Постанова

від 19.05.2014 по справі 5020-9/197-12/235

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 5020-9/197-12/235

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.,

суддів: Ковтонюк Л.В.,

Мамонтової О.М.

за участю представника Генеральної прокуратури України - Кривоклуб Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 5020-9/197-12/235господарського суду міста Севастополя за позовомвійськового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" провизнання права власності та витребування майна

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.06.2013 (суддя Грицай О.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 (колегія у складі суддів: Дмитрієва В.Є., Гоголя Ю.М., Рибіної С.А.) рішення господарського суду міста Севастополя від 17.06.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2013, в серпні 2013 року Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 та рішення господарського суду міста Севастополя від 17.06.2013 як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2010 року заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме державне майно, розташоване по вул. Таврійській набережній, 21 в м. Севастополі, та витребування у відповідача вказаного нерухомого державного майна.

В обґрунтування позову зазначив, що право власності держави Україна на вказане нерухоме майно - будівлі і штольні військового містечка Б-1 - заперечується відповідачем у зв'язку із укладенням 24.04.2006 між Міністерством оборони України (від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони "Укроборонбуд" Мельник В.Л.) та ТОВ "Технічне агентство "Наутилус" договору № 24-04/06/6 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.04.2006 № 24-04/06 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. В подальшому ТОВ "Технічне агентство "Наутилус" та відповідач уклали 12.06.2007 договір купівлі-продажу спірного майна. Останнє безпідставно набуло право власності на вказане майно за договором купівлі-продажу від 12.06.2007. Це майно є військовим майном - державною власністю - яке перебуває на балансі Севастопольської КЕЧ Морська, а державою Україна в особі уповноваженого чинним законодавством органу не приймалось відповідне рішення щодо його відчуження. Посилаючись на те, що власником майна, що розташоване по вул. Таврійській набережній, 21 в м. Севастополі, є держава Україна, заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог № 356 вих-11 від 02.02.2011 заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону просив визнати за державою Україна право власності на нерухоме державне майно, розташоване по вул. Таврійській набережній, 21 в м. Севастополі, а саме: будівлю № 76 (літ "А") площею 33,1 кв.м, штольню № 1 (літ "Б") площею 94,6 кв.м, штольню № 2 (літ "В") площею 94,2 кв.м, витребувати у відповідача вказане нерухоме державне майно.

У відзиві на позов ТОВ "Південний будівельний інвестиційний холдінг" позовні вимоги не визнало, нерухоме майно, розташоване по вул. Таврійській набережній, 21 в м. Севастополі, що є предметом позовних вимог, було придбано ним у попереднього власника товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" за умовами договору купівлі-продажу від 12.06.2007.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, за актом прийому-передачі майна, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 732 від 29.04.1999 "Про майно деяких військових містечок, розташованих в районі Балаклавської бухти" (затвердженого заступником Міністерства оборони командувачем Військово-Морських сил України віце-адміралом М. Єжель 20.12.1999) з власності Севастопольської міської державної адміністрації до складу Військово-Морських Сил України передано будівлю № 76 зі штольнями № 1, № 2 військового містечка Б-1 (західне узбережжя Балаклавської бухти), яке на підставі рішення командувача Чорноморським флотом Російської Федерації від 14.08.1995 було передано Севастопольській міській державній адміністрації. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 732 від 29.04.1999 "Про майно деяких військових містечок, розташованих в районі Балаклавської бухти" (м. Севастополь) передано до сфери управління Міністерства оборони України майно військового містечка Б-1; а саме: контрольно-перепускний пункт із штольнею, будівля № 76 та підземна штольня.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором не доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, належних доказів у підтвердження незаконності набуття права власності відповідачем на спірне нерухоме майно, що є предметом позову, прокурором не надано. Натомість відповідач посилається на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2007 у справі № 2-17/8960-2007 (за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" до товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" про визнання договору купівлі-продажу від 12.06.2007 недійсним та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" про визнання вказаного договору дійсним і визнання права власності), яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" та товариством з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" від 12.06.2007, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" право власності на об'єкти нерухомого майна: будівлі і споруди військового містечка Б-1, що складаються з: будівля № 76 (КПП) літ. А, штольні літ. "Б", штольні літ. "В", які розташовані на Таврійській набережній 21 в м. Севастополі.

Обґрунтовуючи вимоги у даній справі, прокурор у письмових поясненнях та в апеляційній скарзі на рішення господарського суду міста Севастополя від 17.06.2013 вказував про те, що підставою для звернення прокурора у даній справі є факт відсутності первинного правочину щодо відчуження спірного майна із володіння держави Україна. Посилання відповідача та місцевого господарського суду на договір № 24-04/06/6 від 24.04.2006 про викуп паю є недопустимим, оскільки він суперечить Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", суд при винесенні рішення не дослідив вказані обставини справи.

Апеляційний господарський суд не надав ніякої оцінки цим викладеним в апеляційній скарзі доводам. Як і місцевий господарський суд, не дослідив обставин, пов'язаних із відчуженням на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" державного майна згідно зазначеного вище договору № 24-04/06/6 від 24.04.2006, який передував укладенню товариством з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" договору купівлі-продажу від 12.06.2007 на користь відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг". Посилання судів попередніх інстанцій на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2007 у справі № 2-17/8960-2007 є безпідставним, оскільки це не є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду міста Севастополя від 17.06.2013 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, а справа - передачі до господарського суду міста Києва, якому під час нового розгляду необхідно прийняти до уваги зазначені вище зауваження, належним чином встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно вимог діючого законодавства.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 та рішення господарського суду міста Севастополя від 17.06.2013 скасувати, справу № 5020-9/197-12/235 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий В.Карабань

Судді: Л.Ковтонюк

О.Мамонтова