Ухвала

від 15.07.2014 по справі 705/5004/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1853/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 Прокулевич В. С. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В. суддівПальонного В. С. , Єльцова В. О. при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ «Весна» - Вдовенка Віктора Павловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2011 року, витребування та повернення спірної земельної ділянки ,-

в с т а н о в и л а :

28 серпня 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2011 року, витребування та повернення спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що в 2011 році до нього звернувся представник ТОВ «Весна» з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7124384100:02:000:0910), яка належить йому на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 15 березня 2002 року серії ЧР 15-20-206.

Позивач зазначає у позові, що з огляду на те, що він та відповідач не домовилися з усіх істотних умов договору оренди землі, а тому такий договір ним підписаним не був. Незважаючи на це, договір оренди належної йому земельної ділянки 20 листопада 2011 року був складений відповідачем, підписаний від його імені невідомою особою та в подальшому зареєстрований міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 липня 2012 року за № 712438414006100. Акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 19 липня 2012 року та акт приймання-передачі об'єкта оренди від 19 липня 2012 року, також ним підписані не були, а наявні в них підписи від його імені належать невідомій йому особі.

В зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просив зобов'язати ТОВ «Весна» повернути належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 15-20-206 від 15 березня 2002 року земельну ділянку площею 3,6903 га, кадастровий номер 7124384100:02:000:0910, яка розташована на території Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, як набуту відповідачем без належної правової підстави; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 20 листопада 2011 року, яку здійснено шляхом внесення запису до Державного реєстру земель 19 липня 2012 року з № 712438414006100; розподіл судових витрат, до яких належить сплачений судовий збір в сумі 114,71 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн., здійснити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

14 жовтня 2013 року ОСОБА_7 подав до суду заяву про зміну предмету позову і просив визнати недійсним договір оренди землі від 20 листопада 2011 року, укладений між ним та ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 14215187) , зареєстрований міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 липня 2012 року за № 712438414006100; витребувати у ТОВ «Весна» (код ЄДРПОУ 14215187) і повернути належну йому, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 березня 2002 року серії ЧР 15-20-206, площею 3,6903 га, розташовану в адміністративних межах Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; розподіл судових витрат, до яких належить сплачений судовий збір в сумі 114,71 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн., здійснити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6903 га від 20 листопада 2011 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Весна» с. Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 14215187), зареєстрований міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області від 19 липня 2012 року за № 712438414006100.

Витребувано у ТОВ «Весна» с. Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 14215187) та повернуто ОСОБА_7 належну йому, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 березня 2002 року серії ЧР 15-20-206, площею 3,6903 га, розташовану в адміністративних межах Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з ТОВ «Весна» с. Коржова Слобода Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 14215187) на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 5081,59 грн. (судовий збір 114,71 грн., витрати на юридичну допомогу 2575,20 грн., витрати за проведення експертизи 2391,68 грн.).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Весна» - Вдовенко В.П. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, які суд вважав встановленими, незважаючи на те, що ці обставини позивачем недостатньо були доведені; допущено порушення норм матеріального права, так як застосовано закон, який не в повній мірі поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами. Просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року і відмовити ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог щодо визнання договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2011 року недійсним та витребування договору оренди земельної ділянки у ТОВ «Весна», загальною площею 3,6903 га, розташованої в межах с. Коржова Слобода Уманського району Черкаської області.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який з'явився в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без достатніх правових підстав користується спірною земельною ділянкою, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що підпис на спірному договорі, зроблений не позивачем, а іншою особою (особами), що підтверджується висновком експертів за результатами проведення комплексної (почеркознавчої та ТЕД) експертизи від 09 квітня 2014 року № 2421/13-23, № 695/14-23.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважаючи їх обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_8 є власником земельної ділянки, наданої йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,6903 га, що знаходяться на території Коржовослобідської сільської ради Уманського району Черкаської області.

20 листопада 2011 року між позивачем ОСОБА_7 та ТОВ «Весна» укладено договір оренди землі строком на 5 років, який зареєстровано 19 липня 2012 року міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області за № 712438414006100, та актом прийому-передачі земельної ділянки відповідно до даного договору оренди від 19 липня 2012 року і актом визначення меж земельної ділянки в натурі від 19 липня 2012 року (а.с.6-9).

При зверненні до суду із даним позовом, позивач посилався на те, що 20 листопада 2011 року він не укладав договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ «Весна» строком на 5 років та не підписував його особисто.

Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної (почеркознавчої та ТЕД) експертизи від 09 квітня 2014 року № 2421/13-23, № 695/14-23 три підписи від імені ОСОБА_7 в графі «Орендодавець»: на останній сторінці договору оренди землі між ОСОБА_7 та ТОВ «Весна» від 20 листопада 2011 року в розділі «Реквізити сторін»; в акті прийому - передачі земельної ділянки від 19 липня 2012 року до даного договору та в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 19 липня 2012 року - виконані не ОСОБА_7, а іншою особою (особами) (а.с.60-65).

Відповідно до вимог ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 204, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положення ч.1 ст. 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в чинній на день укладення договору редакції) договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно 14, 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212-1215 ЦК України).

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Виходячи із даної норми закону, колегія суддів також погоджується із висновком суду про витребування від відповідача та повернення власнику земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Правова позиція, висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-99 цс 13 в постанові від 18 вересня 2013 року договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним й витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння без визнання цього договору оренди землі недійсним не ґрунтується на вимогах, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України «Про оренду землі».

Доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди підписаний батьком позивача, який взяв на себе всі обов'язки по виконанню даного договору, так як отримував орендну плату, в зв'язку з цим є дійсним, не підлягають до задоволення, оскільки не підтверджені належними доказами, не спростовують висновки суду та пояснення позивача, так як він не підписував особисто договір оренди і не надавав доручення для укладення спірного договору іншим особам.

Інші доводи апеляційної скарги безпідставні і на правильність судового рішення не впливають.

Вирішуючи спір та встановивши, що позивач як орендодавець не підписував спірний договір оренди землі, згоди та повноважень на його укладення й підписання іншій особі не надавав, суд першої інстанції, з посиланням на докази та навівши відповідні мотиви, обґрунтовано задовольнив даний позов.

Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Весна» Вдовенка Віктора Павловича відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2011 року, витребування та повернення спірної земельної ділянки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :