, відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що позивач неправильно трактує п.4.6 договору, за яким у разі несплати покупцем коштів за автомобіль зобов»язання продавця за цим договором припиняються –договір визнається сторонами таким, що втратив силу. Право вимоги за цим пунктом договору належить продавцю за умови визнання такого права. Як стверджує відповідач в процесі проведеного ним внутрішнього розслідування було встановлено, що відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції 24.11.2008р. на адресу позивача був надісланий рахунок, а також вручений особисто п.Устінову В.В. (керівнику позивача) в момент підписання договору. Крім того, на адресу позивача 02.02.2009р. направлений лист від 30.01.2009р. про те, що автомобілі вийшли з виробництва та чекають на відгрузку, до якого було долучено рахунок № 1852600801-802 від 30.01.2009р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи та заперечення представників сторін суд, встановив:
Між ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім»(продавець) та ТзОВ «Санком»(покупець) 24.11.2008р. було укладено договір № 1852600801/802 купівлі-продажу транспортного засобу (надалі – договір) згідно умов якого продавець зобов»язується передати у власність покупця, а покупець зобов»язується прийняти 2 (два) автомобілі Мерседес-Бенц Аксор 2628 з кузовними надбудовами Super MEDIUM RCV та ліфтером ZOELLER Lifter type 320, ціна, якість та комплектація яких визначена в додатку №1, який є невід»ємною частиною цього договору, далі за текстом «автомобілі», та оплатити за автомобілі їх ціну (загальну вартість), визначену згідно з положеннями цього договору.
Після укладення цього договору продавець здійснює необхідні дії, пов»язані із замовленням та доставкою автомобілів на свій склад (п.1.1. договору).
Згідно п.2.1. договору поставка автомобілів здійснюється на умовах INCOTERMS DDT –склад продавця, у відповідності до міжнародних правил Інкотермс в редакції 2000 року, за адресою: Україна, 79032 м.Львів, вул..Дж.Вашингтона, 8. Датою поставки автомобілів покупцю вважається дата прийому-передачі автомобілів продавцем покупцю або уповноваженому представникові покупця з оформленням акту прийому-передачі, товарної накладної та довідки-рахунку.
Відповідно до п.2.2. договору передача автомобілів (їх частин) покупцю здійснюється продавцем після надходження від покупця повної ціни (загальної вартості) автомобілів, або коштів в розмірі 10 (десять) відсотків від ціни (загальної вартості) автомобілів та надання покупцем гарантійного листа з банку на суму 90 (дев»яносто) відсотків від ціни (загальної вартості) автомобілів. Покупець зобов»язаний прийняти автомобілі протягом 5 (п»яти) робочих днів з дати одержання від продавця повідомлення про готовність до передачі автомобілів, але не пізніше 25 листопада 2008року. Приймання по якості та комплектності здійснюється покупцем при отриманні автомобілів в м.Львові за адресою, яка вказана в п.2.1. даного договору.
Орієнтовні строки передачі автомобілів покупцю за умови вчасної оплати його ціни (загальної вартості) на умовах цього договору травень-грудень 2008року. Продавець має право достроково передати автомобіль покупцю (п.2.3. договору).
На день підписання сторонами цього договору ціна 1 (одного) автомобіля Аксор 2628, згідно комплектації вказаної в додатку цього договору № 1 становить еквівалент 168 000 000 євро (сто шістдесят вісім тисяч євро та 00 євроцентів) з ПДВ (п.3.1. договору).
Ціна (загальна вартість) 2 (двох) автомобілів становить еквівалент 336 000,00 євро (триста тридцять шість тисяч євро та 00 євроцентів) з ПДВ (п.3.2. договору).
Відповідно до умов п.4.1. договору покупець, протягом одного банківського дня з моменту укладення цього договору, зобов»язується сплатити на поточний рахунок продавця, вказаний в пункті 4.6 цього договору, 10 відсотків від ціни загальної вартості автомобілів, вказаної в п.3.2. цього договору, що становить еквівалент 33 600,00 євро (тридцять три тисячі євро та 00 євроцентів) з ПДВ.
