Рішення

від 01.06.2009 по справі 27/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/249

01.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ЛМ»

доПриватного підприємства «Джахангір»

простягнення  39 197, 34 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Бєляков П.О. –представник за довіреністю б/н від 01.03.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ЛМ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Джахангір»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором № 07/08 від 01.08.2008 року у розмірі 31 111, 32 грн., пені у сумі 4 061, 58 грн., 3% річних у розмірі 508, 86 грн. та індексу інфляції у сумі 3 515, 58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року розгляд справи відкладено до 01.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів по справі.

У судовому засіданні 01.06.2009 року позивач усно уточнив суму основної заборгованості, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу та просив суд стягнути з відповідача 27 700, 00 грн. основного боргу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

 З огляду на вищевикладене, судом прийнята заява позивача про уточнення позовних вимог.

У судове засідання 01.06.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/249 від 17.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 07193304.

Оскільки, відповідач був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, то на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ЛМ»(надалі –постачальник) та Приватним підприємством «Джахангір»(надалі –покупець) було укладено договір № 07/08 (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця бетонні суміші, будівельні матеріали, та залізобетонні вироби що надалі іменуються товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату від вартості замовленого товару.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови зазначеного пункту договору та не здійснив попередню оплату, проте позивач здійснив поставку товару на загальну суму 85 913, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-655 від 02.09.2008 року та № РН-733 від 01.10.2008 року, наявних в матеріалах справи.

Відповідач проти поставки товару не заперечував, товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Стрільчуком Я.М. на підставі довіреностей серія ЯПК № 461318 від 01.09.2008 року та серія ЯПК № 461336 від 01.10.2008 року.

Після прийняття товару відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений товар у сумі 54 801, 68 грн., тому на день подання позовної заяви, неоплаченою залишилася сума у розмірі 31 111, 32 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

У судовому засіданні позивач уточнив суму основного боргу, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми заборгованості, тому просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 27 700, 00 грн.

У зв'язку із тим, що договором не встановлено строку оплати за поставлений товар у разі відсутності попередньої оплати, тому застосовуються положення ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що згідно поштового повідомлення № 03688898 відповідач отримав претензію 05.02.2009 року, тому на підставі ст. 530 ЦК України повинен був розрахуватися за отриманий товар у строк до 12.02.2009 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання  не з'явився, докази що підтверджують повну проплату за поставлений товар не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 27 700, 00 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 4 061, 58 грн. за період з 02.09.2008 року по 19.03.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати отриманого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми неоплаченого товару за кожен день прострочки в оплаті.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, позивач повинен був розрахуватися за поставлений товар у строк до 12.02.2009 року включно, тому пеня повинна нараховуватися починаючи з 13.02.2009 року.

Розрахунок пені:

31 111, 32 грн. (заборгованість) * 24% * 35 (з 13.02.2009 року по 19.03.2009 року) / 365 = 715, 99 грн.

Отже, розмір пені за перерахунком суду становить 715, 99 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 508, 86 грн. та індекс інфляції у сумі 3 515, 58 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

31 111, 32 грн. (заборгованість) * 3% * 35 (з 13.02.2009 року по 19.03.2009 року) / 365 = 89, 50 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

        Розмір індексу інфляції становить:

        31 111, 32 грн. (заборгованість) * 101,5% * 101,4%  –31 111, 32 грн. = 908, 76 грн.

Таким чином, 3% річних та індекс інфляції становлять 89, 50 грн. та 908, 76 грн. відповідно та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 328, 24 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 98, 81 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 530, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

   2. Стягнути з Приватного підприємства «Джахангір»(04060, м. Київ, вул. Ризька, 73-б; код ЄДРПОУ 30503654), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-ЛМ»(02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6 а; код ЄДРПОУ 32660627) суму заборгованості у розмірі  27 700 (двадцять сім тисяч сімсот) грн. 00 коп., пеню у сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп., індекс інфляції у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 328 (триста двадцять вісім) грн. 24 коп., та 98 (дев'яносто вісім) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 10.06.2009 року