Рішення

від 02.06.2009 по справі 25/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/50

02.06.09

За позовом    Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Велта»  

до                           Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»

про                 стягнення заборгованості             

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання   Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:      Олефіренко С.В. (довіреність № 20/03 від 20.03.2009)

від відповідача:  Мурашов П.А. (довіреність від 27.03.2009)

В судовому засіданні 2 червня 2008 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу „Страхова компанія „Велта” (надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Естрін” (надалі –відповідач) частини страхового відшкодування за договором про співпрацю в галузі факультативного перестрахування у розмірі 5126,95 грн., в тому числі 4982,16 грн. частки страхового відшкодування та 144,79 грн. пені. В ході розгляду справи позивачем подана заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, у відповідності до якої просить стягнути з відповідача  4872,78 грн., в тому числі 4727,99 грн. частки страхового відшкодування та 144,79 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав,  не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засідання проти позову заперечував частково.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 04/2008 (надалі –Договір факультативного перестрахування), предметом якого є загальні умови факультативного перестрахування ризиків, що взаємно передаються (приймаються) сторонами на факультативній (необов'язковій) підставі за договорами факультативного перестрахування, а також права і обов'язки сторін, що приймають участь у перестрахуванні. Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним страховиком за певним договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом ризику виконання усіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (п. 1.1 Договору факультативного перестрахування).

У відповідності до п. 2.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється у вигляді конкретного договору перестрахування, підписаного перестрахувальником та завіреного печаткою.

07.10.2008 між позивачем та Васильєвим Євгеном Івановичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 298 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).  Відповідно  до умов   цього договору, застраховано транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, державний номерний знак АХ 8957 ВО.

07.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер-Нота) № ТР 186/2008-5, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (7,35%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

11.12.2008 сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.    

На підставі страхового акту № 158 від 31.12.2008 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 50335,32 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 017 від 14.01.2009.

11.12.2008 позивач листом № 2205 повідомив відповідача про настання страхового випадку, а 19.01.2009 направив лист № 153 з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 3699,65 грн.  Вказаний лист № 153 відповідач отримав 27.01.2009, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

29.10.2008 між позивачем та Копаліані Шакро Амбросовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 327 ТР (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).  Відповідно  до умов   цього договору, застраховано транспортний засіб TOYOTA RAV 4, державний номерний знак АХ 8389 ВЕ.

29.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер-Нота) № ТР 207/2008, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (22,22%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

06.01.2009 сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.    

На підставі страхового акту № 3 ТР від 10.01.2009 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 4628,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 008 від 10.01.2009.

08.01.2009 позивач листом № 21 повідомив відповідача про настання страхового випадку, а 19.01.2009 направив лист № 307 з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1028,34 грн.  Вказаний лист № 307 відповідач отримав 27.01.2009, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

У відповідності до п. 17.2 Ковер-нотів № 186/2008-5 та № 207/2008 відповідач має перерахувати позивачу відповідну частину страхового відшкодування в межах взятого на себе ліміту відповідальності протягом 10-ти банківських днів після отримання від позивача документів.

Відповідач своїх обов'язків у строк, встановлений Договорами факультативного перестрахування (Ковер-нотами) не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 4727,99 грн. (3699,65 грн. + 1028,34 грн.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором факультативного перестрахування щодо сплати частин страхового відшкодування в загальному розмірі 4727,99 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.3.5 Договору за несвоєчасне виконання зобов'язань перестраховик зобов'язаний сплатити перестрахувальнику пеню у розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором  щодо оплати часток страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 144,79 грн.   

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 220,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.      

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін» (ідентифікаційний  код 33446966, адреса: 03680, м. Київ, пр-т. Перемоги, 56, к. 546) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Велта»(ідентифікаційний код 23465084, адреса: 61002, м. Харків, вул. Міроносицька, 443, к. 101 р/р 26506820008300 у Київському відділенні Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”,  МФО 351016) 4872,78 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 78 копійок) та судові витрати у сумі 220,00 грн. (двісті  двадцять гривень).  Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                         С.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 17.06.2009р.