Ухвала

від 12.05.2014 по справі 7/15-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

12.05.2014 Справа № 7/15-2010

Суддя господарського суду Ушак І.Г., розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційного банк", м. Київ про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 36037930 від 06.03.2014р. по примусовому виконанню рішення господарського суду від 08.04.2010р. старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Ярошевським Д.А. (далі - орган ДВС) у даній справі за позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційного банк", м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області", м. Рахів (далі - банк, скаржник) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач-1, боржник-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Чинадієво Закарпатської області (далі - ФОП Минда, відповідач-2, боржник-2) про стягнення заборгованості на суму 446133,89 грн. за кредитним договором від 18.08.2008р. № 995 та про зобов'язання органу ДВС відновити зазначене виконавче провадження

за участю представників:

скаржника (стягувача) - Кузка С.О., представник за довіреністю;

боржника-1 - ОСОБА_5, адвокат;

боржника-2 - не з'явився;

органу ДВС - Ярошевський Д.А., представник за довіреністю

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.04.2010р. у даній справі позовні вимоги банку задоволено повністю за уточненим предметом позову та присуджено до стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ФОП Минда суму 340000,00 грн. заборгованості (основний борг) за кредитним договором від 18.08.2008р. № 995, а також суму 4697,34 грн. у відшкодування судових витрат. Рішення набрало законної сили 19.04.2010 року, на його примусове виконання господарським судом Закарпатської області 19.04.10р. видано наказ дійсний для пред'явлення до 19.04.13.

Банк заявою від 27.12.12 звернувся до органу ДВС з питанням відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу у частині стягнення солідарно з боржників суми боргу у розмірі 130708,12 грн., посилаючись на часткове погашення заборгованості за рішенням суду.

18.01.13р. органом ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу, а постановою органу ДВС від 06.03.14р. № 36037930 (далі - оскаржувана постанова) виконавче провадження на користь банку закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки «згідно платіжних документів № 73 від 31.05.2010р., № 6 від 31.05.2010р., № 15 від 05.08.2010р., № 9 від 20.09.2010р., № 106 від 02.12.2010р., № 17 від 30.12.2010р., № 3 від 06.01.2011р., № 1 від 01.03.2011р., №1 від 01.04.2011р., № QS000017516701 від 06.03.2014р. та згідно виписки з руху коштів за період з 30.04.2010р. по 31.08.2010р. видану ПАТ „ПромінвестБанк" від 25.02.2014р. №114-20-2-2/164 сума боргу сплачена».

Банк звернувся до суду із скаргою, що є предметом даного розгляду, на постанову органу ДВС від 06.03.14 про закінчення виконавчого провадження. Представник скаржника у ході судового розгляду наполягає на задоволенні скарги, скасуванні оскаржуваної постанови та відновленні виконавчого ровадження, вважаючи, що така винесена з порушенням норм чинного законодавства України, порушує права стягувача та підлягає скасуванню, оскільки органом ДВС незаконно та безпідставно враховано як погашення заборгованості за рішенням суду грошові кошти в сумі 45000 грн. сплачені ФОП ОСОБА_2 платіжним дорученням № 17 від 30.12.10, а також суми 15052,11 грн. та 25000,00 грн. сплачені ФОП ОСОБА_2 згідно банківських виписок від 1.03.11 та від 31.03.11 як погашення заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами.

Орган ДВС письмових документально обґрунтованих пояснень суду не надав, його представник у судовому засіданні заперечує проти скарги, вважаючи, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена правомірно, а скарга стягувача є безпідставною, оскільки боржником сплачено суму заборгованості у повному обсязі.

Представник боржника у ході судового розгляду проти скарги заперечила, подала документи на підтвердження виконання судового рішення та повного погашення заборгованості, в тому числі і вищенаведені платіжне доручення та банківські виписки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, боржника та органу ДВС, суд дійшов висновку про задоволення скарги.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані до господарського суду стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У судовому засіданні досліджено документи, які надані боржником як докази на підтвердження виконання судового рішення у даній справі органу ДВС, а останнім враховані як належне виконання боржником рішення суду про стягнення заборгованості (основного боргу) за кредитним договором від 18.08.2008р. № 995, у зв'язку з чим закінчено виконавче провадження з винесенням оскаржуваної у даній справі постанови.

Судом встановлено, що державним виконавцем неправомірно враховано як належне виконання боржником судового рішення у даній справі платежі, здійснені боржником на суми 15052,11 грн. та 25000,00 грн. згідно банківських виписок від 1.03.11 та від 31.03.11, з огляду на те, що цільовим призначенням їх зазначено погашення заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, в той час як судовим рішенням стягнуто основний борг за кредитом. Встановлено також, що за відсутності достовірних даних органом ДВС прийнято як належне виконання рішення суду сплату суми 45000 грн. платіжним дорученням № 17 від 30.12.10, оскільки як вбачається з пояснень представника стягувача у судовому засідання та наданих ним документів зазначені кошти у сумі 45000 грн. перераховані з поточного рахунку ФОП ОСОБА_2 за НОМЕР_1 на рахунок обліку кредитної заборгованості НОМЕР_2, не були проведені банком, у зв'язку з тим, що 29.12.2010р. кредитна заборгованість ФОП ОСОБА_2 була перенесена на рахунок обліку безнадійної заборгованості НОМЕР_3. Тобто, платіжне доручення № 17 від 30.12.2010р. було введено в платіжну систему 30.12.2010р., але не оплачене у зв'язку з відсутністю обліку кредитної заборгованості на рахунку НОМЕР_2. В подальшому платіжний документ був видалений з масиву несплачених по причині проведення завершальних робіт останнього банківського дня 2010 року, а сплачені кошти залишилися на рахунку ФОП ОСОБА_2 за НОМЕР_1, з загального залишку якого у сумі 49834,00 грн. 06.01.11 були направлені на часткове погашення кредитної заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ „Промінвестбанк" шляхом їх списання.

При поданні заяви до органу ДВС про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу у частині стягнення з боржників суми боргу у розмірі 130708,12 грн. банком була врахована наведена сума 49834,00 грн. як погашена частина заборгованості, тому зарахування органом органу ДВС суми 45000,00 грн. за платіжним дорученням № 17 від 30.12.10 від є повторним зарахуванням одного й того ж платежу у погашення заборгованості за рішенням суду.

Орган ДВС та боржник у ході судового розгляду не спростували наведених обставин, тому суд дійшов висновку про правомірність доводів скаржника щодо безпідставності винесення оскаржуваної постанови органу ДВС про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду з огляду на непогашення заборгованості у повному обсязі.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили відповідно до ст. 115 ГПКУ є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Державний виконавець згідно ст. 6 Закону зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені приписи чинного законодавства, що регулює порядок та строки виконання рішень судів в Україні, оскаржувана постанова органу ДВС про закінчення виконавчого провадження № 36037930 від 06.03.14 з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.10 у даній справі підлягає скасуванню як така, що прийнята необгрунтовано, а з її винесенням порушено права стягувача на своєчасне, у встановлені законом строки виконання рішення суду, а відтак - підлягає задоволенню також вимога скаржника про зобов'язання органу ДВС відновити зазначене виконавче провадження.

З огляду на вищезазначене, керуючись Законом України „Про виконавче провадження", ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України ,

СУД УХВАЛИВ:

1. Задоволити скаргу публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційного банк", м. Київ на дії міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010р. у справі № 7/15-2010.

2. Скасувати постанову міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 06.03.2014р. № 36037930 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010р. у справі № 7/15-2010

3. Зобов'язати міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010р. у справі № 7/15-2010.

Суддя Ушак І.Г.