Постанова

від 13.05.2009 по справі 36/475

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/475

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2009                                                                                           № 36/475

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Пантелієнка  В.О.

          Іваненко  Я.Л.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від прокуратури -                  не з'явився,    

від позивача -                        Телицька В.А. – дов. №255-КР-286 від 16.03.2009р.,    

від відповідача 1  -                Корнійко В.В. – дов. №05/01/1-Р від 19.01.2009р.,

від відповідача 2 -                 Осип' юк І.Г. – дов. б/н від 17.03.2009р.,    

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голосіївська районна в м. Києві рада

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.01.2009

 у справі № 36/475 (суддя Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Київський природоохоронний прокурор

 до                                                   Голосіївська районна в м. Києві рада

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса плюс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2009р. у справі №36/475  позов Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди №122 від 06.06.2005р., зобов'язано ТОВ „Одеса плюс” повернути земельну ділянку площею 40 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська,114 Київській міській раді. Стягнуто з Голосіївської районної в м.Києві ради  в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита і 59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ „Одеса плюс” в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита і 59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Голосіївська районна в м.Києві рада та ТОВ „Одеса плюс” подали  апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати на підставі Закону України „Про оренду землі”, Закону України „Про плату за землю” та Земельного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Київська міська рада просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Голосіївською районною в м.Києві радою (далі відповідач 1, орендодавець) та ТОВ „Одеса плюс” (далі відповідач 2, орендар) був укладений договір на право короткострокової оренди земельної ділянки від 06.06.2005р. (далі – договір, а.с.8-9).

Відповідно до умов даного договору орендодавець на підставі рішення 33 сесії ІV скликання від 31.03.2005р. №33/10 (пункт 8) надає, а орендар приймає в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 40 кв.м., в тому числі за рахунок земель загального користування Київської міської ради згідно з планом землекористування; земельна ділянка надається в оренду строком до 31.03.2008р. для розміщення сезонного майданчика з накриттям біля ресторану «Хатинка» на вул. Червоноармійській, 114.

Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до п.2.1 договору, встановлюється в розмірі 2,5% від її грошової оцінки, яка визначається довідкою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на рік.

Зазначений договір зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок 06.06.2005р. за №122.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, а ст.203 ЦК України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності розпорядником землями на території міста Києва є Київська міська рада.

Статтею 11 Земельного кодексу України встановлено, що повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що закріплено в ч.1 ст.144 Конституції України.

Рішенням №164/885 від 08.06.2000р. «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин» із змінами і доповненнями, яке було чинним на день укладення спірного договору, Київська міська рада передала районним в м.Києві радам повноваження щодо надання в оренду земельних

ділянок, обмеживши їх компетенцію межами земельних ділянок, що можуть надаватись в оренду для тимчасового розміщення малих архітектурних форм та переліком об'єктів, під розміщення яких ці земельні ділянки можуть надаватись.

Пунктом 3.2 цього рішення передбачено плату за оренду таких земельних ділянок в розмірі не менше 5 відсотків грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Крім того, ст.210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Підпунктом 2 п.«б» ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо реєстрації права користування землею і договорів на оренду землі.

Пунктами 3, 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р.  №2073, передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки: забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів, зокрема, Київське міське управління земельних ресурсів.

З матеріалів справи не вбачається факт державної реєстрації спірного договору від 06.06.2005р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Статтями 14, 15 Закону України «Про оренду землі» та пунктами 8, 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073, передбачено істотні умови договору оренди землі та невід'ємні його частини, відсутність хоча б однієї з яких у такому договорі є підставою для визнання його недійсним.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного договору, колегія суддів приходить до висновку, що в оскаржуваному договорі оренди землі не визначено наступні істотні умови: умови сплати орендної плати, розмір орендної плати (не зазначено конкретну суму, в договорі оренди землі не зазначено про приєднання до нього грошової оцінки землі); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; не визначено сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини: умови збереження стан) об'єкта оренди; умови повернення земельній ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки. Також, в договорі не зазначено про такі невід'ємні частини договору оренди землі, як акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний договір оренди земельної ділянки від 06.06.2005р. (№ 122), укладений між Голосіївською районною в м. Києві радою та ТОВ „Одеса плюс”, укладено з порушенням вимог чинного законодавства і визнав його недійсним.

Відповідно до ст.ст.211, 212 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як зокрема, укладення угод з порушенням земельного

законодавства; самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже позовна вимога про зобов'язання відповідача 2 повернути позивачу вищевказану земельну ділянку, звільнивши від сезонного майданчику, законно задоволена судом першої інстанції.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційні скарги  Голосіївської районної в м.Києві ради та ТОВ „Одеса плюс” залишити без задоволення, а рішення  господарського суду м.Києва  від 26.01.2009р. у справі №36/475  –  без змін.

Справу №36/475 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Пантелієнко  В.О.

                                                                                          Іваненко  Я.Л.

 19.05.09 (відправлено)