Рішення

від 14.05.2014 по справі 914/736/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 р. Справа № 914/736/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача Приватного підприємства "Вольта-Сервіс", м.Львів

про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2013р., стягнення штрафу, пені та витрат на проведення оцінки.

За участю представників сторін:

від позивача Кисельова І.М. - головний спеціаліст юридично-кадрового відділу (довіреність №59 від 14.01.2013р.);

від відповідача Соколов О.В. - представник (довіреність б/н від 25.03.2014р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до відповідача Приватного підприємства "Вольта-Сервіс" про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2013р., стягнення штрафу, пені та витрат на проведення оцінки.

Ухвалою суду від 07.03.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.03.2014р. Ухвалою суду від 26.03.2014р. розгляд справи відкладено на 16.04.2014р. Ухвалою суду від 16.04.2014р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 14.05.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву (вх.19946/14 від 08.05.2014р.) в якому Приватне підприємство "Вольта-Сервіс" просить відмовити в задоволенні позову в частині розірвання договору купівлі-продажу, а в частині стягнення штрафних санкцій просить зменшити їх розмір.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

встановив:

Між Управлінням майна спільної власності Львівської обласної ради (надалі - продавець) та Приватним підприємством «Вольта-Сервіс» (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нежитлових приміщень шляхом викупу №849 від 20.11.2013р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 55,9 кв.м. (надалі - об'єкт приватизації), які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Чайковського П, будинок №17, а покупець зобов'язується прийняти зазначене нерухоме майно в сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно а Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю 295 800,00 грн. за вищевказаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню.

Згідно з п.4.1. договору покупець зобов'язаний у встановлений цим договором строк сплатити повну ціну об'єкта приватизації.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати за об'єкт приватизації, встановленого у пункті 2.1. цього договору, покупець сплачує пеню, яка нараховується від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день проведення оплати.

У випадку повної або часткової несплати ціни продажу за об'єкт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню (п.6.4. договору).

Відповідно до п.6.6. договору у випадку розірвання цього договору з вини покупця, покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю збитки, понесені ним внаслідок розірвання цього договору (витрати продавця на підготовку об'єкта до продажу, в тому числі на проведення оцінки об'єкта приватизації), які відшкодовуються незалежно від сплати неустойки та пені.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ПП «Вольта-Сервіс» порушило строк оплати за об'єкт продажу, встановленого пунктом 2.1. договору.

У зв'язку із порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5 764,45 грн., а також штраф у розмірі 59 160,00 грн.

Проте позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить суд розірвати договір купівлі-продажу від 20.11.2013р., а також просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 49 924,45 грн. та 900,00 грн. витрат на проведення оцінки об'єкта продажу відповідно до п.6.6. Договору. Оцінка була проведена на підставі договору про проведення оцінки майна № 39-о від 22.07.2013р., що міститься в матеріалах справи.

Відповідач проти позову заперечив, подав заперечення на позовну заяву (вх. 13047/14 від 26.03.2014р. та вх.19946/14 від 08.05.2014р.). В поданих запереченнях відповідач звертає увагу на те, що основним мотивом позивач зазначає прострочення платежу на 56 днів. Проте на виконання договору відповідач перерахував позивачу 5000 грн. 14.01.2014р., 10000 грн. 22.01.2014р., а в подальшому 140800 грн. 13.03.2013р. та 14.03.2014р. 140000 грн.

Як стверджує відповідач, умислу ухилятися від виконання зобов'язання у нього не було, а затримка платежів була обумовлена тяжким матеріальним становищем підприємства, штат якого складається з однієї особи. Водночас зазначає, що як вбачається з платіжних документів, на виконання умов договору підприємством були залучені кошти засновника підприємства з метою виконання зобов'язання по договору купівлі-продажу.

В підтвердження тяжкого матеріального становища відповідачем надано податкову декларацію з податку на прибуток та фінансовий звіт за 2013р.

Відповідач зазначає, що станом на 26.03.2014р. він повністю виконав свої зобов'язання згідно договору купівлі-продажу від 20.11.2013р. №849.

З огляду на викладене відповідач, просить взяти до уваги ступінь виконання ним своїх зобов'язань, майновий стан підприємства та факт відсутності збитків у продавця через незначну затримку платежу та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині розірвання договору. Також відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки їх розмір є надмірно великий порівняно із загальною сумою платежу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір купівлі-продажу частки нежитлових приміщень шляхом викупу №849 від 20.11.2013р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю приміщення другого поверху загальною площею 55,9 кв.м. (надалі - об'єкт), які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Чайковського, будинок №17, а покупець зобов'язується прийняти зазначене нерухоме майно в сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно а Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю 295 800,00 грн. за вищевказаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню.

Враховуючи умови договору відповідач повинен був здійснити оплату до 20.12.2013р.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було здійснено наступні платежі: 14.01.2014р. - 5 000,00 грн., 22.01.2014р. - 10 000,00 грн., 13.03.2014р. - 140 800,00 грн. та 14.03.2014р. - 140 000,00 грн. Отже відповідачем загалом було здійснено платежі на суму 295 800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що позивачем все ж було отримано від відповідача кошти як оплату по вищезазначеному договору купівлі-продажу у повному обсязі в розмірі 295 800,00 грн., хоча і з затримкою платежів зі сторони відповідача у зв'язку з важким матеріальним становищем останнього, а також те, що позивачем не надано доказів та не доведено, що така затримка платежів по договору завдала позивачу шкоди, і внаслідок завдання такої шкоди позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, суд дійшов висновку, що порушення відповідачем умов договору не є істотним, а отже у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень шляхом викупу №849 від 20.11.2013р. та в частині відшкодування витрат на проведення оцінки об'єкта продажу в розмірі 900,00 грн. слід відмовити.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати за об'єкт приватизації, встановленого у пункті 2.1. цього договору, покупець сплачує пеню, яка нараховується від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день проведення оплати.

У випадку повної або часткової несплати ціни продажу за об'єкт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню (п.6.4. договору).

Суд, перевіривши розрахунок розміру пені та штрафу дійшов висновку, про правильність їх нарахування.

Однак, розглянувши заперечення відповідача, в якому Приватне підприємство "Вольта-Сервіс" просить зменшити розмір штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Як стверджує відповідач, умислу ухилятися від виконання зобов'язання у нього не було, а затримка платежів була обумовлена тяжким матеріальним становищем підприємства, штат якого складається з однієї особи. Водночас зазначає, що як вбачається з платіжних документів, на виконання умов договору підприємство вимушене було залучити кошти засновника підприємства з метою виконання зобов'язання по договору купівлі-продажу.

В підтвердження тяжкого матеріального становища відповідачем надано податкову декларацію з податку на прибуток та фінансовий звіт за 2013р. з яких вбачається, що підприємство не здійснювало жодної діяльності у 2013р.

Крім того відповідач зазначає, що станом на 26.03.2014р. він повністю виконав свої зобов'язання згідно договору купівлі-продажу від 20.11.2013р. №849.

З огляду на викладене відповідач просить взяти до уваги ступінь виконання ним своїх зобов'язань, майновий стан підприємства та факт відсутності збитків у продавця через незначну затримку платежу, тому просить зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки їх розмір є надмірно великий порівняно із загальною сумою платежу.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У частині третій статті 551 Цивільного кодексу України йдеться про право суду зменшувати належну до сплати кредиторові неустойку, зазначено, що розмір такої неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що у відповідача не було умислу ухилятися від виконання умов договору, а також враховуючи те, що відповідач повністю здійснив оплату за об'єкт продажу, зважаючи на складне матеріальне становище Приватного підприємства "Вольта-Сервіс", а також на те, що порушення відповідачем вищезазначеного договору купівлі-продажу не було істотним як це встановлено вище, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафних санкцій та стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в розмірі 5 000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 77 від 27.02.2014р. позивачем оплачено судовий збір у розмірі 3 045,00 грн.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги ціну позову, керуючись ст.49 ГПУ України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 827,00 грн.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вольта-Сервіс" (79026, м.Львів, вул.Карманського, 6-б, код ЄДРПОУ 33252227) на користь Управлінн майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код 25255072) 5000,00 грн. штрафних санкцій та 1 827,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 19.05.2014р.

Суддя Петрашко М.М.