Рішення

від 15.05.2014 по справі 922/3986/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р.Справа № 922/3986/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", м. Харків; до приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння", м. Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство закритого типу "Фірма І.В.S.", м. Харків; про стягнення 2493934,19 грн. за участю представників:

позивача - Артюх А.Л., довіреність №1802 від 15.06.2012 р.;

відповідача - Новосельцев В.І. за довіреністю № б/н від 31.07.2013 р.;

третьої особи ПАТ "Земельний банк" - не з"явився;

третьої особи АТЗТ "Фірма І.В.S." - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" про стягнення 2493934,19 грн. за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007, з яких: 1450000,00 грн. основного боргу, 1043934,19 грн. відсотків за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2013 у справі № 922/3986/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" на користь Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 грошові кошти в сумі 2493934,19 грн., що включають в себе: заборгованість за основним боргом в сумі 1450000,00 грн., прострочені відсотки за користування кредитом в сумі 1043934,19 грн., нараховані за період з серпня 2010 по липень 2013 року; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" на користь Державного бюджету України 49878,68 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 у справі №922/3986/13 за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 24939,34 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 року по справі №922/3986/13 касаційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області було задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 та рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2013р. у справі № 922/3986/13 скасовано, а справу № 922/3986/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи пояснень №17-010/6207 від 12.05.2014р. (вх.№15523 від 13.05.2014р.), поданих на виконання ухвали суду від 24.04.2014р.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в позові, посилаючись, у тому числі, на підстави зазначені у запереченнях проти доводів, якими обгрунтовано позов (вх.№15700 від 14.05.2014р.).

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили, доказів на виконання ухвали суду від 24.04.2014р. не надали. Копія судової ухвали від 24.04.2014р., направлена на адресу АТЗТ "Фірма І.В.S.", повернулася до суду 13.05.2014р. без доказів вручення, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання"; ПАТ "Земельний банк" - отримав судову ухвалу 06.05.2014р., що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, та враховуючи приписи постанови Вищого господарського суду України від 03.03.2014 року, суд встановив наступне.

Між Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Харківській області та Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" (правонаступник Харківського акціонерного комерційного Земельного банку) 06.11.2008 був укладений кредитний договір №15, за умовами якого Публічному акціонерному товариству "Зембанк" надано кредит на суму 50 000 000,00 грн. на термін з 06.11.2008 до 26.08.2009 з оплатою відсотків у розмірі 17 % річних. 05.01.2010 додатковим договором №1 до кредитного договору № 15 внесено зміни, якими пролонговано термін погашення кредиту до 26.08.2010 та збільшено процентну ставку за кредитом до 18 % річних.

25.06.2010 додатковим договором № 2 до кредитного договору № 15 внесено зміни до п. 1.2, відповідно до яких додатково в забезпечення виконання зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Зембанк" за кредитним договором Національному банку України надані майнові права за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Зембанк" та Акціонерним товариством "Лізингова компанія "Сприяння" зі всіма змінами до нього, про що укладено договір застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010. 05.01.2010 додатковим договором №1 до кредитного договору № 15 внесено зміни, якими пролонговано термін погашення кредиту до 26.08.2010 та збільшено процентну ставку за кредитом до 18 % річних.

25.06.2010 додатковим договором № 2 до кредитного договору № 15 внесено зміни до п. 1.2, відповідно до яких додатково в забезпечення виконання зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Зембанк" за кредитним договором Національному банку України надані майнові права за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Зембанк" та Акціонерним товариством "Лізингова компанія "Сприяння" зі всіма змінами до нього, про що укладено договір застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010.

Між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та акціонерним товариством "Лізингова компанія "Сприяння" (позичальник) 24.09.2007р. укладено договір про надання кредитної лінії №75-07/К, далі - кредитний договір №75-07/К, згідно п. 1.1. якого банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 2000000,00 грн., у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності і платності і цільового характеру використання кредиту строком на 2 роки, на поповнення оборотних, з можливістю отримання окремих кредитів (траншів), з кінцевим строком повернення кредиту згідно п.1.2. цього договору до 21.09.2009р. включно, процентна ставка за користування кредитом визначена в розмірі 17 відсотків річних.

До кредитного договору №75-07/К додатковими угодами вносилися зміни, зокрема, додатковою угодою №1 від 25.09.2007р. встановлено строк повернення кредиту - 21.09.2009р., додатковою угодою №3 від 30.05.2008р. змінено відсоткову ставку за користування кредитом - з 24.09.2007р. - 17%, з 01.06.2008р.- 20%.

Додатковою угодою №4 від 21.09.2009 до договору № 75-07/К від 24.09.2007 сторони погодили подовжити строк дії договору до 19.09.2010 включно. Крім того, додатковою угодою внесено зміни до п. 1.3, яким встановлено розмір процентної ставки за користування кредитом: з 24.09.2007 - 17 % річних; з 01.06.2008 - 20 % річних; з 21.09.2009 - 24 % річних. Зазначеною додатковою угодою сторонами викладено п. 3.7 кредитного договору в новій редакції, відповідно до якої в разі порушення позичальником встановленого п. 1.2 кредитного договору № 75-07/К від 24.09.2007 строку повернення кредиту відповідач у подальшому сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи зі ставки 24 % річних, порядок нарахування й виплати яких встановлюється згідно з п.п. 3.5, 3.6 даного договору до повного погашення кредиту.

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" виконало свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007,що підтверджується виписками за особовим рахунком.

Приватне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння" свої зобов'язання за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 з урахуванням додаткових угод до нього належним чином не виконало, у зв'язку з чим станом на 01.08.2013 у нього утворилась заборгованість у розмірі 2 493 934,19 грн., з яких: 1 450 000,00 грн. за кредитом та 1 043 934,19 грн. за процентами.

25.06.2010 між Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Харківській області та Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" укладено договір застави майнових прав № 15/6. За умовами вказаного договору № 15/6 предметом застави є майнові права за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 зі всіма змінами до нього, укладеним між заставодавцем і боржником (майнові права), відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредит в сумі 2 000 000,00 грн., станом на дату укладення договору залишок заборгованості становить 1 500 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 19.09.2010 та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 24 % річних. Пунктом 1.6 договору застави майнових прав № 15/6 від 25.06.2010 передбачено, що за рахунок заставленого майнового права вимоги заставодержателя задовольняються в повному обсязі, включаючи суму основного боргу, нараховані проценти та пеню.

Переважне право позивача щодо задоволення його вимог до Публічного акціонерного товариства "Зембанк" з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до приписів Закону України "Про заставу" та ст. 73 Закону України "Про Національний банк України" сторони закріпили в п. 2.1.1. договору застави майнових прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010р. № 375, починаючи з 02.08.2010р. було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ "Зембанк".

Посилаючись на те, що Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" були порушені зобов'язання за кредитним договором від 06.11.2008 № 15 та на перехід до позивача права вимоги за кредитним договором від 24.09.2007 № 75-07/К, Національний банк України в особі Управління Національного банку України Харківській області звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприянння" 2493934,19 грн. заборгованості за кредитним договором від 24.09.2007 № 75-07/К.

Також позивач вказує на те, що висновки щодо заміни кредитора в зобов'язанні, що випливає з кредитного договору №75/07/К від 24.09.2007р., та переходу права вимоги за вказаним договором, на підставі п.4.2. договору застави майнових прав до позивача, викладені господарськими судами всіх рівнів в мотивувальній частині рішень по судовій справі №5023/5582/11.

Натомість відповідач у своїх запереченнях вказує на те, що у разі якщо б дійсно 01.07.2010р. відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, що випливає з кредитного договору №75/07/К від 24.09.2007р., то, з огляду на положення ч.2 ст. 583 ЦК України та ч.3 ст. 11 ЗУ "Про заставу", з цього часу ПАТ "Земельний банк" втратив би статус заставодавця у договорі застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010р., в зв'язку з переходом до Управління НБУ в Харківській області права вимоги, що випливають з кредитного договору №75/07/К від 24.09.2007р., а тому ПАТ "Земельний банк" був би позбавлений можливості здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки як заставодавець у договорі застави майнових прав №15/6 від 25.06.2010р., до якого і після 01.07.2010р. вносилися доповнення і зміни відповідними. В зв'язку з наведеним відповідач робить висновок про те, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені поза межами ліквідаційної процедури.

Водночас, відповідач зазначає про те, що обставини, які визначають момент переходу права вимоги, встановлені під час розгляду справи №5023/5582/11, на які посилається позивач, є власними висновками господарських судів, а не фактами, що мають преюдиціальне значення (п.2.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18). При цьому, склад сторін у даній справі та у справі №5023/5582/11 є різним.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати позивачу грошових кошти в сумі 2 493 934,19 грн. за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р., суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що до позивача не перейшло право вимоги за договором про надання кредитної лінії від 24.09.2007р. №75-07/К мотивовані тим, що на момент настання відкладальної умови в договорі застави майнових прав від 25.06.2010р. №15/6 (пункт 4.1.) ПАТ "Земельний банк" вже знаходився у процедурі ліквідації і тому задоволення вимог Національного банку до нього могло відбуватися лише в порядку черговості, визначеної законом, а не в порядку звернення стягнення на предмет застави.

