Постанова

від 01.07.2014 по справі 7/15-2010

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 7/15-2010

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Гриців В.М.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 б/н від 26.05.2014р. (Вхідний № ЛАГС 01-05/2494/14 від 02.06.2014р.)

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014р.

у справі № 7/15-2010 (суддя - І.Г. Ушак)

за скаргою Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 36037930 від 06.03.2014р. по примусовому виконанню рішення господарського суду від 08.04.2010р. старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Ярошевським Д.А. (далі - орган ДВС) у даній справі та про зобов'язання органу ДВС відновити зазначене виконавче провадження

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області", м. Рахів, Закарпатська область

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево, Закарпатська область

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Чинадієво Закарпатська область

про стягнення заборгованості на суму 446133,89 грн. за кредитним договором від 18.08.2008р. № 995

за участю представників сторін:

від позивача: Ніштук Т.Я. - начальник відділу проблемних активів обласного відділення в м. Львів (довіреність за вих. №09-32/1124 від 18.09.2013 р.);

від відповідача 1: не з»явились;

від відповідача 2: не з»явились;

від органу ДВС: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014 р. у справі №7/15-2010 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ на дії міського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010. Скасовано постанову міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 06.03.2014 р. №36037930 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010. Зобов»язано міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010 р. №7/15-2010 (а.с.49-52).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, не погодившись з винесеною ухвалою подала апеляційну скаргу б/н від 26.05.2014 р. (вх. № суду 01-05/2494/14), в якій посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому зазначила, що обґрунтування апеляційного оскарження будуть подані додатково. Просить постановити нове рішення, яким в задоволенні скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відмовити.

Позивач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у відзиві за вих. №107/07-05/14 від 12.06.2014 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено матеріали та обставини справи та прийнято вірне рішення. Крім цього, зазначає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 не містить жодних обґрунтувань, з яких порушено питання про перегляд ухвали, а також не містить посилання на законодавство України та матеріали справи, як на підставу своїх вимог і заперечень. Додаткові обґрунтування апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду подані не були. Відповідно до цього, просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.14 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 б/н від 26.05.2014р. (вхідний № ЛАГС 01-05/2494/14 від 02.06.2014р.) на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014р. у справі № 7/15-2010 та призначено справу до розгляду в судове засідання на 16.06.2014 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М., Данко Л.С. (а.с.56-57).

12.06.2014 р. в канцелярію суду від Скаржника надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 16.06.14 р. з»явились представники сторін. Представник Скаржника підтримала доводи апеляційної скарги, а представник Позивача заперечив доводи останньої, з мотивів, викладених у відзиві.

Крім цього, представник Скаржника, підтримав клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи, в порядку ч. 3 ст.69 ГПК України.

Відтак, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 р. відкладено розгляд справи в судове засідання на 01.07.2014 р. та продовжено строк розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України (а.с.22-23).

В судове засідання 01.07.2014 р. з»явився представник Позивача. Відповідачі та орган ДВС участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 16.06.2014 р. Клопотань про відкладення розгляду справи не поступало.

Представник Позивача в судовому засіданні 01.07.14 р. заперечив доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у відзиві від 12.06.14 р. №107/07-05/14.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін в попередньому судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010 задоволено позовні вимоги Банку за уточненим предметом позову та присуджено до стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 суму 340 000,00 грн. заборгованості (основний борг) за кредитним договором від 18.08.2008 р. №995, а також суму 4 697,34 грн. у відшкодування судових витрат. Дане рішення набрало законної сили 19.04.2010 р.

19.04.2010 р. на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010 видано наказ. Даний наказ дійсний до пред»явлення до 19.04.2013 р. (а.с.6).

27.12.2012 р. Банк звернувся до органу ДВС з питанням відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 19.04.2010 р. у справі №7/15-2010 в частині стягнення солідарно з боржників суми боргу у розмірі 130 708,12 грн., посилаючись на часткове погашення заборгованості за рішенням суду (а.с.7).

18.01.2013 р. органом ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу від 19.04.2010 р.

06.03.2014 р. постановою органу ДВС №36037930 виконавче провадження на користь Банку закінчено на підставі п.8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно платіжних документів №73 від 31.05.2010 р. №6 від 31.05.2010 р. №15 від 05.08.2010 р., №9 від 20.09.2010 р., №106 від 02.12.2010 р., №17 від 30.12.2010 р., №3 від 06.01.2011 р., №1 від 01.03.2011 р. №1 від 01.04.2011 р., №QS000017516701 від 06.03.2014 р. та згідно виписки з руху коштів за період з 30.04.2010 р. по 31.08.2010 р. видану ПАТ «Промінвестбанк» від 25.02.2014 р. №114-20-2-2/164 сума боргу сплачена» (а.с.9).

Вищевказану постанову Банк вважає незаконною з огляду на те, що така прийнята з порушенням норм чинного законодавства та порушує права стягувача, а відтак підлягає скасуванню, оскільки органом ДВС незаконно та безпідставно враховано як погашення заборгованості за рішенням суду грошові кошти в сумі 45 000 грн. сплачені ФОП ОСОБА_2 платіжним дорученням №17 від 30.12.2010 р., а також суми 15 052,11 грн. та 25 000,00 грн., сплачені ФОП ОСОБА_2згідно банківських виписок від 01.03.2011 р. та від 31.03.2011 р. як погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані до господарського суду стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судовою колегією встановлено, що Боржником здійснені платежі на суми 15 052,11 грн. та 25000,00 грн. згідно банківських виписок від 01.03.2011 р. (а.с.34) та від 31.03.2011 р. (а.с.35), однак дані суми державним виконавцем неправомірно враховано як належне виконання боржником судового рішення від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010, з огляду на те, що цільовим призначення вищевказаних коштів є «погашення заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами» при тому, що судовим рішення стягнуто основний борг за кредитом.

При цьому, також з обставин справи вбачається, що за відсутності достовірних даних органом ДВС прийнято як належне виконання рішення суду сплату Боржником 45 000 грн. платіжним дорученням №17 від 30.12.2010 р. (а.с.36). Зазначені кошти з поточного рахунку ФОП ОСОБА_2 за НОМЕР_1 на рахунок обліку кредитної заборгованості НОМЕР_2 не були проведені Банком, у зв»язку з тим, що 29.12.2010 р. кредитна заборгованість ФОП ОСОБА_2 перенесена на рахунок обліку безнадійної заборгованості НОМЕР_3. Платіжне доручення №17 від 30.12.2010 р., введено в платіжну систему 30.12.2010 р. однак не оплачено у зв»язку з відсутністю обліку кредитної заборгованості на рахунку НОМЕР_2. В подальшому, як вказує Банк, даний документ видалений з масиву несплачених по причині проведення завершальних робіт останнього банківського дня 2010 року, а сплачені кошти залишилися на рахунку ФОП ОСОБА_2 за НОМЕР_1, з загального залишку якого у сумі 49 834,00 грн. 06.01.2011 р. направлені на часткове погашення кредитної заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ «Промінвестбанк» шляхом їх списання.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те, що при подані заяви до органу ДВС про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу в частині стягнення з боржників суми боргу у розмірі 130 708,12 грн. банком була врахована наведена сума 49 834,00 грн. як погашення частини заборгованості , а відтак зарахування органом ДВС суми в розмірі 45 000,00 грн. за платіжним дорученням №17 від 30.12.10 р. є повторним зарахуванням одного й того ж платежу у погашення заборгованості за рішенням суду.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції та Боржник не спростували належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України доводів Скаржника, а відтак місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про правомірність доводів Скаржника щодо безпідставності винесення міським відділом державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції 06.03.2014 р. постанови №36037930 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010 з огляду на непогашення заборгованості у повному обсязі.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили відповідно до ст. 115 ГПК України є обов»язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи матеріали та обставини справи, оскаржувана постанова органу ДВС про закінчення виконавчого провадження №36037930 від 06.03.2014 р. з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.10 р. у справі №7/16-2010 правомірно місцевим господарським судом скасована в зв»язку з не обґрунтованістю та порушенням прав стягувача на своєчасне у встановлені законом строки виконання рішення суду, а відтак вірно судом першої інстанції задоволено вимогу Банку про зобов»язання органу ДВС відновити виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.04.2010 р. у справі №7/15-2010.

Крім цього, судова колегія, зазначає, що Скаржник в апеляційній скарзі не зазначає, не наводить жодних обґрунтувань, з яких порушено питання про перегляд ухвали, а також не містить посилання на законодавство України та матеріали справи , як на підставу своїх вимог і заперечень. Додаткових обґрунтувань до апеляційної скарги від Скаржника станом на час розгляду справи не надходило.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014 р. у справі № 7/15-2010 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 26.05.2014р. (Вхідний № ЛАГС 01-05/2494/14 від 02.06.2014р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу 7/15-2010 повернути господарському суду Закарпатської області.

повний текст постанови підписано 03.07.2014 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Данко Л.С.