Рішення

від 19.05.2014 по справі 705/5004/13-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5004/13-ц

2/705/80/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Прокулевича В.С.

при секретарі Крисюк Л.Л.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „Весна" с.Коржова Слобода Уманського району Черкаської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2011 року, витребування та повернення спірної земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Весна" с.Коржова Слобода Уманського району Черкаської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2011 року, витребування та повернення спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що 2011 році до нього звернувся представник ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 14215187) з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7124384100:02:000:0910), яка належить йому на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 15.03.2002 року серії ЧР 15-20-206.

З огляду на те, що він та відповідач не домовилися з усіх істотних умов договору оренди землі, такий договір ним підписаним не був. Незважаючи на це, договір оренди належної йому земельної ділянки 20.11.2011 року був складений відповідачем, підписаний від його імені невідомою особою та в подальшому зареєстрований міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.07.2012 року за № 712438414006100. Акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 19.07.2012 року та Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 19.07.2012 року, також позивачем підписаними не були, а наявні в них підписи від його імені належать невідомій особі.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

З огляду на викладене, вважає що існують правові підстави для визнання договору оренди землі від 20.11.2011 року, зареєстрованого міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.07.2012 року за № 712438414006100, недійсним, оскільки відповідачем при укладенні договору не було дотримано вимог ст. 203 ЦК України щодо мого вільного волевиявлення при укладанні договору.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, дав покази, які аналогічні вимогам викладеним в позовні заяві та просив задовольнити, оскільки договору оренди земельної ділянки з відповідачем він не укладав і не підписував спірний договір та акти, підписи на договорі та актах вчинено іншою особою.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, проти задоволення заперечував та пояснив, що в 2011 році закінчувався строк Договору оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Весна» (далі - ТОВ «Весна») і з ОСОБА_2. До усіх власників земельних ділянок усно і письмово було завчасно запропоновано укласти новий договір оренди земельноі ділянки строком на 5 років. ОСОБА_2 дав згоду на оформлення оренди земельного паю (кадастровий номер 7124384100:02:000:0910), і доручив саме оформлення провести батькам, про що свідчать відповідні документи, які він надав в оригіналах: (паспорт, державний Акт на землю). Відповідно до цих документів були виготовлені Договір оренди землі від 20 листопада 2011 року, Акт прийому-передачі земельної ділянки від 20 листопада 2011 року, Акт визначення меж земельної ділянки в натурі і (на місцевості), які в трьох екземплярах були підписані позивачем, після чого зареєстровані міськрайонним управлінням Держкомзему у м.Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реестрі земель вчинено запис від 19.07.2012 року.

Про те, що Договір дійсний свідчать такі факти - на протязі 2011, 2012, 2013 року орендну плату в грошовій формі отримував ОСОБА_2, даний факт підтверджується заявами,які надаються суду, та видатковими касовими ордерами з підписами про отримання коштів за які позивач сам і розписувався.

На протязі трьох років позивач не пред?являв ніяких претензій до Договору, хоча мав реальну можливість заявити свої наміри про розірвання Договору письмово проте також ніяких доказів не надав, тобто фактично йшлося про пролонгацію попереднього Договору, а тому ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ В ПОСТАНОВІ від 16 квітня 2004 року N7" Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ "Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N 2 роз'яснив, що "в разі закінчення зазначеного в договорі строку оренди переважне право орендарів на поновлення договору оренди, передбачене статтею 33 Закону від 6 жовтня 1998 р. N 161-XIV "Про оренду землі", поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду."

Крім визнання договору недійсним, позивач посилається на ч.4 ст. 15 Закону України № Про оренду землі" і стверджує, що відсутні документи, які є невід?ємною частиною договору, хоча всі ці документи складені і існують в оригіналах, тому твердження про неукладеність Договору являється безпідставним.

Згідно ст. 639 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли йому надано тієї форми, про яку домовились сторони, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Статтями 207, 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, якщо він підписаний його стороною.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку від 15 березня 2002 року позивач ОСОБА_2, є власником земельної ділянки площею 3.6903га., розташованої на території Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області(а.с.10).

Згідно з договором оренди землі від 20 листопада 2011 року вищевказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ „Весна" с.Коржова Слобода Уманського району Черкаської області(а.с.6-7).

Із висновку судово-почеркознавчої експертизи від 09.04.2014 року №2421/13-23, №695/14-23 вбачається, що «Три підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець»: на останній сторінці договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Весна» від 20.11.2011 року в розділі «Реквізити сторін», в акті прийому - передачі земельної ділянки від 19.07.2012 року до даного договору та в аті визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) від 19.07.2012 року - виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (особами)»(а.с.60-66).

Статею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною.

Відповідно до ч. З ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд не приймає до уваги, як доводи, на визнання договору оренди земельної ділянки площею 3,6903 га. від 20 листопада 2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ „Весна", укладеним відповідно до чинного законодавства, ствердження представника відповідача про те, що позивач надав батькам право укладення спірного договору та його підпису, оскільки представником відповідача не надано суду жодного доказу, а саме доручення ОСОБА_2 на когось з рідних чи близьких на укладення спірного договору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, так як відповідач без достатніх правових підстав користується спірною земельною ділянкою, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що підпис на спірному договорі, зроблений не позивачем, а іншою особою (особами) і це не заперечував представник відповідача в судовому засіданні, та підтверджується висновком експертів за результатами проведення комплексної(почеркознавчої та ТЕД) експертизи від 09.04.2014 року №2421/13-23, №695/14-23, згідно якого - Три підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець»: на останній сторінці договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Весна» від 20.11.2011 року в розділі «Реквізити сторін», в акті прийому - передачі земельної ділянки від 19.07.2012 року до даного договору та в аті визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) від 19.07.2012 року - виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (особами.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10 ,11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.15, 16, 203, 207, 215, 321, 1212, 1213 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про оренду землі», суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6903 га. від 20 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ „Весна" с.Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 14215187) та зареєстрований міськрайонним управлінням Держкомзему у м.Умань та Уманському районі Черкаської області, від 19 липня 2012 року за №712438414006100.

Витребувати у ТОВ „Весна" с.Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 14215187) та повернути ОСОБА_2 належну йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.03.2002 року серії ЧР 15-20-20 площею 3,6903 га. розташовану в адміністративних межах Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з ТОВ „Весна" с.Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 14215187) на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5081 гривні 59 копійок (судовий збір 114 гривень 71 копійка, витрати на юридичну допомогу 2575 гривень 20 копійок, витрати за проведення експертизи 2391 гривню 68 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області, через Уманський міськрайонний суд, протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий В.С. Прокулевич