Такі твердження відповідача спростовуються тим, що Постанова НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ "Земельний банк" №375 була ухвалена 30.07.2010р., а відкладальна умова, передбачена п.4.1. договору застави майнових прав від 25.06.2010р. №15/6 настала раніше - 30.06.2010р.

Такою відкладальною умовою була несплата процентів за кредитом у визначений договором про надання кредитної лінії від 24.09.2007р. №75-07/К строк. У відповідності доп.3.6. цього договору проценти за користування кредитом за поточний календарний місяць повинні були бути сплачені до останнього робочого дня місяця включно (тобто до 30.06.2010р.). Насправді ж вони, як свідчить розрахунок позивача (т.ІІ а.с.85) і не заперечується відповідачем, не сплачені до цього часу. Відтак, враховуючи настання відкладальної умови та відповідний перехід права вимоги до позивача до початку ліквідаційної процедури ПАТ "Земельний банк" наразі немає підстав для застосування до спірних відносин положень ст.96 Закону України "Про банки та банківську діяльність", яка визначає порядок задоволення вимог кредиторів саме в ліквідаційній процедурі банку.

Стосовно посилання відповідача на неправильний підрахунок позивачем вартості відступленого права суд зауважує наступне.

Пунктом 1.1. Договору застави майнових прав від 25.06.2010р. №15/6 сторони визначили, що «предметом застави за цим договором є майнові права за кредитним договором №75-07/К від 24.09.2007р. зі всіма змінами до нього, укладеним між заставодавцем і боржником (далі - майнові права), відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредит в сумі 2 000 000,00 грн. (два мільйона гривень 00 копійок), станом на дату укладання договору залишок заборгованості становить 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 копійок), з кінцевим терміном повернення 19.09.2010р та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 24 процентів річних».

Тобто, сторони дійшли згоди про передачу новому кредитору Національному банку України прав вимоги основного боргу у розмірі наявної на момент укладання договору застави заборгованості за кредитним договором - 1 500 000,00 грн. та прав вимоги, що нараховуються на цю суму основного боргу за ставкою 24 проценти річних.

Таке визначення обсягу права, що відступається відповідає приписам ст. 514 ЦК України, відповідно до положень якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред'явлені позовні вимоги не виходять за межі обсягу відступленного права. Так, до стягнення заявлена сума основного боргу 1 450 000,00 грн. (що на 50 000,00 менше ніж сума відступленого основного боргу (1 500 000,00 грн.) та сума прострочених відсотків за користування кредитом 1 043 934,19 грн., нарахованих за серпень 2010 - липень 2013 року за ставкою, яка не перевищує 24 проценти річних (див. розрахунок т.ІІ а.с. 85).

Таким чином суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем в межах обсягу права, набутого в результаті відступлення прав вимоги за договором застави майнових прав від 25.06.2010р. №15/6.

Посилання відповідача на підписання первісним кредитором ПАТ «Земельний банк» додаткових угод до договору застави майнових прав від 25.06.2010р. №15/6 після настання відкладальної умови і здійснення фактичного відступлення права, тобто після 30.06.2010р. не спростовують факту переходу права. Справа в тому, що в результаті звернення стягнення на предмет застави і здійснення переходу права вимоги відбулася не повна заміна сторони у зобов'язанні (договорі про надання кредитної лінії від 24.09.2007р. №75-07/К) і не припинення цього зобов'язання, а лише цесія - перехід частини прав, у визначеному договором обсязі.

Сам договір про надання кредитної лінії від 24.09.2007р. №75-07/К продовжив своє існування, як і зобов'язання, що з нього випливають, котрі не були охоплені обсягом прав, що відступаються. Отже, відповідно продовжили існування і субсидіарні по відношенню до основного кредитного зобов'язання - зобов'язання застави. Тому, підписання додаткових угод до відповідного договору застави є заходами, спрямованими на врегулювання відносин сторін стосовно цієї, не відступленої частини прав. Відтак, підстав сприймати ці додаткові угоди, як такі що спростовують факт переходу прав до Національного Банку України, як нового кредитора, немає.

Відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам, покладається на відповідача. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за позовними вимогами, підлягає стягненню на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" (61002, м. Харків, Київський район, вул. Чубаря, буд. 3/5, ідентифікаційний код 24347487) на користь Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м. Харків, пл. Театральна, 1, ідентифікаційний код 09351445) за кредитним договором № 75-07/К від 24.09.2007 р. грошові кошти в сумі 2493934,19 грн., що включають в себе:

- заборгованість за основним боргом в сумі 1450000,00 грн.;

- прострочені відсотки за користування кредитом в сумі 1043934,19 грн., нараховані за період серпень 2010 - липень 2013 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" (61002, м. Харків, Київський район, вул. Чубаря, буд. 3/5, ідентифікаційний код 24347487) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 49878,68 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/3986/13/