Рішення

від 13.05.2009 по справі 54/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/86

13.05.09

За позовом  Приватної фірми "Апія"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Конві"

про               стягнення 2 960,83 грн.

                                                                                                                   Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача        не з'явився           

від відповідача    не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Приватна фірма "Апія" звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Конві" про стягнення 29 738,60 грн. основного боргу, 1 173,25 грн. пені, 624,51 грн. інфляційних втрат та 146,66 коп. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 5/17.8-06.07 від 01.06.2007 р.  

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2009 р. позовна заява з доданими матеріалами передана за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/86, розгляд справи призначено на 15.04.2009 р.

Представник позивача у судове засідання 15.04.2009 р. не з'явився. Позивачем через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки уповноваженого представника позивача, який перебуває у відрядженні. Також позивачем подано заяву про зміну розміру позовних вимог, якою позивач зменшив суму основного боргу на 19 500,00 грн. та збільшив вимоги про стягнення інфляційних втрат на 862,42 грн. Нова ціна позову згідно з розрахунком позивача становить    13 045,44 грн.         

У поданому відзиві відповідач заперечив проти вимог позивача про стягнення основного боргу та інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої запереченням сплатою ним суми основного боргу та неправильним розрахунком позивачем суми інфляційних втрат.  

Представником відповідача також подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено на 2 місяці.  

У зв'язку з неявкою представника позивача, що перешкоджає  вирішенню спору по суті, розгляд справи відкладено на 13.05.2009 р.

У судове засідання 13.05.2009 р. представники сторін не з'явилися. Через відділ діловодства від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позивачем також подані зміни до позовної заяви щодо розміру позовних вимог, якими позивач повідомив суд про повне погашення відповідачем суми основного боргу та просив стягнути з відповідача 2 960,83 грн. пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. між Приватною фірмою "Апія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Конві" був укладений договір поставки № 5/17.8-06.07, згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити і передавати у власність відповідача, а відповідач, як покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити крафт-папір у рулонах виробництва Росії (п. 1.1. договору).  

На виконання умов договору позивач 27.10.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 34 738,60 грн. Факт передачі-приймання товару засвідчений накладною                               № r7.27.10.2008/504/а від 27.10.2008 р., підписаною представниками обох сторін.

Як визначено п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю суворої звітності серії НБК № 635573/374 від 27.10.2008 р.   

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.   

Відповідачем було здійснено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 10682 від 28.11.2008 р., № 107 від 02.02.2009 р., № 246 від 10.03.2009 р., № 251 від 11.03.2009 р., № 276 від 13.03.2009 р., № 304 від 19.03.2009 р., №  311 від 20.03.2009 р. та  № 389 від 07.04.2009 р.

Враховуючи погашення відповідачем основної суми боргу, позивач в заяві про зміну розміру позовних вимог від 05.05.2009 р. просить суд стягнути з відповідача 1 310,13 грн. пені, 1 486,93 грн. інфляційних витрат та 163,77 грн. процентів річних.  

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 7.3. договору поставки № 5/17.8-06.07 від 01.06.2007 р. передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату кожної окремо поставленої партії товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати поставки товару.

Отже, строк оплати товару відповідачем закінчився 27.11.2008 р.

Відповідно до п. 8.2. договору в редакції, передбаченій п. 4 Додаткової угоди № 1 до договору поставки № 5/17.8-06.07 від 01.06.2007 р., при порушенні покупцем строків розрахунків з постачальником за товар, покупець, за письмовою вимогою постачальника, виплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

З огляду на викладене вище та перевіривши правильність поданих позивачем розрахунків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у сумі 163,77 грн., а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 1 486,93 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 2 960, 83 грн.    

Враховуючи той факт, що відповідач сплатив суму боргу вже після подання позивачем позовної заяви, витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Конві" (03057, м. Київ,  вул. Ежена Потьє, буд. 12, код ЄДРПОУ 34795873,  п/р № 26005300120943 у ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватної фірми "Апія" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24, код ЄДРПОУ 25613488, п/р 26003026814332 у відділенні ВАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618)  1 310 (одну тисячу триста десять) гривень 13 коп. пені, 163 (сто шістдесят три) гривні 77  коп. процентів річних, 1 486 (одну тисячу чотириста вісімдесят шість) гривень 93 коп. збитків від інфляції, 316 (триста шістнадцять) гривень 83 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                  Т.С. Демченко