Постанова

від 29.11.2006 по справі 4/536-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/536-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2006 р.                                                           Справа № 4/536-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Нестеренко А.О.

відповідача -  не з*явився

3-я особа - не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4082С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 12.10.06 р. по справі № 4/536-06

за позовом ВАТ "Інтернафтогазбуд", м. Суми

до Державної виконавчої служби у Ковпаківському районі, м. Суми

3-я особа - Відділення Державного казначейства в м. Суми

про стягнення 12301,87 грн.

встановила:

У липні 2006 р. позивач  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 12301,87 грн. шкоди, яка є сумою інфляційних збитків, заподіяної внаслідок бездіяльності ДВС у Ковпаківському районі м. Суми в процесі виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали суду від 18.03.2004 р. про стягнення боргу з ПВКМП «НАСА».

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.2006 р. по справі №  4/536-06 (суддя –Лугова Н.П.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 12301,87 грн. збитків, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на правомірність та обґрунтованість позовних вимог, оскільки майнова шкода, яку зазнав позивач у зв'язку з невиконанням судового рішення становить 12301,87 грн., що є сумою інфляційних збитків з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту повернення виконавчого документа стягувану, а відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а саме ст. 1173 ЦК України.

    Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати  рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки воно незаконне, судом, порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що у зв'язку з відсутністю між ДВС у Ковпаківському районі м. Суми та ВАТ «Інтернафтогазбуд»будь-яких господарських правовідносин, стягнення коштів із державного органу, який не є суб'єктом господарської діяльності, на користь господарюючого суб'єкта на підставі норм ГК України, є безпідставним. Стягнення із боржника інфляційних збитків є санкцією за неналежне виконання ним договірних зобов'язань, оскільки між сторонами відсутні договірні правовідносини, відсутня й можливість завдання таких збитків. Відповідач вказує, що станом на момент прийняття рішення по справі № 4/536-06 судами не ухвалювалося жодного рішення, яким визнавалася б завдання державним виконавцем збитків ВАТ «Інтернафтогазбуд», а оскільки судова практика з розгляду скарг на дії державних виконавців не зафіксувала жодного факту завдання збитків державним виконавцем служби, відшкодування коштів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», за начебто завдану шкоду, є безпідставною, та такою, що суперечить дійсному стану речей.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, нез'явлення представників  не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, надав усне клопотання про відкладення розгляду скарги в зв'язку з неможливістю участі у справі представника позивача  Кравченко П.А. Враховуючи, що в судове  засідання з'явився  представник позивача Несторенко А.О., яка має належно оформлену довіреність на право участі в судовому засіданні, в зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду скарги відсутні, клопотання задоволенню не підлягає.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановила наступне:

     Рішенням господарського суду Сумської області від 13.02.2003 р. по справі № 5857-9/505 з ПВКМП "Наса" на користь ВАТ "Інтернафтогазбуд" було стягнуто 912 896 грн. 36 грн. заборгованості. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.03 р. вищевказане судове рішення залишено без змін та 30.12.03 р. на виконання рішення було видано наказ.

19.01.04 р. Ковпаківським ВДВС Сумського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню даного наказу, при виконанні рішення суду 17.02.04р. було укладено мирову угоду, яку 18.03.04р. затверджено ухвалою суду, та  яку боржник  виконав частково, станом на 14.12.04р.  борг складав 88 864 грн. 95 коп.

Позивач 14.12.04 р. звернувся з заявою про примусове виконання ухвали від 18.03.04 р. до Ковпаківського ВДВС Сумського міського управління юстиції, а 13.04.06 р. позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ДВС у Ковпаківському районі м. Суми, скарга була задоволена та ухвалою господарського суду по справі № 5857-9/505 від 13.06.06 р. визнано неправомірною бездіяльність виконавчої служби по примусовому виконанню ухвали господарського суду Сумської області від 18.03.04 р.

Позивач вважав та суд першої інстанції погодився з  позивачем, що бездіяльністю відповідача йому завдана майнова шкода у вигляді інфляційних збитків, хоча при розгляді скарги на бездіяльність ВДВС завдання шкоди не встановлено. Суд першої інстанції безпідставно вважав, що бездіяльність ВДВС при здійсненні виконавчого провадження  заподіяла  збитки, завдані внаслідок ненадходження коштів, які могли бути, але не були примусово стягнуті органом ДВС з ПВКМП "Наса" на виконання рішення суду та що майнова шкода, яку зазнав позивач у зв'язку з невиконанням судового рішення становить 12 301 грн. 87 коп., що є сумою інфляційних збитків з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст..22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права/реальні збитки/, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обстави, якби Ії право не було порушене/упущена вигода/.

Позивач не надав доказів, підтверджуючих завдання  реальних збитків або збитків у вигляді упущеної вигоди, інфляційні збитки не відносяться до збитків у понятті зазначеної статті.

Згідно до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна  потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

  Доказів заподіяння шкоди  у вигляді  інфляційних збитків в результаті бездіяльності відповідача позивач не надав. Як свідчать матеріали справи цивільні відносини та грошові зобов'язання  існували між боржником /ПВКМП «НАСА»/ та стягувачем, відповідальність за не виконання грошових зобов'язань, в тому числі у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції, повинна нести сторона за договором.

     Відповідно до  ст. 625 ЦК України боржник ,який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати індексу інфляції та річних наступає при простроченні виконання грошового зобов'язання.

    Відповідач не є боржником, а діючим законодавством не передбачено стягнення  інфляційних збитків з державного органу, який не є стороною по договору та не має грошових зобов'язань.

Суд першої інстанції необґрунтовано посилаючись на ст.35 ГПК України вважав, що факти встановлені при розгляді справи про бездіяльність ВДВС мають преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків. При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для настання цивільно - правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення , що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, вину.

Рішенням суду від 13.06.2006 р.по справі № 5857-9/505 встановлена неправомірна бездіяльність відповідача, але не встановлено наявність шкоди, розмір шкоди, причинний зв'язок між бездіяльністю відповідача та шкодою. Суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення шкоди також не досліджував зазначені питання, в матеріалах справи відсутні документі підтверджуючи наявність шкоди, а також причинний зв'язок між бездіяльністю відповідача і інфляційними збитками, наявність грошових зобов'язань відповідача, тем більш , що  основний борг погашений боржником у червні 2006 р. / ПВКМП «Наса»/, відсутнє посилання на норми права, які передбачають стягнення шкоди у вигляді інфляційних збитків  з державного органу.  

   Отже, відсутній причинний зв'язок між бездіяльністю відповідача та шкодою у вигляді  інфляційних збитків, сплата яких є обов'язком боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання та правові підстави для стягнення інфляційних збитків з відповідача. Порушення, які допущені відповідачем, те тягнуть за собою обов'язок державного органу  виконувати зобов'язання сторони по договору  у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та не дають підстав для заміни сторони в зобов'язанні.

    В зв'язку з чим рішення господарського суду прийняте с порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без задоволення, керуючись ст.ст.22,625,1173 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.10.2006 р. по справі № 4/536-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.    

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді