Рішення

від 02.04.2009 по справі 2/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09                                                                                           Справа№ 2/43

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Капустіна Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе-Сервіс”, м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс Україна”, м. Львів про стягнення 86314 грн. 85 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фрунзе-Сервіс”, м. Суми звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс Україна”, м. Львів про стягнення 86314 грн. 85 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 02.03.2009р. призначив розгляд справи на 17.03.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.04.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з вивезення побутового сміття, на виконання умов якого позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 148817 грн. 98 коп. Відповідач свій обов'язок щодо оплати вартості послуг виконав не виконав, на дату заявлення позову заборгованість становить 86314 грн. 85 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 02.03.2009р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві, по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12 серпня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №153/у-08 з додатками.

За цим договором виконавець (позивач) зобов'язувався на свій ризик надати по завданню замовника (відповідача) послуги, вказані в додатку №1 (вивіз твердих побутових відходів та негабаритного сміття), а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконавцю надані послуги, на умовах, в порядку та строки, встановлені договором.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач в серпні-вересні 2008р. надав відповідачу послуги на загальну суму 148817 грн. 98 коп., що підтверджується актами виконаних робіт №ЦБ7943 від 26.08.2008р., №ЦБ8013 від 04.09.2008р., №ЦБ8148 від 16.09.2008р. №ЦБ8280 від 26.09.2008р., подорожніми листами вантажного автомобіля.

Пунктом 3.1. договору про надання послуг №153/у-08 від 12.08.2008р. передбачено, що замовник (відповідач) здійснює оплату в розмірі 100% загальної вартості договору на банківський рахунок виконавця (позивача) в наступному порядку:

- авансовий платіж в розмірі 50% загальної вартості договору, на протязі 3 банківських днів з дати підписання договору;

- 50% загальної вартості договору, на протязі 3 банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

5 вересня 2008р. між позивачем, відповідачем та ТзОВ “АРПА ІСС” було укладено договір поруки №05/09/08/01, за яким ТзОВ “АРПА ІСС”, як поручитель, брало на себе зобов'язання здійснити за відповідача часткову оплату наданих послуг згідно договору про надання послуг №153/у-08 від 12.08.2008р. в сумі 62503 грн. 13 коп. На виконання умов договору поруки №05/09/08/01 від 05.09.2008р., ТзОВ “АРПА ІСС” 04.09.2008р. перерахував відповідачу обумовлену суму.

27.10.2008р. за вих. №694 та 27.01.2009р. позивач надіслав відповідачу претензії, в яких вимагав оплатити суму заборгованості в розмірі 86314 грн. 85 коп., які залишені відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 86314 грн. 85 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 86314 грн. 85 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс Україна”, м. Львів, вул. К.Левицького, 4 (ідентифікаційний код 35854714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе-Сервіс”, м. Суми, вул. Горького, 58 (ідентифікаційний код 34012218) 86314 грн. 85 коп. боргу, 863 грн. 15 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя