Ухвала

від 15.05.2014 по справі 826/2800/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2800/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0030071740 від 29.11.2012 року, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0030071740 від 29.11.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися представник апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та позивач, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4- ОПП від 16.03.2012 року, ФОП ОСОБА_2 взятий на облік як платник податків до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 24.02.2000 року за № 1581-1/1.

08.11.2012 року відповідачем на підставі пп..20.1.4. п.20.1. ст..20 Податкового кодексу України проведена перевірка своєчасності сплати позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів господарської діяльності, за результатами якої складено акт № 5122/17-НОМЕР_1 від 08.11.2012 року.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, фізичною особою - СГД ОСОБА_2 несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб - СГД в розмірі136 451,26 грн., граничний термін сплати якого настав 19.02.2012 року, а фактичний термін сплати відбувся лише 24.07.2012 року, тобто із затримкою на 156 днів.

На підставі акта перевірки 29.11.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0030071740, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 27 290,25 грн., що становить 20% несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.

Фізичні особи - підприємці згідно з п. 177.11 ст. 177 ПК України подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.49.18.5 п. 49.18 ст.49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Відповідно до п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому, п.57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Судом встановлено, що 23.04.2012 року позивачем було подано до ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, у розділі II якої «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» визначено суму отриманого доходу у розмірі 3 935 931,72 грн., до якого входить також показник рядку 01.07 «Інші доходи», в якому позивачем задекларовано дохід у розмірі 800 000,00 грн. та визначено суму податку, що підлягає сплаті з такого доходу, у розмірі 136 000,00 грн. та 451,26 грн. заробітної плати.

02.05.2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Коледж преси та телебачення» було укладено договір № 02-05-11 про надання консультаційних послуг, відповідно до умов якого позивачем надано консультаційні послуги з питань визначення вартості об'єкта купівлі-продажу, кола потенційних покупців об'єкта купівлі-продажу, структури (етапів) укладання угоди з купівлі-продажу об'єкту, участь в переговорах та погодження кінцевих умов угоди з покупцями об'єкта купівлі-продажу.

Відповідно до п.5.1 укладеного договору, позивач отримав винагороду за надані послуги на загальну суму 800 000,00.

Згідно з п.5.4 укладеного договору, винагорода позивача виплачується на його рахунок в повному обсязі без утримання та виплати до бюджету будь-яких податків та зборів, визначених законодавством України.

Пунктом 177.6 ст. 177 ПК України передбачено, що у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

У відповідності до п. 177.6 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи , а обраний ним при реєстрації вид діяльності - виключно юридичні послуги, що підтверджується копією ліцензії на здійснення юридичної практики та виписку банку.

З аналізу договору № 02-05-11 від 02.05.2011 про надання консультаційних послуг, укладеного позивачем з ТОВ «Коледж преси та телебачення» , вбачається надання позивачем саме консультаційних послуг, а не юридичних послуг.

Згідно довідки ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 17.03.2014 № 153-5/95 позивачеві були зараховані кошти у сумі - 800 000,00 грн. від ТОВ «Коледж преси та телебачення» з призначенням платежу: Послуги згідно договору № 02-05-11 від 02.05.2011 про надання послуг без ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що перелік послуг, які надавав позивач відносяться безпосередньо до консультаційних, а не до юридичних, а тому дохід отриманий за договором № 02-05-11 від 02.05.2011 року про надання консультаційних послуг, є іншим, ніж від провадження позивачем підприємницької діяльності.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що п. 177.6 ст.177 ПК України прямо передбачено, що «іншими» є доходи, інші, ніж від провадження підприємницької діяльності у межах обраних видів такої діяльності, а відтак дохід, отриманий фізичною особою-підприємцем від будь-якої діяльності поза межами обраних ним видів підприємницької діяльності, слід вважати «іншим доходом» та слід оподатковувати за загальними правилами, встановленими для платників податку - фізичних осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що згідно з п. 177.6 ст. 177 ПК України отримані позивачем доходи від надання консультаційних послуг, інші, ніж доходи від провадження підприємницької діяльності у межах обраного виду такої діяльності (юридичні послуги), а тому вони мали бути (і були) правомірно оподатковані позивачем за загальними правилами, встановленими ПК України для платників податку - фізичних осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає даний адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Апелянтом не надано докази на підтвердження вимог апеляційної скарги, а відтак, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає та відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0030071740 від 29.11.2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 20.05.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 20.05.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.