За умовами п.4.2. договору покупець зобов»язаний не пізніше 15 днів з дня одержання від продавця повідомлення про готовність до поставки, сплатити на поточний рахунок продавця, вказаний в пункті 4.6. цього договору, наступних 90 відсотків від ціни (загальної вартості) автомобілів, вказаної в п.3.2. цього договору, що становить еквівалент 302 400,00 євро (триста дві тисячі чотириста євро та 00 євроцентів), з ПДВ, а також надати гарантійний лист з банку на суму, що складає 90 (дев»яносто) відсотків від ціни (загальної вартої) автомобілів, чи їх частини, що поставляється.
Згідно п.4.6. договору у разі несплати покупцем коштів за автомобілі у строки та в сумі, визначені згідно пунктів 4.1, 4.2, зобов»язання продавця за цим договором припиняються, а договір визнається сторонами таким, що втратив силу.
Всі платежі покупця за цим договором повинні здійснюватись виключно на підставі виписаного продавцем рахунку, з обв»язковим зазначенням номеру замовлення автомобілів. Платежі, здійснені покупцем не на підставі рахунку продавця не вважаються належним виконанням покупцем своїх зобов»язань за цим договором (п.4.9. договору).
Як стверджує позивач, відповідачем не було надіслано позивачу рахунок на сплату 10% вартості автомобілів, в зв»язку з чим у позивача були відсутні підстави для сплати коштів не на підставі рахунку відповідача, враховуючи положення п.4.9. договору.
Оскільки відповідачем було порушено умови договору та виконання договору для позивача втратило інтерес, останній просить розірвати договір в судовому порядку.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Згідно ч.1 ст.55, ч.2 ст.124 Конституції України передбачено гарантії судового захисту прав і свобод, та встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, система судів загальної юрисдикції та ін. регулює Закон України «Про судоустрій України»від 07.02.2002р. № 3018-ІІІ (із змінами та доповненнями).
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.
Згідно ст.2 Закону України «Про судоустрій України»суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Згідно п.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Зокрема, господарськими судами розглядаються справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.
Укладення третейської угоди не позбавляє сторону права на звернення за захистом порушеного права до господарського суду, як органу судової влади, який згідно Закону України «Про судоустрій України»здійснює правосуддя.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено статтею 16 цього Кодексу.
Крім того, слід зауважити, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», внесено зміни до ст.35 ГПК України і визначено зокрема, що факти, встановлені рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд проаналізувавши умови договору вважає за необхідне звернути увагу на ряд розбіжностей та суперечностей пунктів договору один одному.
Як вбачається з матеріалів справи, дата договору 24.11.2008р., хоча в п.14 договору після підписів представників сторін стоїть дата 17.06.2008р. В додатку № 1 до договору підписаного сторонами також вказано дату 17.06.2008р., цю ж дату вказано і в додатку №2 до договору.
Так в п.4.1. договору вказано, що покупець, протягом одного банківського дня з моменту укладення цього договору, зобов»язується сплатити на поточний рахунок продавця, вказаний в пункті 4.6 цього договору, 10 відсотків від ціни загальної вартості автомобілів, вказаної в п.3.2. цього договору, що становить еквівалент 33 600,00 євро (тридцять три тисячі євро та 00 євроцентів) з ПДВ, а в пункті 4.6 договору мова йде про наслідки несплати покупцем коштів за автомобілі у визначені строки та суми і немає жодного посилання на рахунки відповідача.
Згідно п.4.1. договору позивач повинен був здійснити проплату 10% вартості автомобілів, відповідач представив суду рахунок № 1852600801-802 від 24.11.2008р., який ним ніби-то надсилався позивачу на оплату 95%. Крім того, слід зауважити, що рахунок № 1852600801-802 від 30.01.2009р, який був надісланий позивачу разом з листом відповідача, також на оплату 95 % вартості автомобілів.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець зобов»язаний прийняти автомобілі протягом 5 (п»яти) робочих днів з дати одержання від продавця повідомлення про готовність до передачі автомобілів, але не пізніше 25 листопада 2008року. Враховуючи те, що договір як стверджують сторони був укладений 24.11.2008р., відтак неможливо виконати п.2.2 договору.
