Рішення

від 03.06.2009 по справі 19/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.09                                                                                           Справа№ 19/47

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенеж", м. Дніпропетровськ,

до Відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Едемс”, м. Львів,

про:

стягнення 6'370,86 грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання

Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Нагорний А.М. –предст (дов. від 05.01.2009р.)

Представнику відповідача, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенеж", м. Дніпропетровськ, до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Едемс”, м. Львів, про стягнення 6370,86грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 05.03.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 09.04.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав Сторони долучити документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалами суду від 09.04.2009р., 23.04.2009р., 19.05.2009р. розгляд справи відклався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судове засідання 03.06.2009р. представник Позивача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Позовні вимоги відповідно до поданої позовної заяви обґрунтовуються тим, що Відповідач у порушення умов Договору постачання №0105-12 від 01.05.2007р. не здійснив оплати за поставлені товари, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5485,02грн.

Крім того, Відповідачу нараховано пеню за період з 16.08.2008р. по 16.02.2009р. у розмірі 665,39грн., а також три проценти річних на суму 220,45грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2009р. подав Відзив на позов, яким просить відмовити в задоволенні позову, оскільки в накладній відсутні посилання на укладений договір, крім того Позивач раніше не звертався з вимогами про сплату заборгованості, відтак –строк виконання зобов'язання не настав. Також Відповідач, просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Заслухавши пояснення представника відповідача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір №0105-12 від 01.05.2007р., відповідно до умов якого постачальник (Позивач у справі) зобов'язався поставити товари та належні до них документи у власність дистриб'ютора (Відповідач у справі), а дистриб'ютор зобов'язався прийняти їх та оплатити на умов цього кнтракту.

ТОВ "Сенеж" на виконання умов укладеного Договору поставлено ТОВ "Едемс" наступну продукцію: кальмар солено-сушений, анчоус, янтарна рибка, на загальну суму 8630,00грн. Про це свідчить видаткова накладна №2197 від 25.09.2007р. При чому зазначена видаткова накладна містить посилання на Договір №0105-12 від 01.05.2007р., тому суд не бере до уваги твердження Відповідача про позадоговірну поставку.

Як убачається з позовної заяви, не заперечується Відповідачем, підтверджується проведеною сторонами звіркою взаємних розрахунків (акт станом на 02.07.2008р.), сума заборгованості становить 5485,02грн.

Доказів оплати цієї заборгованості Відповідачем не представлено.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          

Відповідно до умов п. 4.2 Договору №0105-12 від 01.05.2007р. оплата поставленого постачальником товару здійснюється дистриб'ютором протягом 21 каледарного дня з моменту переходу права власності на поставлений товар у відповідності до п. 3.11 цього договору шляхом перерахування грошових засобів.

Пунктом 3.11 договору передбачено, що товар переходить у власність дистриб'ютора з моменту відмітки останнього про прийняття товару у видатковій накладній, товарно-транспортній накладній.

Таким чином, 25.09.2007р. куплений товар перейшов у власність Відповідача, у нього виник обов'язок з оплати протягом 21 календарного дня, тобто до 16.10.2007р. включно. За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з Відповідача 5485,02грн. основного боргу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача трьох процентів річних в сумі 220,45грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно вимог Позивача про стягнення 665,39грн. пені, суд зазначає наступне:

Відповідно до умов п. 6.2 Договору №0105-12 від 01.05.2007р., у випадку порушення строків оплати товару дистриб'ютор сплачує постачальнику пеню, що вираховується з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення строків розрахунків та суми простроченого платежу. Таким чином, Позивач вправі нараховувати пеню з 17.10.2007 р. Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку із наведеною нормою нарахування пені потрібно було припинити 17.04.2008р., тому нарахування Позивачем пені з 16.08.2008р. є безпідставним.

За таких обставин суд визнає вимоги Позивача про стягнення 665,39 грн. пені необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки суд частково відмовляє в задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едемс" (79035, м. Львів, вул. Бузкова, 2, код 32181543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сенеж” (49082, м. Дніпропетровськ, вул. Східна, 10, адреса для листування: 49061, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 16, код 34365841) 5485,02грн.- основного боргу; 91,35грн.- відшкодування витрат на оплату державного мита; 105,68грн.- відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя