Ухвала

від 13.05.2014 по справі 2а/2370/1598/2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/9991/69010/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Насіння Черкащини» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року по справі № 2а/2370/1598/2012 за позовом Приватного підприємства «Насіння Черкащини» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Насіння Черкащини» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012 року №0000202303 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1545865,20 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року у даній справі у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА в Черкаській області була проведена перевірка позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог пункту 2.6 Постанови правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320), а саме несвоєчасно оприбутковувались готівкові кошти до каси підприємства на загальну суму 309173,04 грн. за період з 25.03.2011 року до 24.01.2012 року, оскільки відповідно до фіскальних звітних чеків готівкові кошти за реалізований товар в кінці робочого дня вилучались з РРО, проте, оприбуткування прибутковими касовими ордерами відповідно до даних касової книги здійснювалось в наступні дні.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що відповідачем до правовідносин з приводу регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України було правомірно застосовано Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а штраф, визначений пунктом 2 даного Указу, є адміністративно-господарською санкцією у розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Як зазначено у частині першій статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі. Отже, вимоги цієї норми включають у себе й обов'язок касаційного суду перевіряти повноту встановлення фактичних обставин. (практика Верховного Суду України, згідно постанови від 20 травня 2008 року)

Так, судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Під час розгляду даної справи судам необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено належних доказів, а також пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів позивача щодо періоду та обсягу вчинення останнім порушень правил здійснення господарської діяльності у межах спірних правовідносин.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Покладаючи на позивача обов'язок доведення відсутності його вини у вчинених правопорушеннях, суди тим самим порушили норми процесуального права, а саме приписи наведеної вище статті КАС України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Насіння Черкащини» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року по справі №2а/2370/1598/2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписЛанченко Л.В. підписРибченко А.О.