Рішення

від 25.05.2009 по справі 34/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/288

25.05.09

За позовом          Дочірнього підприємства «Даніа Хандел А/С»

до                    Акціонерного комерційного банку «Європейський»

про                     стягнення 2 084 205,58 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін

від позивача –Татура І.А., адвокат, дов. б/н від 18.05.2009;

від відповідача –Мідляр В.В., нач. юр., відд., дов. №13 від 12.03.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Даніа Хандел А/С»(далі –Позивач, або Клієнт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський»про стягнення боргу в сумі 2 084 205,58 грн. за депозитним договором про вкладу «Еталон»№Д/36-08/2601 від 10.10.2008 (далі –Депозитний договір №Д/36) та депозитний договором про вклад «Еталон»(далі –Депозитний договір №Д/35), в т.ч. 2 070 794,52 грн. депозитного вкладу та нарахованих на нього відсотків, 986,30 грн. 3% річних, 12 424,76 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач на виконання умов Депозитних договорів №Д/35 та №Д/36 передав на депозитний рахунок вільні грошові кошти в сумі 2 000 000 грн.

Строк дії депозиту сторонами було встановлено до 10.04.2009.

Однак, Відповідач в порушення п.п.2.4.2 п.2.4 Депозитних договорів суму депозиту та суму нарахованих на нього процентів за останній період користування депозитом на поточний рахунок Позивача не перерахував.

Відповідач в ході проведення судового засідання підтвердив викладені Позивачем факти, однак проти позову заперечив, з тих підстав, що постановою Правління Національного банку України №293 від 14.05.2009 про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Європейський», призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 15.05.2009 до 14.05.2010, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ «Європейський»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.209 до 14.11.2009.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Депозитний договір №Д/36, відповідно до п.1.1 якого Клієнт передає, а Банк приймає на депозитний рахунок грошові кошти у сумі, передбаченій п.1.3 цього договору (далі –Депозит) на умовах цього договору.

Пунктами 1.2 Депозитних договорів визначено, депозитний рахунок №26107002808101 (далі –Депозитний рахунок).

Відповідно до п.1.3 Депозитних договорів, сума депозиту 1 000 000 грн.

Строк Депозиту –з дня зарахування суми Депозиту на депозитний рахунок відповідно до умов п.п.2.2.1 п.2.2 цього договору до 10 квітня 2009 року, процента ставка за користування Депозитом протягом строку Депозиту складає 19% річних.

Відповідно до п.п.2.4.2 п.2.4 Депозитних договорів, Банк зобов'язаний перерахувати суму Депозиту і суму нарахованих процентів за останній період користування Депозитом на поточний рахунок Клієнта, зазначений в розділі 7 цього договору, в день закінчення строку Депозиту/в дату відмови від договору.

Згідно з п.3.1 Депозитних договорів, проценти на суму Депозиту нараховуються за фактичну кількість днів користування Депозитом з дня, наступного з днем надходження коштів на Депозитний рахунок Клієнта, та до дня, який передує дню його повернення Клієнту (в тому числі дострокового повернення суми Депозиту). При  цьому, кількість днів у році та у місяці приймається сторонами рівною фактичній кількості днів у році та місяці.

Пунктами 3.3 Депозитних договорів визначено, що Банк перераховує Клієнту щомісяця, не пізніше третього банківського дня місяця, наступного за поточним, суму нарахованих, відповідно до умов цього Договору, процентів на поточний рахунок Клієнта, зазначений в розділі 7 даного договору.

Строк Депозиту –з дня зарахування суми Депозиту на депозитний рахунок відповідно до умов п.п.2.2.1 п.2.2 цього договору до 10 квітня 2009 року, процента ставка за користування Депозитом протягом строку Депозиту складає 19% річних.

На виконання умов Депозитних договорів Позивач розмістив вільні грошові кошти в  сумі 2 000 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №284 від 10.10.2008 та №285 від 10.10.2008 на суму 1 000 000 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

09.04.2009 Позивач звернувся до Відповідача з листом за вих. №37 та, у зв'язку з закінченням терміну дії Депозитних договорів просив повернути грошові кошти в сумі 2 000 000 грн. та нараховані відсотки за лютий на його рахунок у 1КФ «ВіЕй Бібанку».

Відповідачем даний лист був отриманий 09.04.2009 та зареєстрований за вих. 993.

Однак, Відповідач у встановлені п.1.4, п.п.2.4.2 п.2.4 Депозитних договорів строк свого зобов'язання щодо повернення Вкладнику Депозиту на його поточний рахунок по закінченню строку депозиту не виконав.

В матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків від 12.05.2009, відповідно до якого кредиторська заборгованість АКБ «Європейський»на дату складання цього акта (тобто, 12.05.2009) становить 2 070 794,52 грн., в т.ч. 2 000 000 грн. основний боргу, 70 794,52 грн. невиплачені відсотки.

Таким чином, Відповідач всупереч вище вказаним нормам ЦК України та умовам Договору свого зобов'язання не виконав, Депозиту та нарахованих на нього процентів не повернув, а відтак вимоги Позивача про стягнення 2 000 000 грн. депозитного вкладу та 70 794,52 грн. нарахованих процентів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просив стягнути з Відповідача 12 424,76 грн. пені.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (п.2).

З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами у справі було укладено якийсь письмовий правочин (договір) щодо встановлення неустойки за несвоєчасне повернення вкладу. Тому суд не визнає вимогу Позивача щодо стягнення пені законною та обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її задоволення.

При цьому, судом враховано посилання Позивача на ч.2 п.32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідно до якої в разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу це банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Разом з тим, суд вважає помилковим посилання Позивача на дану норму, оскільки остання не регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що Відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо повернення Депозиту у строк до 10.04.2009, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 986,30 грн. 3% річних за період з 10.04.2009 до 16.04.2009 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання Відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів Банку суд не бере до уваги в силу наступного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»  (далі –Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за Договором щодо повернення позивачу суми депозиту та нарахованих на нього відсотків.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Системний аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію без застосування до останніх відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів –клієнтів (контрагентів) банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904, з депозитного рахунку №26107002808101) на користь Дочірнього підприємства «Даніа Хандел А/С»(01103, м. Київ,вул. Кіквідзе, 12-а, оф. 31 АПП; 03680, м. Київ, пров. Червоноармійський, 3, ідентифікаційний код 30520910, п/р №2600130012922 в 1-й КФ «ВіЕйБіБанк», МФО 321637) 2 000 000 (два мільйони) грн. депозитного вкладу.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) на користь Дочірнього підприємства «Даніа Хандел А/С»(01103, м. Київ,вул. Кіквідзе, 12-а, оф. 31 АПП; 03680, м. Київ, пров. Червоноармійський, 3, ідентифікаційний код 30520910, п/р №2600130012922 в 1-й КФ «ВіЕйБіБанк», МФО 321637) 70 794 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 52 коп. відсотків нарахованих на вклад, 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 30 коп. 3% річних, а також 20 717 (двадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                          Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 09.06.2009