Постанова

від 22.07.2014 по справі 914/736/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа № 914/736/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Зварич О.В.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за № 602 від 28.05.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року

у справі № 914/736/14

за позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Вольта-Сервіс», м. Львів

про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2013 року, стягнення штрафу, пені та витрат на проведення оцінки,

за участю представників:

від позивача: Кисельова І.М. - довіреність № 59 від 14.01.2013 року;

від відповідача: Соколов О.В. - довіреність № 17 від 25.03.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП «Вольта-Сервіс» про розірвання договору купівлі-продажу від 20.11.2013р., стягнення штрафу, пені та витрат на проведення оцінки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року у справі № 914/736/14 (суддя Петрашко М.М.) позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ПП «Вольта-Сервіс» на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради 5000,00 грн. штрафних санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Управління майном спільної власності Львівської обласної ради подало апеляційну скаргу за № 602 від 28.05.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року в частині зменшення штрафних санкцій, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зменшення розміру неустойки.

Відповідачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається, з матеріалів справи, 20.11.2013 року між Управлінням майна спільної власності Львівської обласної ради (надалі - продавець) та ПП «Вольта-Сервіс» було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлових приміщень шляхом викупу №849. Згідно умов договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 55,9 кв.м. (надалі - об'єкт приватизації), які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Чайковського, будинок №17, а покупець зобов'язується прийняти зазначене нерухоме майно в сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю 295 800,00 грн. за вищевказаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню.

Згідно з п.4.1. договору покупець зобов'язаний у встановлений цим договором строк сплатити повну ціну об'єкта приватизації.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати за об'єкт приватизації, встановленого у пункті 2.1. цього договору, покупець сплачує пеню, яка нараховується від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день проведення оплати.

У випадку повної або часткової несплати ціни продажу за об'єкт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню (п.6.4. договору).

Відповідно до п.6.6. договору у випадку розірвання цього договору з вини покупця, покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю збитки, понесені ним внаслідок розірвання цього договору (витрати продавця на підготовку об'єкта до продажу, в тому числі на проведення оцінки об'єкта приватизації), які відшкодовуються незалежно від сплати неустойки та пені.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ПП «Вольта-Сервіс» порушило строк оплати за об'єкт продажу, встановленого пунктом 2.1. договору.

У зв'язку із порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5 764,45 грн., а також штраф у розмірі 59 160,00 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить суд розірвати договір купівлі-продажу від 20.11.2013р., а також стягнути з відповідача неустойки в розмірі 49 924,45 грн. та 900,00 грн. витрат на проведення оцінки об'єкта продажу відповідно до п.6.6. договору.

Оцінка була проведена на підставі договору про проведення оцінки майна № 39-о від 22.07.2013р., що міститься в матеріалах справи.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами, поширюється дія Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також спеціальних законів Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір купівлі-продажу частки нежитлових приміщень шляхом викупу №849 від 20.11.2013р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю приміщення другого поверху загальною площею 55,9 кв.м. (надалі - об'єкт), які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Чайковського, будинок №17, а покупець зобов'язується прийняти зазначене нерухоме майно і сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно а Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю 295 800,00 грн. за вищевказаний об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню.

Враховуючи умови договору відповідач повинен був здійснити оплату до 20.12.2013р.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з банківських квитанцій, відповідачем було здійснено наступні платежі: 14.01.2014р. - 5 000,00 грн., 22.01.2014р. - 10 000,00 грн., 13.03.2014р. - 140 800,00 грн. та 14.03.2014р. - 140 000,00 грн. Отже відповідачем загалом було здійснено платежі на суму 295 800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що позивачем все ж було отримано від відповідача кошти як оплату по вищезазначеному договору купівлі-продажу у повному обсязі в розмірі 295 800,00 грн., хоча і з затримкою платежів зі сторони відповідача, а позивачем не надано доказів та не доведено, що така затримка платежів по договору завдала йому шкоди, суд дійшов висновку, що порушення відповідачем умов договору не є істотним, а отже у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень шляхом викупу №849 від 20.11.2013р. та в частині відшкодування витрат на проведення оцінки об'єкта продажу в розмірі 900,00 грн. слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач подаючи до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, оскаржує рішення лише в частині зменшення розміру неустойки, в решті рішення не заперечує.

Щодо позовних вимог в частині стягнення неустойки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати за об'єкт приватизації, встановленого у пункті 2.1. цього договору, покупець сплачує пеню, яка нараховується від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день проведення оплати.

У випадку повної або часткової несплати ціни продажу за об'єкт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) днів, договір підлягає розірванню (п.6.4. договору).

У відповідності до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 об'єкти, установлено, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України «Про приватизацію державного майна» строк коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, становить 20 відсотків ціни, за яку придбано такий об'єкт.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем порушено його договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за придбаний об'єкт приватизації у строк, визначений договором, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача передбаченої законодавством неустойки за порушення строку оплати за об'єкт приватизації в розмірі 44 155,00 грн. та пені в сумі 5 764,45 грн. за період з 20.12.2013 року по 13.02.2014 року є правомірними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції положень п.3 ст. 83 ГПК України та зменшення місцевим господарським судом розміру стягуваної неустойки до 5000,00 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Частина 3 статті 551 ЦК України також передбачає можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Наведені положення закону прямо не визначають, які штрафні санкції можуть бути стягнені судом у зменшеному розмірі - лише ті, що визначені договором, або й ті, що імперативно визначені законом.

Проте, колегія суддів зважає на існування різних за підставами виникнення штрафних санкцій: передбачені законом та визначені договором.

Відповідно до ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення окремих видів зобов'язань не можуть встановлюватися інакше, ніж законами. В даному випадку це стосується спірних правовідносин (ч.4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" відсилає до постанови КМ України №846 від 17.09.2008р. «Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації») та зумовлює неможливість зменшення розмірів неустойки, що підлягає стягненню за судовим рішенням.

Крім того, судом першої інстанції не встановлено тих виняткових обставин, з якими процесуальний закон пов'язує право суду зменшувати розмір стягуваних штрафних санкцій у відносенах приватизації.

Таким чином, місцевий господарський суд, зменшуючи розмір заявленої неустойки, не врахував наявність імперативних приписів закону. А відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення розміру неустойки.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року слід скасувати в частині відмови у стягненні штрафних санкцій, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2 .Рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2014 року у даній справі скасувати в частині відмовити в задоволенні неустойки, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення залишити без змін.

3 .Стягнути з Приватного підприємства «Вольта-Сервіс» (79026, м.Львів, вул.Карманського, 6-б, код ЄДРПОУ 33252227) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код 25255072) 49 924,45 грн. штрафних санкцій.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Вольта-Сервіс» (79026, м.Львів, вул.Карманського, 6-б, код ЄДРПОУ 33252227) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18, код 25255072) 1 827,00 грн. судового збору та 913,50 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Доручити Господарському суду Львівської області видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Зварич О.В.