Крім того, з п.2.2 вбачається обов»язок відповідача повідомити про готовність до передачі автомобілів, чого відповідачем зроблено не було, оскільки з долученого до матеріалів справи листа № 04/01 від 30.01.2009р. вбачається що автомобілі лише вийшли з виробництва, тобто не є в наявності у відповідача.
Пунктом 4.9. передбачено, що всі платежі покупця за цим договором повинні здійснюватись виключно на підставі виписаного продавцем рахунку, з обв»язковим зазначенням номеру замовлення автомобілів. Платежі, здійснені покупцем не на підставі рахунку продавця не вважаються належним виконанням покупцем своїх зобов»язань за цим договором.
Як випливає з умов договору первісним є обов»язок відповідача виставити позивачу рахунок на оплату 10% вартості автомобілів, а похідним є обов»язок позивача сплатити вартість автомобілів на підставі витавлених рахунків, відтак саме порушення відповідачем умов договору унеможливило виконання договору позивачем, зважаючи на п.4.9. договору.
Відповідач не надав суду належних доказів надсилання позивачу рахунку № 1852600801-802 від 24.11.2008р., оскільки представлені ним журнали реєстрації вихідної кореспонденції (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи) не є належними доказами надсилання позивачу вищевказаного рахунку. Твердження відповідача про те, що рахунок було вручено п.Устінову В.В. під час укладення договору, не підтверджене жодними доказами.
Згідно ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов»язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов»язку.
Оскільки відповідач не виконав належним чином свого зобов»язання по договору,
у позивача були відсутні підстави сплачувати кошти зважаючи на умови п.4.9. договору,
відтак в даному випадку має місце прострочення кредитора.
Згідно ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач втратив інтерес до виконання договору, оскільки на дату його укладення офіційний курс євро був значно нижчим ніж на дату виставлення відповідачем рахунку № 1852600801-802 від 30.01.2009р. Крім того, слід звернути увагу на те, що згідно п.2.3 договору орієнтовні строки передачі автомобіля травень-грудень 2008р.
За рахунок різниці офіційного курсу євро значно зросла ціна автомобілів, що стало економічно не вигідно для позивача. Так, в рахунку № 1852600801-802 від 24.11.2008р. вказана сума 2 519 828,64 грн. (по курсу НБУ 7,777576 +1,5%=78942 грн./євро, а в рахунку № 1852600801-802 від 30.01.2009р. вказана сума 3 270 810,48 грн. (по курсу НБУ 10,095470=1,5%=10,2469 грн./євро).
Листом від 01.02.2009р. № 01/02 позивач повідомив відповідача про втрату інтересу до подальшого виконання договору та бажання припинити договірні відносини. В підтвердження надсилання вищевказаного листа позивач надав суду повідомлення про вручення та квитанцію від 04.02.2009р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи).
Проаналізувавши договір судом встановлено що його умови є невизначеними, пункти договору суперечать один одному, їх неможливо реально виконати. Як вбачається із суперечливого змісту пунктів договору у відповідача не було наміру до його виконання.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку підставності позову до задоволення в повному обсязі.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати слід покласти на відповідача згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 613, 651-653, 655 ЦК України, ст.ст. 43, 34, 43, 49, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Розірвати договір № 1852600801/802 купівлі-продажу транспортного засобу укладений 24.11.2008р. між ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім»та ТзОВ «Санком».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український автомобільний дім», вул.Антоновича, 59 м.Львів (р/р 26000001305874 у Філії ЗАТ «ОТП Банк»у м.Львові, МФО 385402, ЄДРПОУ 32053671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком», вул.Чернігівська, 14, м.Львів (р/р 26004001158001 у Філії ВАТ КБ «Надра», МФО 325928, ЄДРПОУ 36152673) 85 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2009 |
Оприлюднено | 22.06.2009 |
Номер документу | 3876268 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні