Рішення

від 17.06.2009 по справі 36/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/139

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.06.09 р.                                                                                                       Справа № 36/139                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Н.В.Будко

при секретарі судового засідання І.О.Губенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська машинобудівна компанія” м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк

про: стягнення 146 627,02грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Михайліді І.В. – директор;

від відповідача: Жукова Г.Г. – по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Українська машинобудівна компанія”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 146 627,02грн., яка складається з основного боргу в сумі 129 360грн., суми інфляції 15 066,13грн., 3% річних в сумі 2 200,89грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №5500007464 від 14.02.08р., протокол розбіжностей, рахунки-фактури, видаткову накладну, довіреність, письмову вимогу, розрахунок, банківські виписки.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач не виконав умови п.13 договору, який передбачає досудовий порядок вирішення спорів, а саме зобов'язує сторону, чиї права порушені, направити контрагенту відповідну претензію, додавши до неї всі необхідні документи, і лише у випадку відмови чи несвоєчасного отримання відповіді на претензію заявник претензії має право звертатися до суду. Таким чином відповідач вважає, що не направивши на його адресу претензію позивач порушив умови договору щодо претензійного порядку врегулювання спору.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          14.02.08р. сторони уклали договір №5500007464 з протоколом розбіжностей до нього, згідно якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити наступну продукцію: вал шевронний кресл.240571 у кількості 1шт. на суму 50 400грн., колесо шевронне, кресл.240571 у кількості 1шт. на суму 134 400грн., а всього на суму 184 800грн. протягом 5 місяців з моменту здійснення авансового платежу.

За приписами п. 9 договору, оплата за продукцію, що поставляється, здійснюється в наступному порядку: 30% авансовий платіж протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку (вимоги про оплату), 70% - протягом 1 банківського дня після поставки продукції.

Для оплати 30% авансового платежу позивач виставив відповідачу рахунок №СФ-0000005 від 05.03.08р. на суму 55 440грн., який відповідачем був оплачений в повному обсязі банківськими виписками від 17.03.08р. на суму 30 000грн., та від 19.03.08р. на суму 25 440грн.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач у передбачені п.1 договору строки поставив відповідачу через його представника Трофімова С.О., який діяв по довіреності НБІ №901217/606 від 25.09.08р., продукцію на суму 184 800грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00025 від 25.09.08р., підписаною сторонами без зауважень та заперечень.

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідач у свою чергу, отриманий товар у передбачені п.9 договору строки не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 129 360грн.

          Доказів погашення боргу в сумі 129 360грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення зобов'язання відповідача перед позивачем залишилось невиконаним, що є порушенням норм статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, оскільки під час розгляду спору позивач надав письмову вимогу про оплату боргу в сумі 129 360грн., направлену відповідачу згідно п.13 договору. Доказом направлення даної вимоги є поштове повідомлення №8077556, опис вкладення та поштова квитанція від 03.03.09р.

          Згідно статті 625 ЦК України, прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          За розрахунком позивача, сума 3% річних складає 2 200,89грн., а сума інфляції – 15 066,13грн.

          Однак перевіривши наданий позивачем розрахунок суд вважає його арифметично невірним та таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних за період з 27.09.08р. по 21.04.09р. в сумі 2 198,10грн. за розрахунком: ((за період з 27.09.08р. по 31.12.08р. включно: 129360грн.х96дн.х3%/366)+(за період з 01.01.09р. по 21.04.09р.: 129360грн.х111дн.х3%/365)), а також суму інфляції 15 028,33грн. за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. включно, розрахунок якої здійснений судом за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи „Законодавство”.

          Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська машинобудівна компанія” м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк про стягнення 146 627,02грн.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська машинобудівна компанія” основний борг в сумі 129 360грн., суму інфляції 15 028,33грн., 3%річних в сумі 2 198,10грн., витрати по сплаті держмита в сумі  1 465грн. 87коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн. 96коп.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          У судовому засіданні 17.06.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 17.06.09р.

               Суддя                                                                                                            Будко Н.В.